про відмову у відкритті провадження
29 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420211510300000004 від 09.02.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420211510300000004 від 09.02.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
29.10.2025 р. на адресу Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на зазначену ухвалу слідчого судді.
Вивчивши апеляційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, відповідно правових висновків, викладених в Постановах Верховного Суду від 17.10.2018 р. (справа № 646/5552/17) та від 28.02.2019 р. (справа № 161/4229/18) норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено ч. 1, 2 ст. 309 КПК України. Це рішення слідчого судді, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно із ч. 3 ст. 309 КПК України, скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 р. у справі № 766/22242/17 визначено, що оскільки ухвала слідчого судді щодо скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, у переліку, передбаченому ст. 309 КПК України, відсутня, звернення до суду з апеляційною скаргою на таке рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Виходячи із системного тлумачення низки наведених положень КПК України та висновків Верховного Суду, що стосуються постановлення слідчим суддею ухвал в порядку ст. 206 КПК України, які не входять до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, доходжу висновку, що оскаржуване рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову прокурора про відмову у визнанні потерпілим не може бути предметом апеляційного перегляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 29.11.2018 р. у справі № 221/6752/16-к (провадження № 51-5394ск18), де наголошено, що, до передбаченого ст. 309 КПК України, переліку не входить оскарження ухвали слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, або вона подана виключно з підстав, з яких таке рішення не може бути переглянуте в апеляційному порядку згідно з вимогами ст. 394 КПК України.
За таких обставин, з огляду на те, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 399 КПК України, -
відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2025 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 420211510300000004 від 09.02.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_3