Справа №366/374/20
Провадження 1-в/366/50/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Вишгородського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , білоруски, громадянки України, відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , яка засуджена вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.03.2020 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України
До Іванківського районного суду Київської області від заступника начальника Вишгородського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 надійшло вказане подання, у якому представник органу пробації ставить питання про звільнення засудженої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання за діяння, караність яких усунена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18 липня 2024 року, що набрав чинності 09.08.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової прави раніше визначеному складу суду, справу передано для розгляду судді ОСОБА_1 . Судове засідання призначено на 14.10.2025.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені вчасно, належним чином.
Представник Вишгородського РВ № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в місті Києві та Київській області 14.10.2025 звернувся до суду із заявою, у якій подання підтримав, просив задовольнити.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, 14.10.2025 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, подання підтримує..
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду подання повідомлено належним чином.
14.10.2025 прокурор Іванківського районного відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, подання підтримує.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали зазначеного подання, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення подання з таких підстав.
Встановлено, що на обліку Вишгородського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській з 29.04.2020 перебуває ОСОБА_4 , засуджена 11.03.2020 вироком Іванківського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу (далі - КК) України до 1-го року позбавлення волі, відповідно до ст.75, 76 ККУ звільнена від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України на засуджену покладено зобов'язання: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирок набув законної сили 13.04.2020.
Згідно з вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.03.2020 громадянина ОСОБА_4 12.01.2020 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, завдавши матеріального збитку на загальну суму 736 грн. 96 копійок.
Іспитовий строк закінчився 11.03.2021, проте рішення про звільнення не прийнято, оскільки в період відбування іспитового строку, 08.02.2021 ОСОБА_4 вчинила повторний злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, проте вироком Іванківського районного суду Київської області від 26 грудня 2022 року була визнана невинуватою у зв'язку з недоведеністю кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01.05.2025 вирок Іванківського районного суду Київської області від 26.12.2022 скасовано, кримінальне провадження №12021000080000007щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 185 КК України, закрито із підстав, передбачених п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024.
Відповідно до вказаного Закону діяння, пов'язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.
Відповідно до положень ст. 4 КК України злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі №0306/7567/12 судам нагадується, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа № 567/507/23, провадження № 51-7110 км 23), Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 становив 2 102 грн., Відтак сума соціальної пільги у 2020 році становила - 1 051 грн. (50% розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020).
Як вбачається із вироку суду від 11.03.2020 ОСОБА_4 засуджено за вчинення крадіжки 12.01.2020, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, чим завдано матеріального збитку на загальну суму 736 грн. 96 копійок. Відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 1 січня 2020 року складали 2 102 грн.
Таким чином, крадіжку вчинено засудженою на суму, що не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян у зазначений період.
З огляду на викладене, на день розгляду судом вищевказаного подання органу пробації, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 , з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України і ст. 5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останню засуджено, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що у вчиненому засудженою діянні вартість майна була меншою двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене нею діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, тому подання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4-6, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд
Подання про звільнення від призначено судом покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , білоруска, громадянка України, пенсіонерка, відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , від покарання, призначеного за вироком Іванківського районного суду Київської області від 11.03.2020 за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі та відповідно до ст.75, 76 ККУ звільненої від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік у справі № 366/374/20, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку із усуненням караності вчиненого нею діяння, відповідно до положень Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.
Ухвала суду набирає законної сили після завершення строку апеляційного оскарження, а в разі подання апеляційної скарги, - після завершення апеляційного розгляду такої скарги.
Суддя ОСОБА_6