вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 753/2274/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/15903/2025Головуючий у суді першої інстанції - Заставенко М.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
23 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,
секретар Цалко Д.М.,
за участю:
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій просила оголосити померлим військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуваня збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Вимоги заяви мотивовано тим, що вона разом з ОСОБА_2 з 20.09.2007 перебуває у шлюбі.
27.03.2022 року ОСОБА_2 було призвано на військову службу, 27.06.2023 ОСОБА_1 отримала Сповіщення сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого) про те, що ОСОБА_2 , солдат військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 23.06.2023 в смт Роздолівка Донецької області, захищаючи суверенітет та незалежність України.
27.06.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ про призначення службового розслідування по факту зниклих безвісти військовослужбовців, зокрема ОСОБА_2 , з метою уточнення умов та причин зникнення військовослужбовця.
Відповідно до листа Командування сухопутних військ ЗСУ від 18.10.2023 щодо інформації про обставини зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_2 виконував завдання в районі проведення бойових дій. Під час виконання завдання збройні сили російської федерації здійснили штурм позицій, де перебував солдат ОСОБА_2 . Під час штурму відбувся стрілецький бій з противником, в ході якого особовий склад військової частини НОМЕР_1 був вимушений відступити на більш безпечні позиції, для перегрупування. В процесі перегрупування особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_2 на зв'язок він не виходив, і місце його знаходження не відоме.
З метою встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_2 особовим складом військової частини НОМЕР_1 проводився пошук останнього, але без позитивного результату.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» солдата ОСОБА_2 було визнано безвісти зниклим.
За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що оголошення ОСОБА_2 померлим є необхідним для реалізації спадкових прав, заявниця звернулася до суду з даною заявою.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.07.2025 заяву задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Датою смерті ОСОБА_2 визначено день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим, місце смерті - Званівська сільська територіальна громада Бахмутського району Донецької області, Україна (а.с. 197-201).
В апеляційній скарзі заінтересована особа - Міністерство оборони України, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що зникла безвісти особа є військовослужбовцем, який вважається зниклим безвісти під час проходження військової служби, а не цивільною особою, яка зникла безвісти, про яку відсутні будь-які відомості в місці останнього проживання, в час, коли в країні оголошено військовий стан.
При цьому, зазначає, що оголосити фізичну особу померлою можливо лише після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій (за загальним правилом) або після спливу шести місяців (у виключних випадках) від дня закінчення воєнних дій.
Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту смерті військовослужбовця, зокрема довідка про загибель, видана командуванням військової частини, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі та завірений командиром військової частини та інше (а.с. 205-210).
Заявниця у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістили.
Разом з тим, враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення заявниці, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.09.2007 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що було зроблено відповідний актовий запис № 694.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 12.07.2018, виданого Зарічним районним у місті Суми відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис №52, заявник змінила прізвище та власне ім'я з ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .
Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 06.08.2010, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.
27.03.2022 ОСОБА_2 призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що вказано у Демографічній довідці на військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .
27.06.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 1606 про призначення службового розслідування по факту зниклих безвісти військовослужбовців, зокрема ОСОБА_2 , з метою уточнення умов та причин зникнення військовослужбовця.
Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.10.2023 №116/3/15740, щодо інформації про обставини зникнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_2 виконував завдання в районі проведення бойових дій. Під час виконання завдання збройні сили російської федерації здійснили штурм позицій, де перебував солдат ОСОБА_2 . Під час штурму відбувся стрілецький бій з противником, в ході якого особовий склад військової частини НОМЕР_1 був вимушений відступити на більш безпечні позиції, для перегрупування. В процесі перегрупування особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_2 на зв'язок він не виходив, і місце його знаходження не відоме. З метою встановлення місця знаходження солдата ОСОБА_2 особовим складом військової частини НОМЕР_1 проводився пошук останнього, але без позитивного результату. І відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» солдата ОСОБА_2 було визнано безвісти зниклим.
Відповідно до витягу з журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання від 23.06.2023 безвісти зникли 10 військовослужбовців НОМЕР_4 механізованого батальйону, зокрема ОСОБА_2 . В результаті службового розслідування були отримані лікарські свідоцтва про смерть трьох з них. Щодо чотирьох осіб, про яких повідомляли стосовно ймовірного взяття в полон, були отриманні підтвердження, з зазначеними іменами та посадами, ОСОБА_2 був відсутній у вказаному переліку.
Відповідно до пояснень командира 1 механізованого взводу 10 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону, що знаходяться в матеріалах службового розслідування, 23.06.2023 йому доповіли по засобам зв'язку про загибель ОСОБА_2 : «Закінчивши перегрупування мені спочатку доповіли, що ОСОБА_2 200, …».
Актом службового розслідування № 17636 від 28.08.2023 встановлено, що рапортом командир НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_6 від 27.06.2023 вх. № 15601 доповів, що 23.06.2023 почався штурм ворогом ВОП «Спектр» близько населеного пункту Званівка, Донецької області, у зв'язку з чим військовослужбовці, зокрема, ОСОБА_2 , зникли безвісті.
З відповіді Управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, МВС України від 17.06.2025, станом на 03.07.2025 ОСОБА_2 є зниклим на території бойових дій з 14.09.2023.
З відповіді ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України від 27.06.2025 та відповіді Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБ України від 15.07.2025, вбачається, що відомості про перебування ОСОБА_2 в полоні відсутні.
27.06.2023 ОСОБА_1 отримала Сповіщення сім'ї (близьких родичів) померлого (загиблого») № 4345 про те, що її чоловік, ОСОБА_2 , солдат військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 23.06.2023 в н.п. Роздолівка Донецької області, захищаючи суверенітет та незалежність України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2023 року було зареєстровано кримінальне провадження №12023100020002546 стосовно того, що зник безвісти ОСОБА_2 , який захищав суверенітет та незалежність України, перебуваючи за адресою смт. Роздолівка, Донецької області.
Як вбачається зі змісту Переліку територій, в яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 22.12.2022 року №309, активні бойові дії на території Званівської сільської територіальної громади Бахмутського району Донецької області розпочалися 24.02.2022 та закінчилися 06.08.2024. З 07.08.2024 ця територія є тимчасово окупованою російською федерацією території України.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявницею доведено факт того, що ОСОБА_2 зник безвісти за обставин, що загрожували його смертю, є підстави стверджувати про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_2 близько населеного пункту Званівка Донецької області, яке є окупованим з 07.08.2024, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей. Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.
Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачється декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:
по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;
по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Особливістю категорії справ щодо оголошення особи померлою є те, що суд оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.
Отже, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявницею доведено факт того, що ОСОБА_2 зник безвісти за обставин, що загрожували його смертю, є підстави стверджувати про його загибель ІНФОРМАЦІЯ_2 близько населеного пункту Званівка Донецької області, яке є окупованим з 07.08.2024, під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Так, як вбачається з матеріалів справи, згідно з матеріалами службового розслідування, вжитими заходами встановити місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_2 , у тому числі факти потрапляння його до полону або загибелі, не представилося можливим. Також, під час проведення службового розслідування не встановлено об'єктивних фактичних даних щодо загибелі військовослужбовця.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що зібраними матеріалами під час проведення службового розслідування підтверджуються факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , а не його факт смерті.
У свою чергу, враховуючи специфіку статусу військовослужбовця, доказами на підтвердження факту смерті військовослужбовця може бути довідка про загибель, видана командуванням військової частини, колективний акт про настання смерті, складений на місці загибелі та завірений командиром військової частини тощо.
Однак, як цих, так і будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити смерть військовослужбовця, матеріали справи не містять.
При цьому, як вже зазначалося вище, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.
В подальшому, відповідними указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено і триває по теперішній час.
Як вбачається з заяви та доданих до неї матеріалів, військовослужбовець зник безвісти в період дії воєнного стану на території України за обставин, які виникли в результаті повномасштабної війни російської федерації проти України.
Тобто, виходячи з положень ч. 2 ст. 46 ЦК України, коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки або, з урахуванням конкретних обставин, і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строк є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Частиною першою статті 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи поняття та визначення строків, що встановлені цивільним законодавством України, можна дійти висновку, що частина друга статті 46 ЦК України визначає строк, зі спливом якого особа може бути оголошена померлою. Цей строк може бути загальним (два роки) або спеціальним (шість місяців), і пов'язується з настанням відповідної події - моментом закінчення воєнних дій.
Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22, шість місяців мають відраховуватися від дня закінчення активних бойовий дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені обставини, зокрема діючий воєнний стан на території України та те, що військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти на території ведення активних бойових дій 23.06.2023, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви є передчасним, адже відлік встановленого шестимісячного строку для визнання фізичної особи померлою у порядку ч. 2 ст. 46 ЦК України ще не розпочався.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту, може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складений 28 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
О.В. Кафідова