Провадження № 11-кп/803/2570/25 Справа № 333/6689/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
прокурора: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Дніпровського апеляційного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12023082040000980 від 23.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.,-
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, маючого середньо спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
29.09.2011 року Якимівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки;
26.12.2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 30.06.2016 року по відбуттю строку покарання;
17.12.2018 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік, знятий з обліку 04.08.2020 року за закінченням іспитового строку.
визнано винним за ч.4 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі .
Вирішено питання в частині судових витрат та речових доказів.
Вироком суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 22.06.2023 року, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 року № 2119-1X та від 18.04.2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 року № 2212-IX), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118-г, з метою наживи та незаконного збагачення, підійшов до потерпілого ОСОБА_10 та наніс останньому один удар рукою в область голови, від чого потерпілий впав на землю, внаслідок чого згідно з висновком судово-медичної експертизи КУ «Запорізького обласного бюро судово-медичної експертизи» ЗОР № 1147 від 10.07.2023 року у потерпілого ОСОБА_10 закритий перелом правої променевої кістки, що кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров'я. Подолавши опір з боку потерпілого, ОСОБА_8 відкрито викрав сумку коричневого кольору, вартістю 2 000,00 грн., яку потерпілий ОСОБА_10 утримував у своїй руці, в якій знаходилось майно, що належить останньому, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», моделі «12С», об'ємом пам'яті на 4/128 ГБ, у корпусі сірого кольору, IMEI (1): НОМЕР_1 , IMEI (2): НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком судової товарознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 666-23 від 04.08.2023 року становить 5 431 грн. 03 коп., в якому знаходились дві сім-карти оператору мобільного зв'язку «Водафон» та «Київстар», з абонентським номером « НОМЕР_3 » та « НОМЕР_4 », які матеріальної цінності для потерпілого не представляють; гаманець, в якому знаходились грошові кошти у сумі 7 200,00 грн., купюрами номіналом по 1000 гривень, у кількості 4 одиниць, купюрами номіналом по 500 гривень та купюрами номіналом по 200 та 100 гривень; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке матеріальної цінності для потерпілого не представляє; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ВАЗ», моделі «21015» на ім'я ОСОБА_11 , яке матеріальної цінності для потерпілого не представляє; пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке матеріальної цінності для потерпілого не представляє; паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які матеріальної цінності для потерпілого не представляють; банківська картка «Ощадбанк», у кількості 2 одиниць, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють; зв'язка ключів від квартири, у кількості 2 одиниць, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, а всього майна на загальну суму 14 631 грн. 03 коп. Після чого, ОСОБА_8 разом з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, тим самим розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на зазначену суму.
Короткий зміст вимог апеляційних скарги і узагальненні доводи осіб, які їх подали.
З рішенням суду першої інстанції не погодився захисник та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просити вирок суду скасувати, а кримінальне провадження, щодо ОСОБА_8 закрити та звільнити останнього з під варти в залі суду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначає, що під час проведення пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_10 , останній пояснив, що «майже впізнає» ОСОБА_8 , як того хто здійснив кримінальне правопорушення відносно нього. Однак даний сумнів не було усунуто під час судового розгляду.
Крім того вказує, що показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 узгоджуються між собою та підтверджують показання самого обвинуваченого в частині його перебування в іншому місці на час скоєння злочину.
Відеозаписи з камер відео спостереження не є належними та допустимими доказами, оскільки не містять доказів, які підтверджують вчинення саме ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Також звертає увагу, що товарознавча експертиза № 666-23 від 04.08.2023 року не є належним та допустимим доказом, оскільки проведена без надання на дослідження безпосередньо мобільного телефону.
У зв'язку з чим захисник вважає, що стороною захисту не надано переконливих доказів винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, а висновки суду щодо доведеності його вини не відповідають фактичним обставинам справи.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав зазначених в ній.
Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисник та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обвинувачений ОСОБА_8 про дату, час та місце апеляційного перегляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення або про проведення судового засідання в режимі відео конференції до суду не надходило.
Мотиви апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.ст. 370, 374 КПК України та пред'явленого обвинувачення, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, обґрунтовано прийшов до висновку щодо обсягу та доведеності вини ОСОБА_15 за ч.4 ст. 186 КК України, виклавши їх у вироку.
