28.10.2025 Справа №607/20162/25 Провадження №3/607/7440/2025
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Якімець Тарас Ігорович під час розгляду матеріалів, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.09.2025 року з відділення поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735943 від 18 вересня 2025 року зазначено, що 17 вересня 2025 року о 21 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме висловлював словесні образи, приниження, що викликало у ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку, чим порушив вимоги пунктів 3, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року
№ 2229-VIII, оскільки правопорушення вчинено повторно, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735943 від 18 вересня 2025 року, у судове засідання, призначене на 03 жовтня 2025 року, не з'явився. Суд викликав ОСОБА_1 у судове засідання, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R067016856395, проте особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталася.
Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 41 рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).
Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2018 року (справа № 761/41616/16-ц) вказав: рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_3 , достеменно знаючи про дату, час та місце розгляду своєї справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, суд, беручи до уваги релевантну практику Європейського суду з прав людини, правові позиції Верховного Суду, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
При вирішенні питання про розгляд цієї справи за відсутності особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення статті 268 КУпАП, якими не встановлено імперативної законодавчої вимоги щодо присутності при розгляді справи за статтею 173-2 КУпАП особи, яку притягують до відповідальності.
Суд констатує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735943 від 18 вересня 2025 року;
- заявою ЄО № 8274 (Домашнє насильство) від 18 вересня 2025 року;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 18 вересня 2025 року;
- копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 червня 2025 року (справа № 607/12005/25), якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша); адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (частина друга).
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон № 2229).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229 домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 2229 психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У разі порушення вимог Закону № 2229 настає адміністративна відповідальність за статтею 173-2 КУпАП.
Так, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною третьою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, відповідальність за яке визначено частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Проаналізовані в судовому засіданні докази, узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому, судом приймаються до уваги та дають підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку, відповідальність за який встановлена частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до частини третьої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.
Обираючи адміністративне стягнення, суд відповідно до статті 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують адміністративну відповідальність, а тому доходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції частини третьої статті 173-2 КУпАП.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
За частиною першою статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону № 2229 програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Частиною шостою статті 28 Закону № 2229 визначено, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Враховуючи обставини справи, особу, яку притягують до адміністративної відповідальності, беручи до уваги те, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, суд вважає за необхідне направити його на проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті особою, на яку накладено стягнення, а тому, відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що становить 605,60 гривень.
Керуючись статтями 7 - 9, 33 - 36, 38, 40-1, 173-2, 245, 247, 251 - 252, 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдника строком на три місяці за адресою: бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль, (Сектор у справах сім'ї Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради). Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі умисного ухилення від проходження програми для кривдників його може бути притягнуто до відповідальності за статтею 390-1 Кримінального кодексу України.
4. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
5. У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
6. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
7. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
8. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
9. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
11. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяТ. І. Якімець