Справа №754/9675/25Головуючий у І інстанції: Банах О.Л.
Провадження №33/824/4738/2025
14 жовтня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гірко П.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 27серпня 2025 року,
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 27серпня 2025 рокуОСОБА_1визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Гірко П.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, щозупинка патрульними поліції Білановського Я.Ю. була незаконною, в звязку з чим у ОСОБА_1 не виникало законних обов'язків проходити огляд на стан сп'яніння.
Такожзвертає увагу на те, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 по ч.1 ст.130 КУпАП, також булискладені протоколи за ч.6 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП, проте провадження у справах за даними протоколами було закрито за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Звертає увагу, що з моменту останнього калібрування Drager6820, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, до моменту проведення працівником поліції його огляду, пройшло 6 місяців, а тому результати такого огляду є неналежним доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того захисник стверджує, що підтвердженням несправної роботи алкотестера«Drager» є показник температури повітря, а саме +25?, однак максимальна температура повітря 27.05.2025 року була + 16?. Зважаючи на перевищення перегріву пристрою мінімум на 10 градусів, можна зробити висновок, що пристрій несправний та його показники не відповідають фактичним обставинам дійсності.
За результатами апеляційного перегляду просить постанову суду скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченогоч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Гірко П.А., будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду або неможливість розгляду справи у їх відсутності не подавали.
З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги в розумні строки, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести її розгляд за відсутності учасників судового провадження.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши викладені у апеляційній скарзі доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 28 травня 2025 року о23 год. 50 хв.керував в стані алкогольного сп'яніннятранспортним засобом Corso Special SC-612766 VIN: НОМЕР_1 по проспекту Броварському, 18 Д в місті Києві. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, оцінених на предмет належності та допустимості, за результатами чого дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР суд послався на наявні в матеріалах справи докази, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343692 від 28.05.2025 року, результат огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу Drager, яким зафіксовано наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості1,88 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння,підписаного Білановським без зауважень та застережень, дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції №473926, та інші докази, наявні в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Зокрема, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, підписаний ним без застережень, відповідає вимогам ст.256 КУпАП та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Згідно чеку-роздруківки,з приладу,за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння,в організмі останньоговиявленонаявність алкоголю в кількості 1,88 проміле.У відповідній графі наявний підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з результатами огляду.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, щопрацівники поліції зупинили ОСОБА_1 , оскільки останній порушив правила дорожнього руху, та під час спілкування з водієм у працівників поліції виникла обґрунтована підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані сп'яніння.На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'янінняна місці ОСОБА_1 погодився. За результатом огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного приладу Drager, встановлено наявність в організмі ОСОБА_1 алкоголю в кількості 1,88 проміле. Щодо результатів огляду ОСОБА_1 жодним чином не заперечував
Доводи захисника про те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , не є предметом розгляду даного провадження. Разом із цим, як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, поліцейський неодноразово повідомляв ОСОБА_1 про причину зупинки його транспортного засобу.
Крім цього, у своїй апеляційній скарзі захисник стверджує, що з моменту останнього калібрування Drager 6820, за допомогою якого здійснювався огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, до моменту проведення працівником поліції його огляду, пройшло 6 місяців, а тому результати такого огляду є неналежним доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Такі твердження апелянта не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
Як вірно у своїй постанові зазначив суд першої інстанції, міжповірочний інтервал для категорії законодавчо-врегульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» (в т.ч. Drager 6820), встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747, становить один рік.
Поряд з тим, з чек-роздруківки з приладу AlcotestDrager 6820 вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу, який пройшов калібрування 27.11.2024 року, тобто менше між 6 місяців тому, а тому даний прилад калібрування та повірки не потребував.
Доводи захисника щодо несправності алкотестеру, оскільки він показував вищу температуру ніж була насправді, до уваги не приймаються, оскільки результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння становив 1,88 проміле, що суттєво перевищує норму, навіть з урахуванням допустимої похибки, яку може мати прилад Drager. До того ж, сам ОСОБА_1 жодним чином не заперечував того, що перебував в стані алкогольного сп'яніння під час зупинки транспортного засобу під його керуванням.
Щодо доводів захисника Гірко П.А. про те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення за ч.6 ст.121 та ч.2 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закриті за відсутністю складу адміністративного правопорушення, а тому і дане провадження підлягає закриттю, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки той факт, що вказані провадження закриті, жодним чином не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуваннямвикладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскількирішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 27 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гірко П.А. в інтересах ОСОБА_1 , - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Мосьондз