Так, при постановленні вироку стосовно ОСОБА_8 , судом першої інстанції враховано показання обвинуваченого, який свою вину не визнає. Пояснив, що з потерпілим не знайомий, жодного разу не бачив. На ринку «Анголенко» він передав свідку ОСОБА_16 свій телефон на зарядку, який через 15 хвилин забрав і який був вилучений у нього потім при затриманні. Коли він давав свій телефон на зарядку, там були і інші особи, які також залишали телефони на зарядку. Щодо зафіксованого моменту на відео пояснив, що в районі «Технікуму» знімав з цивільною дружиною квартиру і з того району він йшов в бік, де зареєстрований по АДРЕСА_3 . У квартирі по АДРЕСА_4 , проживав його дядько. Наразі його дядько живе в м. Києві, тому він ходить перевіряти квартиру, чи все в порядку.
Після допиту свідків, за клопотанням сторони захисту, обвинувачений надав додаткові пояснення, згідно яких в той день він був у квартирі по АДРЕСА_4 . Потім він вийшов з будинку і направився в сторону вул. Європейська, буд. 8. По дорозі він зустрів знайомого ОСОБА_17 , вони поспілкувалися, взяли пиво. В парку він побачив сусідку з сумкою і пакетом, запропонував провести. З потерпілим він не знайомий, побачив його у районному відділу поліції. Підтвердив, свою особу на відеозаписах з камер відеоспостереження.
В судовому засіданні судом першої інстанції допитано потерпілого ОСОБА_10 який пояснив, що 22.06.2023 року, приблизно о 20 год. 00 хв., він отримав пенсію з банкомату «Ощадбанк» і повертався додому. Перед будинком по АДРЕСА_5 , в районі гаражів, на нього зненацька, ззаду, напав раніше невідомий йому молодий чоловік, який його вдарив, в результаті чого він впав, від чого отримав закритий перелом правої верхньої кінцівки зі зміщенням двох кистей. Грабіжник забрав у нього барсетку, в якій були мобільний телефон, ключі від квартири, дві банківські картки «Ощадбанк», водійське посвідчення, паспорт, закордонний паспорт, пенсійне посвідчення, свідоцтво на автомобіль, грошові кошти у розмірі 150 доларів США, у гаманці були грошові кошти приблизно 2 000,00 грн. і ще він зняв до цього з банкомату 6 500 грн. Обвинуваченого він впізнає як особу, яка на нього напала. Оскільки в момент, коли грабіжник йшов до нього назустріч, то нахилився, удар прийшовся збоку, трохи ззаду. А коли він піднявся після падіння, то побачив грабіжника і запам'ятав його статуру, обличчя та одяг в якому той перебував під час вчинення кримінального правопорушення. Зазначив, що з обвинуваченим раніше не знайомий.
Крім того, у суді першої інстанції було допитано свідків:
ОСОБА_16 , який суду пояснив, що він займається ремонтом мобільних телефонів. З обвинуваченим він малознайомий. Десь півроку тому, у кіоску по АДРЕСА_6, обвинувачений попросив його поставити на зарядку мобільний телефон. Зарядний пристрій обвинувачений не давав. Коли прийде за телефоном, не сказав. Телефон стояв на зарядці, десь через годину, прийшли співробітники поліції, сказали, що у нього знаходиться викрадений телефон, який він їм видав. Він видав їм телефон, саме той, що стояв на зарядці. Він підтверджує покази, які були надані ним, при пред'явленні особи до впізнання за фотознімками.
ОСОБА_12 суду пояснила, що обвинувачений є її сусідом. 22.06.2023 року, коли вона йшла ввечері, приблизно о 20 год. 00 хв., точний час вона не може сказати, напевне вона тоді подивилася на годинник і запам'ятала час, біля «Варусу», до неї підійшов ОСОБА_8 і допоміг принести важку сумку додому. Разом з обвинуваченим був якийсь хлопець з собачкою. Вона запам'ятала цю дату, тому, що їй саме 22 червня лікували око і провели операцію по його видаленню у 3-й лікарні. Куди потім пішов обвинувачений, вона не знає. В що був одягнутий ОСОБА_8 , вона не може сказати, так як погано бачить.
