Номер провадження: 22-ц/813/5489/25
Справа № 509/5269/24
Головуючий у першій інстанції Панасенко Є. М.
Доповідач Лозко Ю. П.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
09 вересня 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 25899,94 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 25899,94 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 10 лютого 2020 року між банком та
ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, та цього ж дня відповідач звернувся до позивача із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у мобільному додатку.
Відповідач своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг (далі - кредитний договір).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, відкривши позичальнику поточний рахунок зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 20000 грн.
За результатами підписання кредитного договору, відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно тарифів.
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, не здійснив повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених умовами, правилами та тарифами у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 25899,94 грн.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову АТ «Універсал Банк».
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
За доводами апеляційної скарги ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не дослідив обставини стосовно механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), а тому у останнього виникла заборгованість.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано.
Будучи повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, відтак, відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України).
Поштова кореспонденція, надіслана апеляційним судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача була повернута на адресу апеляційного суду з відміткою «за відсутності адресата». Відтак, у силу вимог закону, ОСОБА_1 вважається таким, що отримав поштову кореспонденцію, надіслану судом.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 не скористався.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (25899,94 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_1 власноруч (у паперовому вигляді) підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, згідно якої він просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
ОСОБА_1 погодився з тим, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (пункт 2 Анкети-заяви).
Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, а також про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви).
Відповідач просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 02C32E806E33E83A16C6C4841C6CF428D44E6AE846O731AB33356C5EDOB1B1DE8O яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дії згідно з договором (пункт 6 Анкети-заяви).
ОСОБА_1 підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису (пункт 9 Анкети-заяви).
Підписуючи анкету-заяву відповідач надав право та доручив ПАТ "Універсал Банк" здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у ПАТ "Універсал Банк", без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед ПАТ "Універсал Банк", що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 Анкети-заяви).
Усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору (пункт 11 Анкети-заяви) (а.с. 10).
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором б/н від 10 лютого 2020 року убачається, що станом на 18 червня 2024 року заборгованість складає 25899,94 грн з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)
25899,94 грн заборгованість за пенею та залишок заборгованості за відсотками 0 грн (а.с.8-9).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що доданий банком до позову документ, під назвою «розрахунок заборгованості за договором №б/н від 10.02.2020» не є належним доказам на підтвердження підстав позову щодо наявності кредитної заборгованості, оскільки він не відповідає вимогам 4.8 та 5.5 Положення № 254 та п. 61 Положення №75, так як не містить інформацію зокрема про: дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; суми вхідного залишку за рахунком; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суми оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Фактично розрахунок заборгованості не є первинним бухгалтерським документом, а є відображенням односторонніх арифметичних обчислень позивача і не є підставою для встановлення певних фактів та обставин, що мають значення для справи. При цьому документами, на підтвердження наявності або відсутності заборгованості, її розмір, дати та суми платежів і списань за кредитним договором, є документи первинної бухгалтерської документації, оформлені з додержанням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у той час як надана позивачем виписка не є документами первинної бухгалтерської документації. Позивачем не надано документ, який би відображав рух коштів по картці відповідача. Тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25899,94 грн, оскільки банком не доведено підстав позову.
З такими висновками суду першої інстанції, погоджується колегія суддів, зважаючи на таке.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено договором кредиту і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.3 ст. 13 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст. 44 ЦПК України).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.5 ст. 177 ЦПК України).
Звертаючись до суду з цим позовом, на підтвердження обставин якими такий обґрунтовується, позивачем суду надано: розрахунок заборгованості, копію анкети-заяви, витяг із умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank I Universal Bank), витяг з тарифів за карткою Monobank.
Отже, первинні бухгалтерські документи до позовної заяви банком не надано.
Зважаючи на те, що позивачем усупереч ст. ст. 12,81 ЦПК України, що є його обов'язком, за допомогою належних доказів не підтверджено розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, заявлений до стягнення, та з урахуванням того, що відповідач у добровільному порядку здійснював погашення заборгованості, вказане унеможливлює перевірку обґрунтованості позовних вимог у цій частині, а відтак і встановлення дійсного розміру цієї заборгованості.
Разом із цим, колегія суддів враховує, що наданий банком розрахунок заборгованості, який додано до позову не є первинним бухгалтерським документом, а є відображенням односторонніх арифметичних обчислень позивача і не є підставою для встановлення певних фактів та обставин, що мають значення для справи.
Отже, не надання позивачем первинних бухгалтерських документів, на підтвердження заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів дійшов вірного висновку щодо наявності правих підстав для відмови у задоволенні позову.
Сам по собі факт підписання анкети-заяви та відомості щодо встановлення кредитного ліміту, за умови відсутності первинних бухгалтерських документів, не є достатнім для стягнення заборгованості за кредитним договором, розмір якої за допомогою належних та допустимих доказів не доведено.
Доводи скаржника щодо неправильного застосування судом норм матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки повно та всебічно встановивши дійсний характер спірних правовідносин, суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову банку з вказаних вище підстав.
Інші доводи апеляційної скарги за своїм змістом та суттю є обґрунтуванням позовних вимог, і зводяться до суб'єктивного тлумачення скаржником норм права та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими висновки суду з якими не погоджується скаржник.
Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржником не надано.
Порушень судом норм процесуального права колегією суддів не встановлено.
Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду, з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» потрібно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
М.В. Назарова