Справа № 953/9171/25
н/п 2/953/3815/25
29 жовтня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Дяченка О.М.,
секретарів судових засідань - Гавриленко К.О., Собченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») Тараненко А.І. звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 34 941,00 грн. та судового збору в розмірі 2 422,40 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.03.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (ТОВ «Манівео») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 310112315 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору № 310112315, ТОВ «Манівео» надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у сумі 16 500,00 грн., проте ОСОБА_1 свої зобов'язання за цим договором не виконала, внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість. ТОВ «Юніт Капітал» придбав право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 310112315 у розмірі 34 941,00 грн., з яких: 16 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 441,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, в прохальній частині позову зазначив: справу розглянути за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Відповідно до ухвали суду від 29.10.2025, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
23.03.2021 між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 укладено договір № 310112315 (далі - договір № 310112315) та підписано графік платежів у формі електронного документу з використанням електронного підпису.
Договір № 310112315 та графік платежів підписаний електронним підписом ОСОБА_1 шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV3YE37.
Розділом 1 договору № 310112315 врегульовано порядок надання кредиту та процентна ставка, строк надання кредиту.
Позивачем та відповідачем погоджено графік платежів, який містить терміни та визначені суми платежів.
При укладенні договору № 310112315 відповідач також був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту до договору № 310112315 від 23.03.2021.
До позовної заяви позивач додав Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які регулюють порядок надання грошових коштів у позику та яка за своєю природою є пропозицією щодо укладення електронного договору; заявку на отримання грошових коштів від 23.03.2021, відповідно до якої вбачається, що відповідач надав свої персональні дані, в тому числі й електронну пошту, фінансовий номер телефону та номер картки; довідку щодо дій та алгоритм таких дій споживача ( ОСОБА_1 ) в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів - які регламентують дії щодо укладення електронного договору в ІТС ТОВ «Манівео».
Як вбачається з копії платіжного доручення від 23.03.2021, ТОВ «Манівео» перерахувало грошові кошти на ім'я ОСОБА_1 , на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 16 500,00 грн.
З довідки щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «Манівео» вбачається, що 23.03.2021 о 10:05:49 відповідач отримав одноразовий ідентифікатор MNV3YE37 на телефон НОМЕР_2 ; в подальшому, 23.03.2021 о 10:07:49 відповідачем введено одноразовий ідентифікатор/відправлено ТОВ «Манівео», та 23.03.2021 о 10:08:36 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 16 500,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, ТОВ «Манівео» зобов'язання за договором № 310112315 виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, в свою чергу, відповідач/позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, проте їх порушив, унаслідок чого у відповідача перед ТОВ «Манівео» виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснено ТОВ «Манівео» за період з 23.03.2021 по 15.06.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Манівео» за договором № 310112315 від 23.03.2021, становить 32 367,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснено ТОВ «Таліон плюс» з 15.06.2021 по 30.05.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон плюс» за договором № 310112315 від 23.03.2021, становить 34 941,00 грн., що складається з заборгованості: по тілу кредиту - 16 500,00 грн.; по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 18 441,00 грн.
28.11.2018 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео шкидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, згідно якого ТОВ «Таліон плюс». Строк дії договору - до 28.11.2019.
Предметом договору визначено: «2.1. Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором».
28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020, при цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, строк дії договору до 31.12.2021.
Предметом договору визначено «2.1. Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором».
31.12.2021 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
31.12.2022 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.
31.12.2023 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 138 від 15.06.2021 під порядковим номером 3026 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН НОМЕР_3 ) є боржником: за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 16 081,50 грн., загальна сума заборгованості (сума відступлення грошової вимоги) складає 32 581,50 грн.
Пунктом 4.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, згідно додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 передбачено, що «Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги».
Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «Манівео» і ТОВ «Таліон Плюс» та обґрунтовують передачу ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.
Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснено ТОВ «Таліон плюс» з 15.06.2021 по 30.05.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон плюс» за договором № 310112315 від 23.03.2021, становить 34 941,00 грн., що складається з заборгованості: по тілу кредиту - 16 500,00 грн.; по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 18 441,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до ОСОБА_1 в сумі - 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Таліон Плюс» (станом на 30.05.2023) за договором № 310112315 від 23.03.2021 становить 34 941,00 грн, яка складається з суми заборгованості по кредиту - 16 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
05.08.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК«Онлайн Фінанс») та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Строк дії цього Договору до 04.08.2021.
