Провадження № 22-ц/803/8665/25 Справа № 2-9697/2010 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
28 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Начальник відділу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова Катерина, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з всього майна заявника,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатСойніков Олександр Вікторович,
на ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року, -
01.05.2025 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Начальник відділу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова Катерина, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з всього майна заявника.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Начальник відділу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова Катерина, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», на бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з всього майна заявника залишено без розгляду.
15.07.2025 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатСойніков Олександр Вікторович надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення вимог скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 01.05.2025 року представник заявника звернувся до суду про поновлення своїх порушених прав про не скасування арешту майна, отримавши відповідь-лист від 23.04.2025 року, тобто в десятиденний строк для подання скарги, тому не було необхідності звертатися із заявою про поновлення пропущеного строку.
15.09.2025 року від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить, залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року без змін.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.141).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Перевіривши матеріали скарги, а також оцінивши надані і добуті докази, суд вважає за необхідне вищевказану скаргу залишити без розгляду, оскільки її було подано після закінчення строку встановленого ЦПК України, так як вказаний строк обчислюється з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
При поданні скарги скаржник посилався на те, що про порушення своїх прав дізнався з листа начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова Катерини від 23 квітня 2025 року № 129049 в якому йому було відмовлено у скасуванні арешту з його майна, проте дане твердження не відповідає дійсності.
Так із наданого відзиву на скаргу ОСОБА_1 начальник другого Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкова Катерина зазначила, що 03 лютого 2025 ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Сойнікова О.В., звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до відділу ДВС про зняття арешту з майна. Підставою позову був також арешт, накладений 05 лютого 2016 в рамках виконавчого провадження №50034840. На підтвердження чого надано копією вказаної позовної заяви з відміткою суду про отримання документу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2025 року справа №201/1424/25 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про зняття арешту з майна було передано на розгляд до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2025 справа №201/1424/25 заяву представника позивача про закриття провадження по справі та повергнення судового збору - задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Таким чином, десятиденний строк для звернення до суду із відповідною скаргою сплинув 21 квітня 2025 року, однак, зі скаргою представник ОСОБА_1 звернувся до суду лише 01 травня 2025, тобто з пропуском процесуального строку.
З огляду на вказане судом не встановлено доказів які б свідчили про відсутність пропущеного строку на подання скарги до суду.
Скаржник із заявою про поновлення пропущеного строку для подання скарги до суду не звертався.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
З такими висновком не може погодитись колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Сойніков О.В. в інтересах ОСОБА_1 направив 08.04.2025 року на адресу Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про скасування арешту з майна ОСОБА_1 .
30.04.2025 року адвокат Сойніков О.В. отримав відповідь з Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щ відмовою у знятті орешту.
У цей же день, 30.04.2025 року він поштою направив до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська скаргу на дії начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка надійшла до суду 01.05.2025 року.
Суд першої інстанції виходив із того, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2025 справа №201/1424/25 заяву представника позивача про закриття провадження по справі та повергнення судового збору - задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Таким чином, десятиденний строк для звернення до суду із відповідною скаргою сплинув 21 квітня 2025 року, однак, зі скаргою представник ОСОБА_1 звернувся до суду лише 01 травня 2025, тобто з пропуском процесуального строку.
Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком погодитись не може, оскільки ці справи не є тотожними, оскільки у цій справі скаржником оскаржується бездіяльність по зняттю арешту з майна, що була відображена у відповіді начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.04.2025 року.
Тож скарга подана в 10-ти денний строк та підлягає розгляду по суті.
При таких обставинах, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатСойніков Олександр Вікторович задовольнити.
Ухвалу Соборного районного суду міста Дніпра від 02 липня 2025 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 28.10.2025 року.
Судді: