Справа № 761/38128/25
Провадження № 3/761/7585/2025
24 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу серії ЕПР 1 № 422545 від 14.08.2025, водій ОСОБА_1 06.08.2025 о 08 годині 35 хвилин, керував транспортним засобом марки «Audi», д.н.з НОМЕР_1 по вул. Юрія Іллєнка (ст.м. Дорогожичі) у м. Києві, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР України. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря - нарколога КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня № 10» за адресою: м. Київ, вул. Відпочинку, 18.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Слободянюк В.В. заперечував проти протоколу та просив закрити провадження у справі, оскільки були допущені порушення під час складання протоколу та не залучено перекладача.
Суддя, заслухавши захисника Слободянюка В.В., дослідивши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожньогоруху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 2.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбаченіст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 422545 від 14.08.2025 водій ОСОБА_1 пояснення по суті не надав, зі змістом протоколу не ознайомлений.
Стан наркотичного сп'яніння водія Каракхмазлі Турала підтверджується висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.08.2025, виданої КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня №10». Згідно вказаного висновку, водій ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Таким чином, враховуючи сукупність вищевказаних фактів, в діях медичних працівників не вбачається порушень процедури відбору біологічних зразків сечі, у тому числі положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2005 року № 1452/735, а тому відсутні підстави вважати, що процедура проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння проведена з порушенням вимог, які б давали підстави вважати результати огляду недійсними.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину водія ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.
Об'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є водії транспортних засобів.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Дані докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими і такими, які повністю доводять провину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Суд сприймає критично доводи сторони захисту щодо недопустимості наявних у справі доказів, через відсутність перекладача, під час їх складання працівниками поліції, та відхиляє їх, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 КУпАП, іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 дійсно є громадянином Грузії, керував транспортним засобом по території України, а отже мав обов'язок знати і дотримуватися вимог ПДР України. Сівши за кермо автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки, водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність і виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави України.
Доводи, зазначені стороною захисту, не спростовують порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.9 (а) ПДР України, тобто вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а стосуються лише порушення, на думку сторони захисту, процедури складання працівниками поліції адміністративного матеріалу за відсутності перекладача.
Крім того, судом враховано, що право водія ОСОБА_1 на захист було належним чином реалізоване під час судового розгляду, де його інтереси представляв захисник.
Судом встановлено, що доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене водієм ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
За таких обставин, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень суд не вбачає.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Суд не визнає у якості обставини, що обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані наркотичного сп'яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що водію ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення,судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривні 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Грузії на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Андрій АНОХІН