ЄУН: 336/7438/25
Провадження №: 3/336/4661/2025
28 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Коваленко Павло Леонідович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: не встановлений,
за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №426821 від 28.07.2025, встановлено, що ОСОБА_1 28.07.2025 о 13 годині 56 хвилин, знаходячись на робочому місці у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме:дві банки пива «Туборг» з/б об'ємом 0,5 л та 1 л горілки «Моршинська» без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чим порушила п.7 ч. 2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, про час та місце повідомлялась належним чином у встановленому законодавством порядку.
Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Як випливає із правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.08.2018 у справі № 11-237сап18, суд повинний дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та самим розглядом справи, у тому числі з дотриманням строків розгляду справи судом.
Слід також зазначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" визначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки; сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що суд вчинив усі залежні від нього дії для забезпечення участі особи при розгляді справи, суд приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме за відсутності ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як передбачено ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб'єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Під господарською діяльністю, відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, на основі даних якого у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначені вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема в ньому мають бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
З огляду на те, що ч. 1 ст. 164 КУпАП є бланкетною нормою та має відсилочний характер на Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що використовуються в електронних сигаретах та пального", тому в протоколі необхідно було зазначити, яку норму вказаного Закону було порушено. Так, поліцейським при складенні протоколу зазначено, що ОСОБА_1 порушила п.7 ч. 2 ст. 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яка встановлює заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, лотків. При цьому в протоколі вказано, що продаж було здійснено у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », долучено до матеріалів справи свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , натомість протокол складено на іншу особу. Також, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 є продавцем, однак жодних доказів цього суду не надано.
Враховуючи зазначене, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, оскільки він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Суб'єктом відповідальності даного правопорушення являється спеціальний суб'єкт - посадова особа суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність без відповідного дозволу (ліцензії).
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Частиною 1 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення порядку провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП) в даному випадку має виступати суб'єкт господарської діяльності, а не для будь-яка особа.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки суб'єктом може бути посадова особа, до службових обов'язків якої віднесено забезпечення установлених правил у сфері господарської діяльності, а ОСОБА_1 самостійно не здійснює господарську діяльність і не зареєстрована відповідно до закону як підприємець, не є володільцем, засновником чи орендарем приміщення за адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення. Таким чином, протокол складено на особу, яка не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно дост.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 280, 283 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення.
Суддя: П.Л.Коваленко