Справа № 761/25785/25
Провадження № 2/761/8245/2025
28 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді Романишеної І.П.,
за участі секретаря Луценка І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 22 332, 30 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 04.02.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 448596135 на суму 22 000 грн. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 448596135 від 04.02.2023 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. 31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором № 448596135 від 04.02.2023 року, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в свою чергу набуло право вимоги грошових коштів від відповідача. 29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 448596135 від 04.02.2023 року. Відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість в сумі 22 332, 30 грн., з яких: 14 862,46 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7 469, 84грн. - заборгованість по процентам.
Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.07.2025р. відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті на 13.08.2025, яке в подальшому було відкладено.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22.09.2025р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
28 жовтня 2025 року до суду надійшла витребувана інформація щодо зарахування грошових коштів на рахунок відповідача.
Відповідач у судові засідання не з'являлася, разом з тим, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які вбачаються з матеріалів справи та встановлені судом.
04.02.2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 448596135 на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Кредит надано строком на 70 днів від дати отримання кредиту позичальником, процентна ставка 1, 30 % в день.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконано свої зобов'язання за договором шляхом перерахування суми коштів в розмірі 22 000 грн. на картку відповідача, номер якої було вказано у заявці на кредит, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, яке наявне в матеріалах справи.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги від відповідача за Кредитним договором № 448596135 від 04.02.2023 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01. 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 продовжено до 31.12.2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. 31.12.2023 року сторони уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018р., яка продовжує строк дії договору до 31.12.2024 р.
31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22 332, 30 грн.
29.05.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 29/05/5-Е, відповідно до умов якого позивачу ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 448596135.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом установлено, що відповідач не належним чином виконувала свої зобов'язання за Кредитним договором № 448596135 від 04.02.2023 року, внаслідок чого перед позивачем за вказаним договором у нього існує заборгованість в сумі 22 332,30 грн., з яких: 14 862, 46 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 7 469, 84 грн. - заборгованість по процентам.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд убачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість.
Відповідно до ст. 133, 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 7 000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим представником обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 9-14, 19, 23, 27, 133, 137, 141, 280, 281 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором №448596135 від 04.02.2023 року в сумі 22 332, 30 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005;
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 28.10.2025р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА