Справа № 552/7926/25 Номер провадження 33/814/971/25Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
28 жовтня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: смт. Козача Лопань, Дергачівський район, Харківська область, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень на користь держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень на користь Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.
Відповідно до постанови судді, 13 вересня 2025 року близько 20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов'язків стосовно своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебував з явними ознаками сильного алкогольного сп'яніння у присутності дитини та не міг належно виконувати свої батьківські обов'язки, чим порушив ст. 150 Сімейного кодексу України.
Не погоджуючись з даною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що у свідоцтві про народження ОСОБА_2 , 2015 року народження у графі «батько» вказане зовсім інше прізвище.
У постанові відсутні відомості у чому саме полягає порушення ст. 150 Сімейного кодексу України.
Зауважує, що йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, відсутні докази перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, зазначає про те, що він є інвалідом І групи, а тому судом помилково стягнуто з нього судовий збір.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши ОСОБА_1 в підтримку апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, суддя виходив з тих обставин, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, його провина у скоєнні правопорушення доведена в повному обсязі.
З таким висновком судді апеляційний суд не погоджується та вважає, що він не відповідає фактичним обставинам справи та доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Висновок суду першої інстанції у винуватості ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання не є обґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №395013 від 13.09.2025, 13 вересня 2025 року близько 20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов'язків стосовно своєї дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме перебував з явними ознаками сильного алкогольного сп'яніння у присутності дитини та не міг належно виконувати свої батьківські обов'язки, чим порушив ст. 150 Сімейного кодексу України.
Судом не взято до уваги те, що ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання і виховання малолітніх та неповнолітніх дітей.
Частиною 2 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Фабула адміністративного звинувачення ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП позбавлена правової конкретизації, оскільки як в протоколі про вчинення правопорушення, так і в постанові суду не визначено, як того вимагає диспозиція ст.184 ч.1 КУпАП кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, в чому саме полягає ухилення особи від виконання обов'язків щодо виховання дитини, не конкретизовані норми законодавства, якими ці обов'язки передбачені та які вимоги і яким чином було порушено, не конкретизовано, у який спосіб як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини, та яких саме обов'язки не виконані.
Отже, відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього дитини.
В діях ОСОБА_1 немає ознак таких порушень, тобто немає об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 надав показання про те, що є дядьком малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не батьком, як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, проживає разом з сестрою та її дітьми за вказаною адресою.
Згідно долученого до матеріалів справи свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 06.01.2016 у графі «батько» вказаний ОСОБА_3 .
При цьому з письмових пояснень матері малолітньої дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вбачається, що вона дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та з цивільним чоловіком ОСОБА_8 та поруч проживає її колишній цивільний чоловік ОСОБА_1 .
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи належним чином не підтверджують факт батьківства особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП по відношенню ОСОБА_2 , 2015 року народження.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 щодо того, що він юридично не має будь-яких батьківських обов'язків щодо неповнолітньої дитини, яка сприймала його як батька, не спростовані будь-якими доказами та підтверджуються свідоцтвом про народження.
Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми діючого законодавства, апеляційний суд прийшов до висновку, що як за змістом протоколу про адміністративне правопорушення, так і постанови суду відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а окрім того, й ОСОБА_1 не є його суб'єктом у даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінюючи відповідно до статті 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати із закриттям провадження у справі на підставі ч.1 п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2025року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко