27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №990/31/25
адміністративне провадження №П/990/31/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Загороднюка А.Г.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е., Білак М.В., Соколова В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Клименка В.В.,
представника позивача Трохимчука О.І.,
представника відповідача Мовіле О.С.,
представника Служби безпеки України Осипова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - Трохимчука Олега Івановича про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування в частині Указу Президента України,
22 січня 2025 року до Верховного Суду надійшла позовна заява представника ОСОБА_1 (далі -також позивач, ОСОБА_1 ) - адвоката Колесника Олега Івановича, в якій він просить:
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 серпня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 21 серпня 2024 року №511/2024 з моменту його прийняття в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 22 Додатку 3 до Рішення РНБО від 21 серпня 2024 року).
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2025 року відкрито провадження у справі. Серед іншого залучено Раду національної безпеки і оборони України (далі також - РНБО) та Службу безпеки України (далі також - СБУ), як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Указаною ухвалою призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 17 лютого 2025 року о 10 год 00 хв.
17 лютого 2025 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшла заява від 11 лютого 2025 року про уточнення позовних вимог у справі №990/31/25, з урахуванням якої він просить:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нездійснення самостійної оцінки відсутності та недостатності підстав для застосування санкцій РНБО до ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 серпня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 21 серпня 2024 року № 511/2024 з моменту його прийняття в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 22 Додатку 3 до Рішення РНБО від 21 серпня 2024 року);
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12 травня 2023 року № 279/2023 з моменту його прийняття в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 22 Додатку 1 до Рішення РНБО від 12 травня 2023 року).
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2025 року заяву позивача від 11 лютого 2025 року про уточнення позовних вимог у справі №990/31/25 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків цієї заяви шляхом уточнення предмета і підстав позову та подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12 травня 2023 року №279/2023 з моменту його прийняття в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 22 Додатку 1 до Рішення РНБО від 12 травня 2023 року) із зазначенням поважних причин пропуску такого строку з наданням відповідних доказів, що підтверджують об'єктивну неможливість звернення до суду безпосередньо або через представника у визначений законом строк.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2025 року заяву позивача від 11 лютого 2025 року про уточнення позовних вимог у справі №990/31/25 задоволено частково; прийнято до розгляду заяву позивача від 11 лютого 2025 року про уточнення позовних вимог у справі №990/31/25 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Президента України щодо нездійснення самостійної оцінки відсутності та недостатності підстав для застосування санкцій РНБО до ОСОБА_1 , повернуто заяву позивача від 11 лютого 2025 року про уточнення позовних вимог у справі №990/31/25 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12 травня 2023 року № 279/2023 з моменту його прийняття в частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо ОСОБА_1 (пункт 22 Додатку 1 до Рішення РНБО від 12 травня 2023 року).
27 жовтня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, у якому він просить витребувати у Служби безпеки України рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол № 32) та від 27 червня 2024 року (протокол № 59), на які Служба безпеки України посилається у своїх листах до РНБО від 05 травня 2023 року №4/597дск та від 07 серпня 2024 року № 4/11-68дск.
На обґрунтування клопотання представник позивача - адвокат Трохимчук Олег Іванович зазначив, що під час ознайомлення з матеріалами, які Служба безпеки України долучила у продовження при наданні своїх пояснень від 15 квітня 2025 року, він установив, що пропозиції щодо застосування санкцій до позивача були направлені на адресу РНБО листом СБУ № 4/1168 дск від 07 серпня 2024 року.
Ознайомившись з долученими СБУ матеріалами, представник позивача з'ясував, що питання застосування cанкцій до позивача опрацьовувалося Міжвідомчою робочою групою з питань реалізації державної санкційної політики та підтримано її рішеннями від 10 квітня 2023 року (протокол № 32) та від 27 червня 2024 року (протокол № 59).
На думку представника позивача, СБУ у своїх пропозиціях до РНБО керувалася рішеннями Міжвідомчої робочої групи, а не власними аналітичними висновками, отриманими внаслідок контррозвідувальних заходів (якщо такі взагалі проводилися).
Підтвердження цього є витяг із протоколу № 58 засідання Міжвідомчої робочої групи від 06 червня 2024 року, долучений СБУ до матеріалів справи.
Оскільки СБУ посилається на зазначені рішення у своїх офіційних листах, представник позивача зазначає, що СБУ володіє їх копіями або має реальну можливість їх отримати у межах міжвідомчої співпраці. Водночас самі ці рішення не були долучені СБУ до матеріалів справи, а представник позивача не має можливості ознайомитися з ними, адже вони містять інформацію з обмеженим доступом.
Таким чином, представник позивача вважає, що витребування рішення Міжвідомчої робочої групи від 10 квітня 2023 року (протокол № 32) та від 27 червня 2024 року (Протокол № 59) у судовому порядку єдиним доступним засобом забезпечення права позивача на повноцінне ознайомлення з матеріалами, що стосуються застосування санкцій.
З метою з'ясування підстав для застосування санкцій до позивача та отримання відповідних документів, представник позивача звертався із адвокатськими запитами, зокрема, до Апарату РНБО та СБУ, однак, не отримав задовільних відповідей.
Так, у відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Колесника О.І. Апарат РНБО повідомив про відсутність в нього можливості надати копії документів на підставі яких було введено санкції, у зв'язку з тим, що пропозиції щодо застосування санкцій до позивача були внесені Службою безпеки України листом від 07 серпня 2024 року № 4/11-68дск, який містить інформацію з обмеженим доступом і має гриф «Для службового користування». Крім того, Службою безпеки України поставлено позначку «копіюванню не підлягає» .
У своїй відповіді СБУ вказала, що «адвокатський запит не підлягає задоволенню відповідно до частини другої статті 24 Закону, оскільки передбачає надання інформації з обмеженим доступом та копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом».
Таким чином, ані Апарат РНБО, ані СБУ не надали документів, які б дозволили з'ясувати реальні причини застосованих до позивача обмежувальних заходів.
У судовому засіданні 27 жовтня 2025 року Судом постановлено на обговорення клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача підтримав клопотання і просив Суд його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи, що витребовувані документи не стосуються предмета цього спору.
Представник третьої особи також висловив заперечення, зазначивши, що документи, які просить витребувати позивач, перебувають у розпорядженні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України або Ради національної безпеки і оборони України, крім того не мають відношення до справи.
Заслухавши думку представників учасників справи, Суд під час постановлення цієї ухвали керувався таким.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За частиною сьомою статті 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
На підставі наведених положень процесуального закону, а також беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин, аргументи представника позивача, якими він доводить обґрунтованість своїх позовних вимог та неможливість позивача самостійно надати вказані докази, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і з'ясування всіх обставин, які підлягають встановленню, Суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача - адвоката Трохимчука Олега Івановича про витребування доказів.
Керуючись статтями 9, 44, 77, 79, 80, 248, 250 КАС України, Суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - Трохимчука Олега Івановича про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Служби безпеки України належним чином засвідчену копію рішення Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики від 10 квітня 2023 року (протокол №32) та від 27 червня 2024 року (протокол №59), на які Служба безпеки України посилається у своїх листах до Ради національної безпеки і оборони України від 05 травня 2023 року №4/597дск та від 07 серпня 2024 року №4/11-68дск.
Копію ухвали для виконання направити на адресу Служби безпеки України.
Зобов'язати Службу безпеки України документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в строк до 17 листопада 2025 року.
У разі неможливості виконання вимог ухвали у встановлений строк письмово повідомити Суд про причини її невиконання.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 10:30 год 20 листопада 2025 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і не оскаржується.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано - 29 жовтня 2025 року.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська
М.В. Білак
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду