Справа № 288/1602/25
Провадження № 2/288/821/25
29 жовтня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому вказує, що 01 грудня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» (далі-первісний кредитор) та відповідачем укладено Договір № 4185322 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
На умовах даного договору, первісний кредитор зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Сума кредиту 13900,00 гривень, строк кредиту 350 днів з 01.12.2023 року по 15.11.2024 року, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 дні.
Кредит надається шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ «Універсал банк» та яку відповідач вказав в особисто під час укладення договору.
Кредитний договір з клієнтом укладається в електронній формі за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується через Вебсайт або мобільний застосунок «Credit7».
Згідно до умов даного кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00% в день та застосовується в межах строку кредиту.
У період з 01.12.2023 року по 26.07.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 1556,80 гривень.
26.07.2024 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 26/07/2024 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Таким чином, до позивача відповідно до Договору факторингу № 26.07.2024 від 26.07.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 15456,80 гривень, з якої: заборгованість за тілом кредиту - 13900,00 гривень; заборгованість за процентами -1556,80 гривень.
Станом на дату укладення Договору факторингу строк дії кредитного договору № 4185322 від 01.12.2023 року не закінчився.
Тому, в межах строку дії вказаного Кредитного договору, позивачем з дати факторингу (27.07.2024 року) нараховано відсотки за 111 календарних днів, а саме: 13900 х 2%=278 гривень х 111 календарних днів = 30858 гривень.
Всупереч умов договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання.
Після укладення Договору факторингу, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ані на рахунки позивача, ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість за Договором № 4185322 від 01.12.2023 року загальною сумою 46314,80 гривень яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту - 13900,00 гривень; нарахованих процентів первісним кредитором -1556,80 гривень; нарахованих відсотків позивачем - 30858,00 гривень.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 46314 гривень 80 копійок, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень. Справу розглядати без участі позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Ухвалою суду від 23 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, згідно норм пункту 2 частини 7 стаття 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно до Судового виклику № 288/1602/25/17027/25 від 10 жовтня 2025 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 29 жовтня 2025 року о 08.30 годині.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» далі- товариство та ОСОБА_1 далі- клієнт, разом -сторони, 01 грудня 2023 року укладено Договір № 4185322 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, з якого вбачається, що укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний додаток «Credit7». На умовах даного договору, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі-кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту -кредит, сума кредиту 13900,00 гривень, строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі-Графік платежів). У клієнта наявне право продовжити строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором. Тип процентної ставки- фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього договору. Знижена процентна ставка становить 1,40% в день та застосовується на передбачених в договорі умовах. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт. Сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України та цим договором. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку договір припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом. /а.с. 22-33/
Даний Договір підписаний відповідачем електронним підписом.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), передбачені всі умови кредитування з урахуванням побажань споживача, надана інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів та інша інформація щодо кредитного договору. Сума кредиту -13900,00 гривень, строк кредитування - 350 днів стандартна процентна ставка, відсотків річних - 730,00% річних (або 2,00% в день), знижена процентна ставка, відсотків річних - 511,00% річних (або 1,40% в день) застосовується з дати видачі кредиту до 25.12.2023 року, якщо споживачем виконані умови для отримання знижки. Дата надання інформації 01.12.2023 року. /а.с. 19-21/
Як вбачається з листа від 29 липня 2024 року «Щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами», виданого ТОВ «Лінеура Україна», дане товариство повідомило ТОВ «Українські фінансові операції» про те, що на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до положень п. 1.3 Договору факторингу № 26/07/24, відбулось повідомлення кредитором боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами та передачу їхніх персональних даних новому кредитору - ТОВ «Українські фінансові операції». /а.с.38/
Згідно до повідомлення ТОВ «Пейтек Україна» № 20240726-4231 від 26 липня 2024 року, направленого ТОВ «Лінеура Україна», між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року, згідно якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Лінеура Україна»: 01.12.2023 року на суму 13900,00 гривень, банк-еквайр -АТ «Пумб», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . Вказане також підтверджується Договором про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 від 21.02.2022 року. /а.с. 41, 65-70/
Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» визначені всі умови надання кредиту. /а.с. 42-49/
Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором № 4185322 від 01.12.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26 липня 2024 року, сформованого ТОВ «Лінеура Україна», позичальник: ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості в розмірі 15456,80 гривень, яка складається з: тіла кредиту - 13900,00 гривень, проценти за користування - 1556,80 гривень. /а.с. 52/
