Справа № 161/15668/25
Провадження № 2-а/161/234/25
24 жовтня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Опальчук А.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
04.08.2025 до суду надійшов вищевказаний позов.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що він 21 липня 2025 року, що в додатку РЕЗЕРВ + висвітився статус «в розшуку» та при формуванні електронного військово-облікового документа був статус «Порушення правил військового обліку».
Після відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , його повідомили, що він перебуває в розшуку через невчасне оновлення даних та 11.07.2025 р було складено постанову №2384.
Вказує, що з метою уникнення збільшеної суми штрафу він оплатив адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн.
Вважає, що його протиправно було притягнуто до відповідальності та було безпідставне внесення що він перебуває у розшуку у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
ОСОБА_1 вказує, що на початку 2025р (12.03.2025р.) через сімейні обставини пов'язані із станом здоров'я невчасно оновив дані. Але 18 лютого 2025 року я отримав повістку №2247313 на 30.01.2025р. щодо проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проходження ВЛК закінчив 11.04.2025 р.
Посилається на те, що він рішенням експертної медичної комісії визнаний інвалідом 3 групи з наступним оглядом 25.03.2026р. В березні 2025 р. він звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у зв'язку із скрутним становищем через стан здоров'я та необхідністю піклування за неповнолітніми дітьми та відсутністю роботи, яку змушений покинути через необхідність догляду ще й за тещею, яка втратила загиблим у січні 2025 року сина (швагра) - щодо не застосування до нього фінансових санкцій. За результатами звернення не було до нього не було застосовано фінансових стягнень та в додаткові РЕЗЕРВ + зникла відмітка про порушення обліку.
Проте, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №2384 від 11 липня 2025 р про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення що передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП та було знову внесено повторно відповідний запис в реєстр ОБЕРІГ 11.07.2025 з відміткою причини подання -«не уточнив вчасно облікових даних».
Просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення що передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП на ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн №2384 від 11 липня 2025 р отримав у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 24 липня 2025р., скасувати постанову №2384 від 11 липня 2025р та повернути помилково сплачені кошти квитанцією № 6061-2975-8050-0783 від 24.07.2025р.
Ухвалою суду від 06.08.2025 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.
29.09.2025 до суду надійшов відзив від представника відповідача, обґрунтований тим, що ОСОБА_1 не виконав свій обов?язок оновлення облікових даних: в термін з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024, не надав жодного підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни, передбачені законодавством. Уточнення облікових даних, як таке, у військовозобов'язаного ОСОБА_1 відбулося лише 12.03.2025 року. Вказують, що оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов'язку у військовозобов?язаного щодо уточнення облікових даних. Вважає Постанову №2384 правомірною та такою, що була винесена відповідно до норм чинного законодавства.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві просив розгляд справи провести у їх відсутності, в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника Луцького об?єднаного ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 11.07.2025 винесено постанову №2384 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.5).
Згідно якої, ОСОБА_1 не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 по 17.07.2024, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач стверджує, що оскаржувана постанова була отримана 24.07.2025. Крім того, позивач оплатив штраф у розмірі 17 000 грн 24.07.2025, що підтверджується квитанцією №6061-2975-8050-0783 від 24.07.2025р.
Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З даним адміністративним позовом позивач звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області 04.08.2025 року.
Враховуючи, відсутність доказів отримання постанови позивачем раніше ніж 24.07.2025 та зазначені позивачем обставини, суд визнає причини пропуску строку для звернення до суду з даним позовом поважними, та вважає за необхідне поновити пропущений процесуальний строк для оскарження постанови.
Згідно копії витягу РЕЗЕВ+ ОСОБА_1 оновив дані 12.03.2025р.
Позивач до 07.08.2025 р отримав відстрочку від мобілізації у зв'язку з тим, що він є особою з інвалідністю 3 групи.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку вчинене в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210,210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Суд зазначає, що ст.210 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024,який набрав чинності 19.05.2024.
Відповідно дост.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Постанова передбачає притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку.
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачені Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року.
Згідно пл.10-1 п.1 військовозобов'язані повинні у період проведення мобілізації та протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг, електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або відповідний ТЦК та СП.
Аналогічний обов'язок для військовозобов'язаних громадян, передбачений і п. 2 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законодавством чітко визначено терміни для оновлення облікових даних: вони мали чіткі межі - з 18 травня2024року по 16 липня 2024 року (60 днів) та способи уточнення: через центр надання адміністративних послуг (як підтвердження витяг про уточнення); через оновлення в застосунку (витяг із «Резерву+») або особисто в ТЦК та СП (тоді в реєстрі «Оберіг» містилася б відмітка про уточнення/оновлення даних при особистій явці).
Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач виконав свій обов'язок, надав підтвердження щодо спроб чи факту оновлення облікових даних у терміни, передбачені законодавством.
Крім того, з витягу із застосунку «Резерв+» дата уточнення даних - 12.03.2025 року (кінцева дата - 16.07.2024року).
Проте, обов'язок щодо уточнення/оновлення даних є його особистим обов'язком, закріпленим в законодавстві, і повинен проявлятися в особистих активних діях військовозобов'язаного.
Слід зазначити, що оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації та/або наявність бронювання не виключає обов'язку у військовозобов'язаного щодо уточнення облікових даних.
Крім того, позивач не заперечував факту несвоєчасного уточнення облікових даних.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3ст. 210 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змістуст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе за наявності події адміністративного правопорушення та вини цієї особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами, на підставі своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Даючи оцінку наявним у справі доказам, судом встановлено, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкцій статей, за якими позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем надано не було і судом таких обставин не встановлено, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову .
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк