Справа № 953/3878/25
н/п 2/953/2128/25
29 жовтня 2025 рокум. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Дяченка О.М.,
за участю секретарів судових засідань - Гавриленко К.О., Собченко В.С.
представника позивача - Бакуліної М.С. (в режимі відеконференції),
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
23.04.2025 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бакуліна М.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Позовна заява мотивована тим, що 03.07.2023 ОСОБА_2 (відповідач) отримав у борг готівкою від ОСОБА_1 (позивач) 7000,00 тис. доларів США та зобов'язався повернути отримані у борг кошти до 01.01.2024, про що власноруч Відповідачем складена відповідна розписка. Станом на момент подання позовної заяви до суду Відповідач не виконав взяті на себе грошові зобов'язання. У зв'язку з чим, у ОСОБА_2 з 02.01.2024 виникла заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 7000,00 доларів США та 3 % річних у сумі 275,01 доларів США.
Рух справи. Клопотання
25.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
03.06.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Букіна О.С. надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи. Судове засідання було відкладено на 04.07.2025 о 12:00, з урахуванням заявленого клопотання адвокатом Букіною О.С. 04.07.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Букіна О.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з щорічною календарною відпусткою. Інших заяв/клопотань, відзиву, заперечень до суду від представника відповідача не надходило. Судове засідання було відкладено на 27.08.2025 о 16:00, з урахуванням заявленого клопотання адвокатом Букіною О.С.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2025 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.09.2025.
20.10.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
20.10.2025 відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про день та час розгляду справи.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим проводити розгляд справи без учасників справи, які не з'явилися.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
При укладенні договору позики між сторонами в письмовій формі були погоджені всі істотні умови такого договору, а саме: розмір позики та строк її повернення. Таким чином вказаний договір позики вважається укладеним та підлягає до виконання.
Судом встановлено, що 03.07.2023 між сторонами було укладено договір позики на суму 7000,00 (сім тисяч доларів США 00 центів), строк позики складає до 01.01.2024 року, у вигляді розписки.
Суд вважає виникнення боргового зобов'язання за договором позики встановленим належними доказами, а саме оригіналом розписки від 03.07.2023.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою.
У разі пред'явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Відповідно до статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність оригіналу розписки від 03.07.2023 у позивача, свідчить про невиконане зобов'язання відповідачем ОСОБА_2 , та підтверджує факт укладення договору позики. Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 № 707/2606/16-ц.
Оскільки оригінал розписки перебуває у позивача і доказів повернення боргу відповідач не надав, суд вважає позов ОСОБА_1 про стягнення основної суми боргу за розпискою від 03.07.2023 обґрунтованим, а тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути заборгованості за розпискою в розмірі 7000,00 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку, зазначеного позивачем у позовній заяві, розмір трьох відсотків річних становить 275,01 доларів США, із розрахунку за період з 02.01.2024 по 23.04.2025 за 478 днів прострочення із суми боргу 7000,00 доларів США.
В той же час, п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як вбачається із розрахунку 3% річних такі нараховані на підставі ст. 625 ЦПК України за період з 02.01.2024 по 23.04.2025, тобто зазначені 3% річних нараховані після 24.02.2022, а тому у відповідності до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільняється від такої відповідальності з 24.02.2022 року
Таким чином, суд враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, вважає, що позовна вимога про стягнення трьох відсотків річних не підлягає до задоволення.
Враховуючи вищенаведене, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики/розпискою підлягає до часткового задоволення.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2325,04 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 95, 96, 141, 259, 264, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 7000,00 (сім тисяч доларів США, 00).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2325,04 (дві тисячі триста двадцять п'ять, 04) грн.
Оригінал розписки від 03.07.2023 повернути представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Бакуліній Марії Сергіївні після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , паспорт номер НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 29.10.2025.
Суддя О.М. Дяченко