Відповідно до Договору факторингу № 26/07/2024 укладеного 26 липня 2024 року між ТОВ «Українські фінансові операції» далі- фактор та ТОВ «Лінеура Україна» далі - клієнт, разом -сторони, за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору. Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 90836698,50 гривень. Ціна продажу за договором становить 1671256,73 гривень. /а.с.50-51, 71-79/
Згідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 1 від 02 серпня 2024 року, виданої АТ «Сенс Банк», платник ТОВ «Українські фінансові операції», отримувач ТОВ «Лінеура Україна», призначення платежу згідно договору факторингу № 26/07/24 від 26.07.2024 року, сума 1671256,73 гривень. /а.с. 85/
Як вбачається з Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 26/07/2024 від 26 липня 2024 року, виданого 26 липня 2024 року, клієнт ТОВ «Лінеура Україна» передав, а фактор ТОВ «Українські фінансові операції» прийняв Реєстр боржників кількістю 6262 боржників. /а.с. 95/
Відповідно до Реєстру боржників від 24 липня 2024 року до Договору факторингу № 26/07/24, в списку боржників під № 2944 вказаний ОСОБА_1 , номер кредитного договору 4185322, сума заборгованості за основною сумою боргу 13900,00 гривень, сума заборгованості за відсотками 1556,80 гривень, сума заборгованості разом 15456,80 гривень, кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань 214. /а.с.50-51/
Як вбачається з Розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за Договором № 4185322 про надання споживчого кредиту від 01.12.2023 року за 112 календарних днів (27.07.2024-15.11.2024), позичальник ОСОБА_1 має заборгованість по процентам за користування грошовими коштами у розмірі 31136,00 гривень. Процентна ставка - 2%. /а.с. 114-116/
Згідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Витягу із Державного реєстру фінансових установ та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ «Лінеура Україна» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. /а.с. 86, 88, 90/
Відповідно до Витягу із Державного реєстру фінансових установ, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, Статуту, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ «Українські фінансові операції» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку. /а.с. 18, 53-60, 61, 91/
Як вбачається з повідомлення № БТ/Е-15116 від 09 жовтня 2025 року, виданого АТ «Універсал Банк», на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) банком було емітовано картку № НОМЕР_4 . За період з 01.12.2023 року включно та протягом наступних п'яти календарних днів дійсно надійшло зарахування коштів у сумі 13900,00 гривень. Враховуючи те, що платіж проведено не по реквізитах, а через платіжну систему, у банку відсутня інформація, щодо відправника та призначення, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платіж був за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна» банк не може. /а.с. 121/
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів. Отже, вказаний вище Договір породив певні права та зобов'язання сторін.
Згідно до вимог статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Як вбачається з частини 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно до частини другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Лінеура Україна»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно до вимог ст. 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно до частини другої статті 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення статті 516 ЦК України, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України. Зокрема, в постанові Верховним Судом України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 вказується, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним».
Отже, виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку про необов'язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок зміни кредитора в договорі.
Крім того, розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, відповідач не спростував та не надав власний розрахунок наявної заборгованості. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними договорами, ані перед первісним, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Договором № 4185322 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01.12.2023 року в розмірі 46314,80 гривень, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
Згідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
До матеріалів справи додано Договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» надалі - замовник та адвокатом Дідух Євгеном Олександровичем надалі- виконавець, разом-сторони /а.с. 63-64/, Акт № 4185322 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року, укладений 10 вересня 2025 року /а.с. 34/, Детальний опис робіт (наданих послуг) № 4185322 від 10.09.2025 року /а.с. 35/ та Заявку № 4185322 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року /а.с.36-37/.
В детальному описі робіт (наданих послуг) № 4185322 від 10.09.2025 року, зазначено, що правнича допомога згідно Договору про надання правової допомоги № 01/08/2024-А справа: за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення коштів. /а.с.35/
Як вбачається з Акту № 4185322 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року, укладеного 10 вересня 2025 року, визначено види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, кількість витрачених годин та вартість, щодо послуг по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4185322 від 01.12.2023 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . Також вказано загальну суму витрат у розмірі 10000,00 гривень. /а.с. 34/
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Частиною четвертою, п'ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу і тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок. /а.с. 96/
Керуючись статтями 1, 3, 12, 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 626, 629, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 137, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України; суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Українські фінансові операції» місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 40966896, заборгованість за Договором № 4185322 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 01 грудня 2023 року в розмірі 46314 гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Українські фінансові операції» місцезнаходження: 03045, місто Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 40966896, сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник