Рішення від 09.10.2025 по справі 760/4895/25

Справа №760/4895/25 2/760/7828/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 жовтня 2025 року м. Київ

Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участі секретаря судового засідання Горобчук К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (далі - позивач) звернулося до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 37620 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1831638. За вказаним договором відповідач отримав 11500,00 грн. у кредит строком на 30 днів, за умови сплати 1,90% в день.

24 грудня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 02-24122001 за яким відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1831638.

З огляду на вказане, позивач вважає, що він наділений правом вимоги до відповідача з питання стягнення заборгованості за вказаними договорами.

Позивач вважає, що розмір заборгованості відповідача за договором № 1831638 становить 37620 грн., з яких 11500,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 26120 грн. - заборгованість за процентами.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

18.03.2025 року від позивача до суду надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.08.2025 постановлено ухвалу про зміну порядку розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, судове засідання призначено на 09 жовтня 2025 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися про дату та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідачем відзив до суду не надано.

У встановлений судом строк, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене та вимоги ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явився учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем укладено договір № 1831638 від 22.04.2021 з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна».

Відповідно до умов п. 1.2. вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 11500 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається строком на 30 днів. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,90 % (процентів) в день. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Згідно п. 2.1. кредит надається товариством, в межах дії договору про надання коштів шляхом кредитування у безготівковій формі та перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки клієнта.

Відповідно до п.п 1.5 - 16. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 693,50% річних, за зниженою ставкою 554,80% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою 18055 грн., за зниженою ставкою 16744 грн.

На підтвердження зарахування коштів відповідачу, позивач надає лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 04.03.2024, відповідно до якого 22.04.2021 на картковий рахунок відповідача №1 було перераховано кредитні кошти в сумі 11500,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Доказів повернення відповідачем кредитих коштів в матеріалах справи не має.

Судом також встановлено, що 22.04.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та позивачем укладено договір факторингу № 02-24122001 за яким відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1831638.

Згідно розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 19.02.2022 37620 грн., з яких 11500 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 26120 грн. - заборгованість за процентами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позикодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитних договорів.

Доказів повернення коштів відповідачем в рахунок погашення кредиту суду не надано.

В частині вимог позивача про стягнення нарахованих процентів, що вважає звернути увагу на таке.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 26120 грн процентів станом на 25.06.2024.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 була сформована такі правові висновки:

«53. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».

Відповідна правова позиція в подальшому застосована Верховним Судом при вирішені інших судових справ, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 р у справі № 300/438/18.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Адже сума процентів, які нараховані кредитодавцями є очевидно не співмірною із сумою кредитних коштів, які отримав відповідач у позику, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача.

З огляду на вказане, суд вважає, що у безпідставно нараховано проценти за договором

№ 1831638 від 22.04.2021, за межами строку кредитування.

З огляду на викладене, суд вважає, що розмір заборгованості який підлягає стягненню з відповідача становить 18055 грн., з яких: 11500 грн. заборгованість за тілом кредита; 6555 грн. проценти за користування кредитом за 30 днів строку кредитування.

Отже, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 18055 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, то вимоги позивача в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно задоволенню позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Пропорційно до частини задоволених позовних вимог (47,99%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1162,51 грн. судового збору за подання позову.

Позивачем також заявлено витрати на правову допомогу 10500,00 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи принципи пропорційності та співмірності, незначну складність справи, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором № 1831638 від 22.04.2021 у сумі 18055 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 1162 гривень 51 копійка та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Майстренко

Попередній документ
131374454
Наступний документ
131374456
Інформація про рішення:
№ рішення: 131374455
№ справи: 760/4895/25
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.02.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
09.10.2025 10:00 Солом'янський районний суд міста Києва