ОСОБА_13 суду пояснив, що обвинувачений є його знайомим. 21 червня 2023 року, увечері, приблизно о 20 год. 00 хв., коли він гуляв із собакою породи «чихуахуа» біля «Варуса», та зустрів ОСОБА_8 , вони з ним поспілкувалися, попили пиво. Час він запам'ятав, тому що приїхав з роботи. Потім вони зустріли сусідку ОСОБА_8 , якій обвинувачений допоміг донести речі, після чого вони вирушили на «Малиновського». Цей день він запам'ятав, тому що після зустрічі з обвинуваченим, коли він йшов додому, збили його собаку і йому довелось її самому усипити.
ОСОБА_14 суду пояснив, що обвинувачений є його знайомим. 22.06.2023 року, увечері, десь о 20.00 чи 21.00 годині, чи пів-восьмого, бачив в парку «Гагаріна» ОСОБА_8 з якоюсь бабусею з собачкою і якимсь хлопцем. Вони не спілкувалися, він просто його там побачив. На наступний день йому сказали, що ОСОБА_8 затримали, тому він запам'ятав дату. Йому подзвонила мама чи бабуся обвинуваченого і попросила повідомити, що він його бачив. В що був одягнутий в той день обвинувачений, він не пам'ятає. Бабуся була років 60, а хлопець років 30. Бабуся була з маленькою собачкою, якої породи не пам'ятає. Вона можливо тримала собачку на руках чи на повідку, точно не пам'ятає. У бабусі ніяких вадів не було.
Суд апеляційної інстанції не знаходить підстав сумніватися в достовірності показів потерпілого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_16 оскільки, показань вказаних осіб є логічними, послідовними і узгодженими як між собою, так і з іншими вказаними письмовими доказами у провадженні, доповнюють один одного.
Що стосується пояснень свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те що покази вказаних свідків суперечать зібраним по справі доказам, виходячи з наступного.
Під час підготовки до апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції ознайомився з журналами судових засідання суду першої інстанції, згідно яких допитано обвинуваченого ОСОБА_8 та встановлено, що останній не визнає інкриміноване йому обвинувачення. Також обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду, що 22.06.2023 року, передав свідку ОСОБА_16 свій телефон для підзарядки, потім його забрав.
Жодної згадки про те що в вечорі цього ж дня він зустрічався зі свідком ОСОБА_13 чи допомагав сусідці ОСОБА_12 не було. Обвинувачений повідомив, що можливо в той день його міг бачити хтось зі знайомих та лише після допиту свідків за клопотанням сторони захисту, ОСОБА_8 надав додаткові пояснення, які ніби то повинні підтверджуються показами вказаних свідків. Колегія суддів вважає, що позиція, яку зайняв обвинувачений, направлена на введення суду в оману та ухилення останнього від кримінальної відповідальності.
Свідок ОСОБА_13 вказав, що дана подія відбулась 21.06.2023 року, що суперечить зібраним по справі доказам.
Свідок ОСОБА_14 в своїх поясненнях впевнено зазначив, що бачив обвинуваченого 22.06.2023 року, однак час зазначив приблизний. До того ж свідок ОСОБА_12 вказала, що в цей день їй було проведено операцію на оці, однак свідком ОСОБА_14 , жодних вад у зазначеної ним бабусі виявлено не було у зв'язку з чим колегія суддів, критично відносить до показів вказаних свідків та не може вважати їх належними та допустимими доказами, оскільки вони суперечать зібраним по справі доказами, поясненням потерпілого, свідка ОСОБА_16 та первинним поясненням самого обвинуваченого.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження колегія суддів також не виявила даних, які б давали підстави вважати, що потерпілий, який вперше бачив обвинуваченого чи свідок ОСОБА_16 , який малознайомий з обвинуваченим з будь-яких причин обмовили обвинуваченого ОСОБА_8 у зазначеному злочині чи повідомили неправдиві показання. Із матеріалів провадження суттєвих суперечностей, які б впливали на неправильність установлення фактичних обставин провадження, у цих показаннях не вбачається.
