Справа 556/3250/25
Номер провадження 2/556/1089/2025
про залишення заяви без руху
"29" жовтня 2025 р. Володимирецький районний суд Рівненської області в особі - судді Котик Л.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна,-
До Володимирецького районного суду Рівненської області звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна.
Подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, у своєму позові, позивачка заявляє вимогу про поділ спільного сумісного майна, тобто позов є майнового характеру.
При подачі позову до суду позивачем долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №2.373826055.1 від 27.10.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн..
Відповідно до положень п.3 ч.3. ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна .
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що "майновий позов"це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 гривня.
За таких обставин, зазначення ціни позову у даній позовній заяві є обов'язковим, а від ціни позову залежить розмір судового збору, оскільки позивачем подана позовна заява майнового характеру.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Крім того, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Таким чином, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 168/828/16-ц вказано на те, що за змістом статей 12, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.
Також варто зазначити, що документом, який визначає ринкову вартість майна, відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав, є звіт про оцінку майна виданий уповноваженим на те суб'єктом.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №358 від 21 серпня 2014 року, строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Отже, долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість нерухомого майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.
Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Відтак вивчивши надані позивачем документи та враховуючи вимоги Цивільно-процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки позивачем не визначено ціни позову, не пред'явлено документ про вартість спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування, що за адресою: АДРЕСА_1 ), тому позивачці потрібно вказати ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна, з наданням підтверджуючих документів для визначення точної суми сплати судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру або сплати судовий збір з урахуванням середньої вартості будинку в селищі Володимирець та/або за необхідності доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру з врахуванням сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн за такими реквізитами: Судовий збір необхідно сплатити на рахунок отримувача отримувача № рахунку (ІВАN): UA198999980313131206000017503 , отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Володим.сел.тг/22030101 , код отримувача ЄДРПОУ: 38012494 , призначення платежу: судовий збір.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно: визначити ціну позову, станом на час подання позовної заяви, та надати суду докази вартості майна, яке позивач просить визнати за ним та, за необхідності, доплатити судовий збір.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При таких обставинах позовну заяву слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. 175,177, 185,258-260 ЦПКУкраїни, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки зазначені в ухвалі.
Оригінал квитанції про сплату судового збору та інформацію щодо дійсної (ринкової) вартості спірного майна з належними доказами надати суду в зазначений строк.
Враховуючи ціну позову ОСОБА_1 та/або за необхідності слід доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру з врахуванням сплаченого судового збору в сумі 1211,20 грн за такими реквізитами: Судовий збір необхідно сплатити на рахунок отримувача отримувача № рахунку (ІВАN): UA198999980313131206000017503 , отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Володим.сел.тг/22030101 , код отримувача ЄДРПОУ: 38012494 , призначення платежу: судовий збір.
У випадку невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з часу її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Котик Л.О.