Справа № 369/4466/22
Провадження № 2/369/3568/25
Іменем України
29.10.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу № 369/4466/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400870574 від 01.01.2019 у розмірі 165 282 (сто шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 78 коп.
Позов мотивує тим, що ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року № 429.
Крім того, ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» виконує функції постачальника універсальних послуг, тобто постачальника електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Київської області, адже протягом періоду, визначеного абз. 4 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, функції постачальників універсальних послуг можуть виконувати виключно електропостачальники, створені у результаті здійснення заходів з відокремлення операторів системи розподілу (кількість приєднаних споживачів до системи розподілу яких перевищує 100 тисяч).
Враховуючи факт споживання електричної енергії на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400870574 від 01.01.2019. Приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконує в повному обсязі та постачає (продає) відповідачу електричну енергію. Натомість, відповідач, всупереч п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», п.5.5.5. ПРРЕЕ, а також умовам укладеного між сторонами Договору не виконує належним чином свої зобов'язання за Договором, не оплачуючи спожиті послуги. Враховуючи зазначене, у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 165 282 (сто шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 78 коп. за спожиту електричну енергію. Проте, вказану суму боргу за виставленими рахунками споживач не сплатив, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за електричну енергію.
Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400870574 від 01.01.2019 в розмірі 165 282 (сто шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 78 коп. та стягнути понесені судові витрати.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2022 у справі №369/4466/22 позовну заяву ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.09.2024 у справі №369/4466/22 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 26.10.2022 задоволено та скасовано заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2022 у цивільній справі №369/4466/22 за позовом ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
У відзиві на позов від 26 вересня 2024 року представник відповідача адвокат Сеньок О. А. зазначає, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 фактично ніколи не проживав, електричну енергію не споживав, підприємницьку діяльність не проводив, в період з 15.12.2021 по 23.11.2022 ОСОБА_1 відбував покарання в ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115), що підтверджує те, що відповідач не міг споживати електроенергію в цей період, позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 був споживачем електроенергії до 01.01.2019 та мав договір з ПрАТ «Київобленерго».
У жовтні 2024 року ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» подало до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_1 був споживачем послуг ПрАТ «Київобленерго» до 01 січня 2019 року, а внаслідок реформи ринку електропостачання його дані були передані до єдиного постачальника універсальних послуг у Київській області ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія», що підтверджує наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем. Також позивач зазначив, що з 01.01.2019 оператор системи розподілу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код ЄДРПОУ 23243188, попереднє найменування - ПрАТ «Київобленерго») передавав позивачу інформацію про здійснення фактичного споживання електричної енергії за ТКО, яка обліковується за споживачем ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. До матеріалів справи №369/4466/22 було долучено інформаційну довідку ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вих.№04/530/5119 від 26.05.2022 в якій міститься інформація про фактичний обсяг розподіленої (проданої) електричної енергії відповідачу за період січень 2019 року - квітень 2022 року за точкою комерційного обліку - 62Z0466317489615.
Позивачем також було подано клопотання про залучення третьої особи ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК», яке було задоволено ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2024 у справі №369/4466/22.
Представником третьої особи адвокатом Бабичем М. М. через підсистему Електронний суд 20.02.2025 подані пояснення в яких останній позовні вимоги ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» підтримав та просив задовольнити повністю, а також зазначив, що з 01.01.2019 ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» проводить розрахунок виключно обсягу спожитої електричної енергії та вартості послуги з розподілу електричної енергії, до 2019 року третя особа постачала електричну енергію споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач сплачував за використану електричну енергію з 2011 року, що підтверджується витягом з інтегрованої системи САП, який додається. Третьою особою відповідачу був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , партнер №10883237. Таким чином, постачання третьою особою до об'єкту відповідача електроенергії і наявність в останнього особового рахунку № НОМЕР_1 , партнер №10883237, за яким відповідач здійснював оплату послуг третьої особи, слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.Відсутність письмово оформленого договору не позбавляє відповідача обов'язку оплатити надані йому послуги.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій позов підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Відповідно до вимог частини першої, третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що до 2019 року, а саме до моменту реформи ринку електропостачання, за адресою: АДРЕСА_1 , постачання електричної енергії здійснювалося на підставі договору між ПрАТ «Київобленерго» (з 03.09.2020 назву змінено на ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») та споживачем ОСОБА_1 .
14 червня 2018 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою № 429 засвідчило видачу ліцензії, зокрема, ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» на постачання електроенергії споживачу. Позивач в силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» також виконує функції постачальника універсальної послуги, тобто постачальника електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Київської області.
З 01.01.2019 оператор системи розподілу ПрАТ «Київобленерго» передавав постачальнику ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» інформацію про здійснення фактичного споживання електричної енергії споживачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z0466317489615), що підтверджується також наявною в матеріалах справи довідкою оператора системи розподілу №04/530/5119 від 26.05.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону, позивач як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», - передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Враховуючи фактичне споживання електричної енергії з січня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , між ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» та ОСОБА_1 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400870574 від 01.01.2019.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 січня 2019 року по квітень 2022 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 165 282,78 грн. За вказаний період відповідачем спожита електроенергія не сплачувалася.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року (далі Правила).
У статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач - це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
Пунктом 7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14 березня 2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 2.3.1. Правил встановлено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (пункт 2.3.13.Правил).
Відповідно до пункту 4.3. Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку (пункт 4.7. Правил).
Згідно пункт 4.9. Правил у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника.
Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду.
За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.
Побутові споживачі та суб'єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу (пункт 4.10. Правил).
Відповідно до пункту 4.12. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Пунктом 4.13. Правил визначено, що для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 5.2.1. Правил передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.
