Справа № 761/18259/25 Головуючий у 1 інстанції: Волошин В.О.
Провадження № 22-ц/824/15843/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
23 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
секретар Тіткова І.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Василевської Карини Миколаївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року про зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду попередньо визначну суму судових витрат, пов'язаних із розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Бондаренко Євгенія Дмитрівна, Друга київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко Владислава Володимирівна, про визнання заповіту недійсним; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; визнання права власності на об'єкт нерухомого майна; витребування об'єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
В травні 2025 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Бондаренко Є.Д., Друга київська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоренко В.В., про визнання заповіту недійсним; визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину; визнання недійсним договору купівлі-продажу; визнання права власності на об'єкт нерухомого майна; витребування об'єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
31 травня 2025 року представник відповідачки ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяв, а також заяву про зобов'язання позивачки внести на депозитний рахунок суду грошової суми в забезпечення відшкодування попередньо визначених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 40500,00 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року заяву представник ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 внести на депозитний рахунок суду грошову суму на забезпечення відшкодування попередньо визначених судових витрат ОСОБА_3 , пов'язаних з розглядом справи в розмірі 20000,00 грн. В решті вимог заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про зобов'язання позивачки внести на депозитний рахунок суду суми в забезпечення відшкодування судових витрат. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_3 не надала суду жодних документів з офіційних реєстрів, які б підтверджували відсутність у ОСОБА_5 місця проживання чи місцезнаходження майна в Україні. Сама по собі відсутність у ОСОБА_5 зареєстрованого місця проживання на території України не є достатньою підставою для обмеження її права на доступ до правосуддя. Такий підхід суперечить принципам рівності учасників процесу перед законом і судом, закріпленим у ст. 24 Конституції України та ст.ст.6, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представники відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 просять відхилити подану апеляційну скаргу, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 та представники третіх осіб не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відустність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи частково заяву представника ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_5 внесення на депозитний рахунок суду грошової суми на забезпечення відшкодування попередньо визначених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 20000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не доказів того, що ОСОБА_5 має зареєстроване в установленому законом порядку місця проживання чи перебування на території України, або ж наявності в неї на території України майна в розмірі, достатньому для покриття витрат ОСОБА_3 на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 1 ст. 135 ЦПК України передбачено, що суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).
Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Разом з відзивом на позов представник відповідачки ОСОБА_3 - адвокат Старенький С.Є., також заявив вимоги про відшкодування ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу в розмірі 40 500,00 грн. До заяви він долучив копію договору про надання правничої допомоги від 30 травня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги адвокатом від 31 травня 2025 року та платіжну інструкцію №@2ЗД063300 від 23 травня 2025 року про сплату ОСОБА_3 на рахунок адвоката Старенького С.Є. коштів в сумі 20 000,00 грн.
В позовній заяві місцем проживання позивачки ОСОБА_5 зазначено Республіку Ізраїль. Матеріали справи не містять даних наявності у позивачки ОСОБА_5 зареєстрованого місця проживання або місцезнаходження майна на території України. Адресою для листування ОСОБА_5 у позовній заяві зазначено адресу її представника.
Оскаржуючи ухвалу суду, представник ОСОБА_5 не надав доказів на спростування вказаних обставин.
Відтак, суд першої інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання ОСОБА_5 внести на депозитний рахунок суду грошової суми на забезпечення відшкодування ОСОБА_3 попередньо визначених судових витрат в сумі 20000,00 грн.
У колегії суддів відсутні підстави для висновку, що вжиття судом першої інстанції відносно позивачки заходів забезпечення судових витрат є обмеженням її прав на звернення до суду.
Апеляційна скарга представника ОСОБА_5 підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Василевської Карини Миколаївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 ,залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2025 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Кафідова О.В.