Єдиний унікальний номер 719/987/25
Номер провадження 2-аз/719/1/25
про забезпечення позову
28 жовтня 2025 року м. Новодністровськ
Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Вербіцька М. В., вирішуючи питання про забезпечення позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Марчук Дарина Петрівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
27.10.2025 до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що постановою № 3001 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17 000 грн. Постанова оскаржується шляхом подання адміністративного позову. Однак, позаяк, вона винесена 28.08.2025, наразі підлягає примусовому виконанню, що створює реальну загрозу стягнення штрафу органами Державної виконавчої служби до розгляду справи по суті.
Виконання цієї постанови до моменту ухвалення рішення судом може істотно порушити права позивача та унеможливити ефективний захист, оскільки у разі задоволення позову доведеться ініціювати процедуру повернення незаконно стягнених коштів.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи статті 154 КАС України суддя не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також нема потреби для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви здійснено у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
Суддя встановила, що 28.08.2025 постановою № 3001 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 17 000 гривень.
27.10.2025 року представниця позивача ОСОБА_1 - адвокатка Марчук Д. П. - звернулася до Новодністровського міського суду Чернівецької області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Разом із цим позовом, позивач подав заяву про забезпечення позову, що відповідає вимогам процесуального законодавства.
Статтею 55 Конституції України встановлено: права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина і саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац п'ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002).
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (пункт 77).
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб'єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Згідно з роз'ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення мають вживатися лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування має обґрунтовуватися поважними підставами та підтверджуватись належними доказами (постанова Верховного Суду від 22 липня 2022 року (справа № 151зп21/160).
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (див., наприклад, п. 38 постанови Верховного Суду від 29 січня 2020 року (справа №640/9167/19), п. 29 постанови Верховного Суду від 11 січня 2022 року (справа №640/18852/21).
Аналіз змісту наведених норм та правових висновків дає підстави для висновку, що обов'язковими передумовами вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, існування реальної загрози у частині неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року№ 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Суддя враховує, що звернення до відповідних органів у частині виконання постанови № 3001 від 28.08.2025 матиме негативний вплив на майновий стан позивача, а невжиття заходів забезпечення позову, про які просить представниця позивача, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано адміністративний позов, стане неможливим або їх відновлення буде суттєво утруднено й для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Отже, суддя вважає, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову до відповідача є відповідними (адекватним) тим позовним вимогам, з якими заявник звернувся до суду. Такі заходи, на думку судді, спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення майбутнього позову.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову суддя враховує збалансованість інтересів заявника, держави та суб'єкта владних повноважень, а також співмірність негативних наслідків для кожної із сторін спору.
Враховуючи наведене вище, проаналізувавши зазначені норми законодавства, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суддя констатує наявність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та/або знівелювати ефективність захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся.
У зв'язку з чим, на думку суду, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 150 КАС України ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 2, 150 - 154, 241, 248, 250, 256, 293 - 295 КАС України, суддя
Заяву представниці ОСОБА_1 - адвокатки Марчук Дарини Петрівни - про забезпечення позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Зупинити дію (виконання) постанови № 3001 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28 серпня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 719/987/25.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала складена та підписана 28.10.2025.
Суддя: Мар'яна ВЕРБІЦЬКА