Аналіз вказаних норм свідчить, що споживач, який купує електроенергію для власних потреб, зобов'язаний оплачувати вартість отриманої електроенергії щомісячно відповідно до фактичних показників засобів обліку електроенергії (лічильника) на підставі наданих йому постачальником електроенергії рахунків.
Пунктом 9.6.3. Правил визначено, що порядок надання електропостачальником споживачам даних щодо споживання ними електричної енергії передбачає, що обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий місяць електропостачальник зобов'язаний зазначати в рахунку за електричну енергію, а динаміку обсягів споживання електричної енергії споживачем за 12 місяців та їх вартість - на власному офіційному веб-сайті в особистому кабінеті споживача.
Пунктом 8.6.16. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення у платіжному документі помилкових показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника. Водночас індивідуальному побутовому споживачу достатньо надати фактичні покази лічильника оператору системи розподілу або електропостачальнику.
На підтвердження доводів щодо нарахування заборгованості та її розміру позивачем надано копії квитанцій на оплату послуг за спожиту електроенергії за період з січня 2019 року по квітень 2022 року.
До матеріалів справи також було долучено копію інформаційної довідки оператора системи розподілу ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вих.№04/530/5119 від 26.05.2022 в якій підтверджено інформацію про здійснення фактичного споживання електричної енергії за точкою комерційного обліку, яка обліковується за споживачем ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з третьою особою. Зазначеною довідкою також підтверджується інформація про фактичний обсяг розподіленої (проданої) електричної енергії споживачу ОСОБА_1 за період січень 2019 року - квітень 2022 року за точкою комерційного обліку - 62Z0466317489615 за адресою: АДРЕСА_1 .
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до електропостачальника або оператора системи розподілу (третя особа у справі) з приводу зазначення у рахунках на оплату електроенергії показників лічильника, які не відповідали дійсності.
Судом також надано оцінку наданій представником відповідача довідки про звільнення з місця відбування покарання серії КИВ №22634 від 23.11.2022 з якої вбачається, що ОСОБА_1 в період з 15.12.2021 по 23.11.2022 відбував покарання в ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115). Однак, Суд не приймає доводи представника відповідача щодо звільнення ОСОБА_1 від обов'язку сплати рахунків за спожиту електроенергію, оскільки у вказаний період договір про постачання електричної енергії, що було укладено з позивачем, продовжував діяти, споживання електричної енергії не припинялося, угоди між позивачем та відповідачем про припинення / зупинення дії договору не укладалися. Матеріали справи також не містять, а відповідачем або позивачем не надано доказів зворотного, інформації щодо звернень інших споживачів / користувачів про переукладення договору про постачання електричної енергії. Також відповідачем не надано доказів звернення до позивача із заявою про розірвання укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №400870574 від 01.01.2019.
Пунктом 4.27. ПРРЕЕ визначено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
У разі зміни власника/користувача об'єкта побутового споживача, новий власник/користувач може подати постачальнику універсальних послуг заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з пакетом документів, передбачених цими Правилами. Постачальник універсальних послуг повинен протягом одного робочого дня від дати звернення побутового споживача передати оператору системи за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та додатки до неї (надані споживачем копії документів), передбачені пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу II цих Правил (п. 3.3.6. ПРРЕЕ).
Відтак, незважаючи на перебування відповідача у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115) в період з 15.12.2021 по 23.11.2022, договірні відносини між позивачем та відповідачем не припинялися, як наслідок договірні зобов'язання підлягають виконанню стороною по договору, а саме відповідачем як споживачем електроенергії.
Суд також не приймає в якості належного доказу наданий представником відповідача витяг з ЄДРПОУ про відсутність відомостей відносно ОСОБА_1 , оскільки зазначений витяг жодним чином не спростовує факт споживання електричної енергії відповідачем, а також посилання відповідача на відсутність здійснення підприємницької діяльності не спростовує факту споживання електричної енергії та не позбавляє обов'язку відповідача щодо виконання власних договірних зобов'язань за договором №400870574.
Також в матеріалах справи відсутні докази того, що договір, який діяв до 2019 року між відповідачем та третьою особою щодо користування електричною енергією за адресою об'єкту, був розірваний або припинений до моменту реформи ринку електропостачання, а саме до 01.01.2019.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Також судом встановлено, що починаючи з 01 січня 2019 року (тобто з дня запровадження ринку електричної енергії), ТОВ «Київська обласна ЕК» виконує функції постачальника універсальних послуг в Київській області. ОСОБА_1 до запровадження нового ринку електричної енергії, був споживачем вертикально інтегрованого суб'єкта господарюванню ПрАТ «Київобленерго».
ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» розроблено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (в редакції з 01.01.2019 року).
Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до пункту 13 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Судом встановлено, що договір на інших умовах не укладався, пропозицій від відповідача про укладення договору на інших умовах не надходило, відповідач не звертався до позивача з вимогою про надання письмового примірника договору.
За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що в силу п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 1.2.15 ПРРЕЕ, враховуючи фактичне споживання електричної енергії, між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400870574 від 01 січня 2019 року, що укладений без викладення тексту в паперовій формі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору). Таким чином, приєднавшись до договору, відповідачем взято на себе договірні зобов'язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З наданих суду доказів вбачається, що починаючи з січня 2019 року відповідач не оплачував рахунки за надану йому електроенергію, у зв'язку із чим станом на 30 квітня 2022 року заборгованість становить 165 282,78 грн.
На підставі належним чином оцінених доказів поданих позивачем, не спростованих відповідачем, встановивши наявність у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за договором № 400870574 від 01.01.2019 в розмірі 165 282,78 грн. Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в розмірі 165 282 (сто шістдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 78 коп. та судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.
Інформація про позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ», адреса: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646.
Інформація про відповідача: ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 .
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено: 29.09.2025 року.
Суддя А. В. Янченко