Суд першої інстанції дослідив і зібрані у кримінальному провадженні письмові докази, серед яких дані:
рапорту, згідно якого встановлено, що 22.06.2023 року о 23.27 год., надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 22.06.2023 року, о 23.23 год., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118-г, на гарячу лінію 102 через телеграм-канал, 5МКЛ самозвернення 22.06.2023 року, о 21.15, ОСОБА_10 , діагноз: забій обличчя, забій кінцівки, 22.06.2023 року побив невідомий біля дому та пограбував (т. 1, а.с. 97);
протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.06.2023 року судом встановлено, що в цей день ОСОБА_10 звернувся до поліції із заявою, в якій просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 22.06.2023 року, приблизно о 20.00 год., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118-г, на вулиці біля будинку, відкрито заволоділа його майном, а саме: мобільним телефоном «XiaomiRedmi», моделі «12С», у корпусі чорного кольору, IMEI (1): НОМЕР_1 , IMEI (2): НОМЕР_2 , з абонентським номером « НОМЕР_3 », грошовими коштами на суму 7 000,00 грн. і 150 доларів США, паспортом громадянина України, закордонним паспортом, водійським посвідченням і пенсійним посвідченням на його ім'я, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_11 ;
медичної довідки від 22.06.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_10 о 22.50 год. 22.06.2023 року звернувся до КНП «Міська лікарня екстреної швидкої медичної допомоги» ЗОР, діагноз: забій м'яких тканин обличчя, закритий перелом ДМЕ променевої кістки правого передпліччя зі зміщенням, МВТН ;
документів на мобільний телефон «XiaomiRedmi», моделі «12С», судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_10 придбав зазначений телефон 12.05.2023 року за грошові кошти у розмірі 6 499,00 грн.;
протоколу пред'явлення особи для впізнання від 23.06.2023 року, згідно якого 23.06.2023 року слідчий СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, у приміщенні службового кабінету, в присутності двох понятих, за участю захисника ОСОБА_18 , провів пред'явлення потерпілому ОСОБА_10 для впізнання осіб. Потерпілий пояснив, що запам'ятав чоловіка за зовнішнім ознакам та може впізнати та описати, а саме на вид 30-35 років, середньої статури, зростом приблизно 170-180 см. В ході проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_10 заявив, що впізнає особу під номером № 3 як особу, а саме: чоловіка, який 22.06.2023 року наніс йому тілесні ушкодження та пограбував. Потерпілий впізнав особу: за зачіскою, обличчям, кольором волосся, статурі. Впізнана особа назвала свої дані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
висновку судово-медичної експертизи № 1147п судом встановлено, що закритий перелом правої променевої кістки (за наданими даними) у ОСОБА_10 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалий розлад здоров'я (п. 2.2.1.в. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, 1995 р.»). Тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмета (предметів). Давність утворення ушкодження не суперечить терміну, зазначеного в обставинах справи - 22.06.2023 року;
висновку судової товарознавчої експертизи № 666-23 від 04.08.2023 року встановлено, що середня ринкова вартість мобільного телефону марки «XiaomiRedmi», моделі «12С», об'ємом пам'яті на 4/128 ГБ, придбаного у травні 2023 році, у новому та робочому стані, на момент скоєння, кримінального правопорушення, а саме на 22.06.2023 року складала 5 431 грн. 03 коп. ;
протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками і фототаблицями до нього від 23.06.2023 року встановлено, що 23.06.2023 року слідчим СВ ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, в присутності двох понятих, провів пред'явлення свідку ОСОБА_16 для впізнання фотознімків чотирьох осіб, в ході чого свідок ОСОБА_16 впізнав особу на фотознімку під № 4 ( ОСОБА_8 ) як особу, яка 23.06.2023 року, о 09.00 год., у його кіоску по АДРЕСА_6 , попросила поставити мобільний телефон «Redmi 12» на зарядку;
з заяви ОСОБА_16 від 23.06.2023 року судом встановлено, що останній добровільно видав співробітникам поліції мобільний телефон марки «XiaomiRedmi», моделі «12С», у корпусі темного кольору ;
з протоколу огляду предмета від 23.06.2023 року судом встановлено, потерпілим ОСОБА_10 оглянуто мобільний телефон «XiaomiRedmi 12c», в корпусі сірого кольору. При переході до додатку «налаштування» було встановлено його ідентифікатор, а саме IMEI 1: НОМЕР_5 ; IMEL 2: НОМЕР_6 . Було виявлено, що в даному телефоні сім-картка відсутня. Далі при вході до додатку «Viber», який встановлений у вказаному мобільному телефоні, було виявлено що акаунт вказаного додатку зареєстрований на ім'я ОСОБА_19 з номером телефону НОМЕР_7 . Також при вході до додатку «Галерея» було виявлено фотографії, де потерпілий ОСОБА_10 впізнав себе ;
