1Справа № 335/8351/25 2/335/3549/2025
24 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І. за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
22.08.2025 ТОВ «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором №22035000256570 від 23.12.2019 у розмірі 105 504,77 грн., за кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 у розмірі 16 915,97 грн., а також понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.12.2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі АТ «Банк Кредит Дніпро») та відповідачем було укладено Кредитний договір № 22035000256570 (далі Кредитний договір 1), відповідно до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 23.12.2022. Крім того, 31.07.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №26202000435562 (далі Кредитний договір 2), відповідно до якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами зі строком кредитування до 29.07.2022 року. В подальшому, 15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем було укладено Договір факторингу №15/12/2021, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.
Відповідач свої зобов'язання за вказаними кредитними договорами належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на час звернення до суду борг відповідача становить за Кредитним договором 1 - 102 650,08 грн. (в тому числі сума боргу по тілу кредиту становить 69 395,56 грн., сума боргу по відсоткам 107,52 грн. борг по комісії 33 147,00 грн.); за Кредитним договором 2 - 16 535,65 грн. (в тому числі сума боргу по тілу кредиту становить 9 245,26 грн., сума боргу по відсоткам 107,52 грн., борг по комісії 00,00 грн.).
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість з урахуванням сум, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за Кредитним договором 1 3% річних у розмірі 399,26 грн., інфляційних збитків у розмірі 2 455,42 грн.; за Кредитним договором 2 3% річних у розмірі 53,19 грн., інфляційних збитків у розмірі 327,13 грн. Покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 26.09.2025, яке було відкладено на 24.10.2025, у зв'язку із першою неявкою відповідача у судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надав, що відповідно до ст. 280 ЦПК України в сукупності є підставою для заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За правилом ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.
За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 23.12.2019 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (далі АТ «Банк Кредит Дніпро») та відповідачем було укладено Кредитний договір № 22035000256570 (далі Кредитний договір 1), відповідно до якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 76 200,00 грн., строком на 36 місяців (до 23.12.2022), фіксованою процентною ставкою, яка нараховується: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56 % річних (пункт 1.2), шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта № НОМЕР_1 (пункт 1.4).
Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку за період з 23.12.2019 по 14.12.2021 станом на 14.12.2021 заборгованість відповідача по кредиту перед АТ «Банк Кредит Дніпро» склала 102 650,08 гривні, яка складається з: залишку простроченого кредиту 69 395,56 гривень, залишку прострочених відсотків 107,52 гривень, залишку прострочених комісій 33 147,00 гривень.
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем було укладено Договір факторингу №15/12/2021.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 22035000256570 від 23.12.2019 на загальну суму 102 650,08 грн., з яких 69 395,56 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 107,52 грн. сума заборгованості за процентами, 33 147,00 грн. сума заборгованості за комісією.
Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку № 1.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
За вказаних обставин судом встановлено, що відповідачем отримано кошти у розмірі 69 395,56 грн. та нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 107,52 грн., а тому підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс», яке набуло права стягнення, заборгованість за кредитним договором № 22035000256570 від 23.12.2019 у розмірі 69 503,08 грн.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за договором № 22035000256570, укладеним 23.12.2019 року задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
Відтак, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 інфляційних втрат в сумі 2 455,42 грн. та 3% річних в сумі 399,26 грн., які позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з витягу реєстру боржників до договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 22035000256570 від 23.12.2019 на загальну суму 102 650,08 грн., з яких 69 395,56 грн. сума заборгованості по тілу кредиту, 107,52 грн. сума заборгованості за процентами, 33 147,00 грн. сума заборгованості за комісією.
Таким чином до позивача, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 22035000256570 від 23.12.2019 у розмірі 102 650,08 грн. Однак, право вимоги на стягнення інфляційних втрат в сумі 2 455 грн. та 3% річних в сумі 399,26 грн. факторові не передавалось.
Крім того, 31.07.2019 АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем було укладено Кредитний договір №26202000435562 (далі Кредитний договір 2), відповідно до умов якого, відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитним лімітом, стоком дії кредитного ліміту 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту.
Процентна ставка за користування кредитом - є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 48% річних; на прострочену заборгованість 56 % річних.
Відповідно до Виписки по особистому рахунку відповідача за період з 31.07.2019 по 14.12.2021, АТ «Банк Кредит Дніпро» вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами як це передбачено умовами Кредитних договорів.
Згідно з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 станом на 14.12.2021 загальна заборгованість складає 16 535,65 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту: 9 245,26 грн.; заборгованість по відсотках: 7 290,39 грн.
15.12.2021 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та позивачем було укладено Договір факторингу №15/12/2021.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 на загальну суму 16 535,65 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту: 9 245,26 грн.; заборгованість по відсотках: 7 290,39 грн.
Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку № 1.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов'язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.
Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за договором №26202000435562 від 31.07.2019, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором №26202000435562 від 31.07.2019 розміром 16 535,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 інфляційних втрат в сумі 327,13 грн. та 3% річних в сумі 53,19 грн., які позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
У ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Зокрема, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з витягу реєстру боржників до договору факторингу №15/12/2021 від 15.12.2021 ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 на загальну суму 16 535,65 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту: 9 245,26 грн.; заборгованість по відсотках: 7 290,39 грн.
Таким чином до позивача, перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 у розмірі 16 535,65 грн. Однак, право вимоги на стягнення інфляційних втрат в сумі 327,13 грн. та 3% річних в сумі 53,19 грн. факторові не передавалось.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, оскільки відповідач умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, право вимоги за цими договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22035000256570 від 23.12.2019 у розмірі 69 503,08 грн., за кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 у розмірі 16 535,65 грн., а всього 86 038,73 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надала копію Договору про надання правової допомоги № 43453613/1 від 25.03.2025, додаткова угода від 21.07.2025 № 22035000256570/26202000435562 до Договору про надання правничої допомоги № 43453613/1 від 25.03.2025, акт № 22035000256570/26202000435562 від 21.07.2025 року про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), ордер.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 4 216,80 грн. (70,28%).
Крім того, оскільки позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам (70,28%), які в даному випадку складають 1 702,46 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4 , 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором №22035000256570 від 23.12.2019 у розмірі 69 503,08 грн., за кредитним договором №26202000435562 від 31.07.2019 у розмірі 16 535,65 грн., а всього у розмірі 86 038 (вісімдесят шість тисяч тридцять вісім) гривень 73 копійки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 1 702 (одна тисяча сімсот дві) гривні 46 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 4 216 (дві тисячі вісімсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 24 жовтня 2025 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, юридична адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.І. Рибалко