Предметом договору визначено «2.1. Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором».
30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» підписали реєстр прав вимоги № 9 за Договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023, під порядковим номером 14091 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН НОМЕР_3 ) є боржником: за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн., сума заборгованості за відсотками -18 441,00 грн., загальна сума заборгованості (сума відступлення грошової вимоги) складає 34 941,00 грн.
Пунктом 4.1. Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 передбачено, що «Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку».
Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Таліон Плюс» та обґрунтовують передачу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до ОСОБА_1 , в сумі - 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) -16 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором № 310112315 від 23.03.2021 становить 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю. Строк його дії до 30.10.2026.
Предметом цього договору визначено «1.1. За цим Договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.».
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт капітал» підписали реєстр Боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025.
В Реєстрі боржників до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 під порядковим номером 1250 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН НОМЕР_3 ) є боржником: за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, сума боргу - 34 941,00 грн, яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн, суми заборгованості за відсотками (прострочені відсотки) - 18441,00 грн.
Пунктом 1.2. Договору факторингу № 02/04/06/25-Ю від 04.06.2025 передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги; підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Юніт капітал» та обґрунтовують передачу ТОВ «Юніт капітал» права вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Юніт капітал» набуло право вимоги за договором № 310112315 від 23.03.2021 до Чичиян в сумі - 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт капітал» за договором № 310112315 від 23.03.2021 становить 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) - 16 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, який надано Позивачем вбачається, що заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт капітал» становить в сумі - 34 941,00 грн., яка складається з суми заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) -16 500,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 18 441,00 грн.
06.10.2025 судом отримано відповідь щодо виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2025 в частині витребування в Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» інформації відносно ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідно до листа Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» від 06.10.2025 № 20.1.0.0.0/7-250922/102532-БТ, на ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Також, по клієнту емітувались інші картки. Банком додано виписку по рахунку № НОМЕР_4 за період з 23.03.2021 по 28.03.2021, яка містить зарахування на суму 16 500,00 грн.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст.639 ЦК України).
Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 від 23.03.2020, у справі № 404/502/18 від 07.10.2020, у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За приписом ч. 8 ст. 1 1ЗаконуУкраїни «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ознайомлений з умовами договору № 310112315 від 23.03.2021, який підписав на умовах йому відомих, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків, комісій та інших платежів пов'язаних за користування грошовими коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами кредитування під підпис.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України. кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання за договором № 310112315 від 23.03.2021, внаслідок чого існує у відповідача заборгованість у розмірі 34 941,00 грн., з яких: 16 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 441,00 грн. - заборгованість за несплаченим відсоткам за користування кредитом, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором № 310112315 від 23.03.2021 у розмірі 34 941,00 грн., з яких: 16 500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 18 441,00 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, тобто позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до відповідача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача ТОВ «Юніт Капітал» є Адвокатське Бюро «Тараненко і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 та додаткової угоди № 25770509723.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 надані послуги, а саме:
- складання позовної заяви ТОВ "Юніт Капітал" до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, кількість годин - 2 год., вартість 5 000,00 грн.;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021, кількість годин - 2 год., вартість 1000,00 грн.;
- підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021 на рахунок позичальника, боржником є ОСОБА_1 , кількість годин - 1 год., вартість 500,00 грн.;
- підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021 на рахунок позичальника, боржником є ОСОБА_1 , кількість годин - 1 год., вартість 500 грн.
У Постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд враховує, що (І) складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, (ІІ) адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, (ІІІ) справа розглядається у спрощеному провадженні, (IV) позивач участі у судових засідань не приймав, тобто надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часткове задоволення позовних вимог, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 1 000,00 грн.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 4, 13, 78, 83, 141, 259, 263, 265, 279, 280-283, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 310112315 від 23.03.2021 у розмірі 34 941,00 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок один) грн, з яких: 16 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 18 441,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом,
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві, 40) грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 (одна тисяча,00) грн.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 29.10.2025.
Суддя О.М. Дяченко