з протоколу огляду предмета від 24.06.2023 року судом встановлено, що свідком ОСОБА_16 надано відеозапис з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді торгового кіоску по АДРЕСА_6 . У ході проведення огляду старший оперуповноважений СКП ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_20 пояснив, що на пред'явленому відеозаписі знаходиться ОСОБА_8 , якого він знає як особу, яка раніше вчиняла злочини корисливого характеру на території Комунарського району у м. Запоріжжі та неодноразово стикався з ним під час виконання службових обов'язків ;
з протоколу огляду предмета від 24.06.2023 року судом встановлено, що в ході проведення огляду відеозапису з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді магазину «Pizza на дровах», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Парамонова, буд. 6, старший оперуповноважений СКП ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_20 пояснив, що на пред'явленому відеозаписі знаходиться потерпілий ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , якого він знає як особу, яка раніше вчиняла злочини корисливого характеру на території Комунарського району у м. Запоріжжі та неодноразово стикався з ним під час виконання службових обов'язків;
з протоколу огляду предмета від 24.06.2023 року судом встановлено, що в ході проведення огляду відеозапису з камери відеоспостереження, встановленої на фасаді ломбарду «Капітал», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 15, старший оперуповноважений СКП ВП № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_20 пояснив, що на пред'явленому відеозаписі знаходиться потерпілий ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ..
Досліджені письмові докази та відеозаписи було досліджено судом першої інстанції та надано обґрунтовану правову оцінку при винесенні рішення. Перечисленні письмові докази разом з відеозаписами з камер відео спостереження, підтверджені показання свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_8 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а тому доводи апеляційної скарги щодо оспорювання фактичних обставин є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження та визнаються колегією суддів, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Вина обвинуваченого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та ретельно дослідженими судом доказами, вказаними у вироку, яким суд дав належну правову оцінку з точки зору їх належності, допустимості та взаємозв'язку.
Твердження сторони захисту, що судом не усунено сумнів, який виник у потерпілого ОСОБА_10 під час пред'явлення особи для впізнання, оскільки останній вказав, що «майже впізнає» обвинуваченого ОСОБА_8 , не є дійсним.
Оскільки судом першої інстанції під час судового розгляду було досліджено відеозапис впізнання особи обвинуваченого за участю потерпілого ОСОБА_10 в результаті якого акцентовано увагу учасників судового провадження, що перед пред'явленням особи для впізнання у потерпілого слідчим було попередньо з'ясовано, чи зможе він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На відеозаписі потерпілий без вагань з першого разу вказує на особу обвинуваченого.Крім того, під час допиту у судовому засіданні потерпілий зазначив, що він не має сумнів в тому, що обвинувачений - це особа, яка на нього напала і викрала барсетку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не сприймаються колегією суддів до уваги.
Колегія суддів не погоджується з твердження сторони захисту, що товарознавча експертиза № 666-23 від 04.08.2023 року не є належним та допустимим доказом, оскільки проведена без надання на дослідження безпосередньо мобільного телефону та зазначає наступне. Вказану експертизу проведено за постановою слідчого на підставі вихідних даних, які наявні в матеріалах кримінального провадження, а саме марки мобільного телефону, моделі, об'єму пам'яті та ІМЕІ.
Для визначення ринкової вартості майна застосовується порівняльна характеристика подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Вивчаючи висновок експерта в суду апеляційної інстанції не виникає сумніву, щодо достовірності даних зазначених в експертизі.
За таких обставин, з урахуванням обсягу досліджених доказів, їх ретельний аналіз, перевірка на предмет допустимості та належності, на думку колегії суддів дають беззаперечні підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_8 саме у відкритому викраденні чужого майна поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
За наведених обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги що оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_8 не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а висновки суду не підтверджуються доказами дослідженими судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам кримінального провадження.
На підставі вищевказаного колегія суддів вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України доведена в повному обсязі, тому таке покарання є справедливим, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, правами потерпілих та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовною підставою для скасування або зміни вироку в матеріалах кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12023082040000980 від 23.06.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст.186 КК України - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді: