Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/8161/2025
28 жовтня 2025 року місто Київ
справа №755/1735/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року про відмову у відкритті провадження, постановлену під головуванням судді Галаган В.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У січні 2025 року позивач ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за послугу з постачання енергії, гарячої води, абонентської плати у розмірі 28226,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 769,05 грн., 3% річних у розмірі 127,84 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що смерть одного з відповідачів не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі вцілому щодо всіх відповідачів.
Вказував, що смерть ОСОБА_1 не призводить до унеможливлення вирішення справи по суті в частині стягнення заборгованості з інших мешканців квартири.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції посилався на п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України та виходив з того, що суду стало відомо про смерть відповідача ОСОБА_1 до відкриття провадження у справі, тобто цивільна правоздатність відповідача відповідно до ст.46 ЦК України припинилась до звернення позивача до суду із вказаним позовом.
Проте, з таким висновком суду в повній мірі погодитись неможливо з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права.
Виходячи з положень ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідності до п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, серед іншого, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач (боржник) на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо, серед іншого, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послугу з постачання енергії, гарячої води, абонентської плати у розмірі 28226,48 грн., інфляційні втрати у розмірі 769,05 грн., 3% річних у розмірі 127,84 грн.
На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом першої інстанції в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
Відповідно до наданої інформації: ОСОБА_1 , була зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак 30 січня 2020 року знята з реєстраційного обліку у зв'язку зі смертю; ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29 липня 2021 по теперішній час; ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 16 січня 2023 року по теперішній час.
Відповідно до ч.ч.1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі відносно всіх відповідачів, оскільки не звернув уваги на те, що позов пред'явлено також і до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як до солідарних боржників, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 по теперішній час.
А відтак, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду та направлення справи в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за вимогами ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасувати, справу в цій частині направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року в частині відмови у відкритті провадження у справі за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення
Головуючий:
Судді: