Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 жовтня 2025 р. №520/19599/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (вул. Коцарська, буд. 20, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 UA100200/2025/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000102 від 28.05.2025.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала резервний метож визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
28.07.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від Київської митниці Державної митної служби України , надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував вказавши, що за результатами опрацювання документів поданих разом з МД встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних. При проведені контролю митної вартості за митною декларацією 28.05.2025 № 25UA100200608276U5, встановлено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, а також містять розбіжності, які мають вплив на числові значення складових митної вартості.
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать про правомірність оскаржуваного рішення та необґрунтованість позовних вимог.
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» від постачальника MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надійшла комерційна пропозиція від 14.03.2025, відповідно до якої виробник пропонував товар - олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) за ціною 725,00 Доларів США за 1 тону (а.с. 55-57).
У відповідь на дану пропозицію ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» листом від 17.03.2025 зауважило, що готове придбати пробну партію оливи гідравлічною HLP 32 та прохало розглянути можливість надання знижки на пробну партію у розмірі 20-25 Доларів США за 1 тону (а.с. 58-60).
Листом від 20.03.2025 MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) надано відповідь Позивачу про те, що буде надано знижку лише на пробну партію товару, на інші - буде діяти вартість, яка вказана у комерційній пропозиції (а.с. 61-63).
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» та постачальником - компанією MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) укладено контракт від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 (а.с. 37-44).
Відповідно до п. п. 1.1-1.3. Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю - гідравлічну оливу (надалі - Товар) за ціною, у кількості, у строки та на умовах у відповідності з положеннями даного контракту. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у відповідності з умовами даного контракту. Товар постачається та відвантажується партіями на умовах постачання, що вказані у специфікації до даного Договору.
Згідно із пунктом 3.1. даного Контракту Покупець оплачує товар товарними партіями на умовах, що вказані у Специфікаціях до Договору.
Згідно із п. п. 3.2., 3.3. Договору Продавець завчасно повідомляє Покупця про готовність вантажу до відправлення зі складу вантажовідправника, після чого виставляє інвойс для передоплати. Строк оплати: протягом 5 календарних днів з дня надання інвойсу Продавцем покупець здійснює оплату за кожну партію товару, що відвантажується.
Сторони погодили до даного Контракту Специфікацію № 1 від 25.03.2025, умови поставки, вид товару, його кількість та вартість, а саме визначено, поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 25,0 тон, із розрахунку 705,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації - 17 625,00 Доларів США. Вантажоотримувач та Покупець: ТОВ «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД». Вантажовідправник та Продавець: MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина). Умови поставки - FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz -склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020). Загальна вартість партії складає 17 625,00 Доларів США. У вартість оливи входить завантаження на автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення, сертифікація. Оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання сканованих копій документів: інвойса, оригінала сертифікату походження товару, завіреної копії сертифікату відповідності товару, CMR міжнародна транспортна накладна, оригінал пакувального листа, вантажна митна декларація (а.с. 45-49).
В подальшому, між сторонами укладено специфікацію № 2 від 08.04.2025 до
вказаного контракту, відповідно до якої сторони погодили, що поставці підлягає олива гідравлічна HLP 32 (виробництва Туреччини) у кількості 125,0 тон, із розрахунку 725,00 Доларів США за 1 тону, загальна вартість по специфікації - 90 625,00 Доларів США. Умови поставки - FCA/MERSIN, Karaduvar Sb Mah. Serbest Bolge 18, Cad № 3/1 Akdeniz - склад виробника та автотранспорт Покупця, витрати на митне оформлення, сертифікацію та отримання відповідних дозволів, за рахунок Продавця (Інкотермс 2020). Інні умови поставки відповідають тим, що раніше були встановлені у специфікації № 1 від 25.03.2025 (а.с. 50-54).
На погоджений об'єм товару Продавцем (MERSA DEPOLAMA KIMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина)) надано Позивачу комерційний інвойс від 20.05.2025 та інвойс (фактура) Інвойс ARM2025000000100 від 20.05.2025, відповідно до яких продажу підлягає олива гідравлічна HLP 32 у кількості 24 500 кг (із розрахунку 0, 725 Доларів США за 1 кг) загальна вартість складає 17 762,50 Доларів США. (а.с. 75-77).
Відповідно до платіжної інструкції «SWIFT» від 16.05.2025 року Позивачем перераховано на рахунок Покупця грошові кошти у розмірі 18125,00 Доларів США. (а.с. 84-85).
В подальшому, продавець задекларував товар у країні-відправлення, подавши експортну декларацію (накладну) від 20.05.2025 №25TR330500007217M2, яка містить посилання на інвойс та вартість товару, опис товару (а.с. 64-68).
Разом із товаром продавцем надано пакувальний лист, Інвойс №ARM2025000000100 від 20.05.2025. (а.с. 81-83).
28.05.2025 року з метою митного оформлення товару - Олива гідравлічна HLP 32 - 24 500 кг., з сумарним вмістом нафти або нафтопродуктів (вуглеводнів) одержаних з бітумінозних мінералів більше 70%, в якості основного компоненту, без вмісту дисульфіду молібдену, без вмісту біодизеля.. Виробник: Mersa Depolama Kimya Petrol Tutun Ve Tarim Urunleri Tekstil San. ve Tic. Ltd. Sti. Країна виробництва: TR., позивач подав митну декларацію № 25UA100200608276U5 від , митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору заявлений до декларування, визначивши митну вартість у сумі 17 762,50 Доларів США (а.с. 102-103).
На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано документи перелічених у графі 44 митної декларації № 25UA100200608276U5 від 28.05.2025.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач надав лист, в якому повідомив, що на запит митниці були надані всі документи для підтвердження митної вартості, інші додаткові документи надати немає можливості. Проив припинити перебіг 10 денного строку та продовжити митне оформлення.
28.05.2025 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000102 від 28.05.2025 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 28.05.2025 UA100200/2025/000004/2 (а.с. 108-128).
Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості. Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією:№25UA100200608315U6 від 28.05.2025 додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом у розмірі 122 418,81 грн. (а.с. 104-106).
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості від 28.05.2025 UA100200/2025/000004/2.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
- Поставка товару здійснюється згідно положень зовнішньоекономічного контракту від 25.03.2025 № SF00001/03/25 (далі - Контракт), укладеного з компанією «Mersa Depolama Kimya Petrol Tutun Ve Tarim Urunleri Tekstil San. ve Tic. Ltd. Sti..» (Karaduvar Mh. Serbest Bolgesi 18. Cad. No:3 - 133020Akdeniz / MERSIN / TURKIYE). Відповідно до положень п. 4.1 Контракту товар постачається на умовах поставки наведених у Специфікації. У п. 3 Специфікації № 2 від 08.04.2025 до Контракту умовами поставки зазначено FCA-MERSIN (TR) Також, у п. 6 даної Специфікації наведено, що в ціну товару включено вартість навантаження на транспортний засіб Покупця, пакування та митне оформлення та сертифікація (що відповідає умовам поставки FCA згідно з ІНКОТЕРМС-2010). Разом із тим, відповідно до проформи-інвойсу від 08.04.2025, інвойсу від 20.05.2025 № ARM 2025000000100 та графи 20 МД умовами поставки зазначено - EXW- MERSIN (TR). Відповідно до положень ІНКОТЕРМС-2020, термін EXW Франко завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець фінансово не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Отже, саме ці витрати є відмінністю від умов поставки FCA. Таким чином, наявні розбіжності які впливають на числові значення складових митної вартості, а саме щодо включення витрат на навантаження та митне очищення на експорт до ціни товару). Таким чином, відповідно до узгоджених умов поставки всі витрати пов'язані із доставкою товарів з площ продавця «Karaduvar Mh. Serbest Bolgesi 18. Cad. No:3 - 133020 Akdeniz /MERSIN/TURKIYE», покладаються на покупця та відповідно не включені у ціну товару, зокрема витрати транспортування, навантаження та митне очищення в країні експорту.
- Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано лише довідку про транспортні витрати від 20.05.2025 № 20\05-1, видану компанією ТОВ «Роял Транс Групп». Разом із тим, згідно з CMR від 20.05.2025 б/н перевізником вантажу є компанія «PE LIULKA ANDRII». Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Не надано: Заявки, рахунків-фактур, актів виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, банківських та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, документів (рахунків, накладних тощо), виданих суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.Долучена до документів митного оформлення довідка про транспортні витрати видана ТОВ «Роял Транс Групп» від 20.05.2025 № 20\05-1 не є документом бухгалтерської та/або фінансової звітності підприємства, не відноситься до первинних документів, за якими обліковується господарська операція. У зв'язку з чим, довідка про транспортні витрати не може бути самостійним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів. Крім того, у наданій довідці наявне посилання на договір № 120624-2, який до митного органу не наданий та не зазначено маршрут транспортування. Також у CMR від 20.05.2025 б/н відсутній пункт відправлення та пункт призначення. Отже, не можливо перевірити маршрут транспортування.
- Також відсутня інформація щодо числових значень складових митної вартості, зокрема щодо витрат на митне очищення товару на експорт (зокрема оформлення експортної митної експорт, а також витрат на навантаження товару на транспортний засіб.
- Відповідно до п. 3.1 Контракту умови оплати зазначаються у Специфікації. Термін оплати 5 банківських днів від дня виставлення інвойсу. Згідно проформою-інвойсом термін оплати 100% передоплата. Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Постанова № 216). Положеннями Постанови № 216 передбачено обов'язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції, зокрема, призначення платежу та підпис(и) платника. Надані банківські платіжні документи SWIFT від 09.04.2025, від 07.05.2025, від 16.05.2025 не містять підпису та/або відбитку штампа (або електронного цифрового підпису) платника та уповноваженого банку. Також, у графі 70 «призначення платежу» наявне посилання тільки на Контракт. Також, сплачена сума 36250,0 дол. США не відповідає сумі в інвойсі від 20.05.2025 № ARM 2025000000100 який виставлен на загальну суму 17762,5 дол. США. При цьому, Специфікація № 2 та проформа інвойс виписані на суму 90625,0 дол. США, Отже, наданий платіжний документ не можливо ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару.
- Наданий висновок експерта від 23.04.2025 № 3-2/157-1, та від 28.05.2025 № 3-3/619 не відповідає встановленим вимогам Національних стандартів щодо проведення експертизи, до експертного висновку не долучено додатки, які б підтверджували цінову інформацію, яка лягла в основу висновку про вартість оцінюваних товарів. Також, у висновку експерт робить висновок про відповідність ціни цінам постачальника на підставі поданих документів та не робить висновок про відповідність цих цін поточній кон'юнктурі ринку подібних та аналогічних товарів, що підтверджує не відповідність заявленого рівня митної вартості «дійсній вартості товарів» у розумінні ст. VII ГАТТ.
- Надана митна декларація від 20.05.2025 № 25TR330500007217M2 не є митною декларацією країни відправлення а є транзитною декларацією форми Т-1 та не містить цінових характеристик товарів, отже не підтверджують вартість товару.
В рішенні вказано, що при проведенні порівнянні іни відповідно до п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.19 Методичних рекомендацій встановлено, що одібні товари, а саме: «Олива гідравлічна HLP 32, виробник «MERSA DEPOLAMA IMYA PETROL TUTUN VE TARIM URUNLERI TEKSTIL SANAY», імпортовані з однаковими артикулами за контрактами з виробником, ввезені на таких саме комерційних мовах та у відповідній кількості здійснено за більш високим рівнем митної вартості, а саме від 1,46 дол. США за кг (МД від 02.05.2025 № 25UA401020019246U6, від 17.03.2025 25UA110130005485U0).
Враховуючи неможливість застосування попередніх методів митну вартість визначено
митним органом із застосуванням резервного методу, відповідно до ст. 64 Кодексу.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо доводів відповідача, що сплачена сума 36250,0 дол. (банківські платіжні документи SWIFT від 09.04.2025, від 07.05.2025, від 16.05.2025) США не відповідає сумі в інвойсі від 20.05.2025 № ARM 2025000000100 який виставлено на загальну суму 17762,5 дол. США. При цьому, Специфікація № 2 та проформа інвойс виписані на суму 90625,0 дол. США, Отже, наданий платіжний документ не можливо ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару, суд зазначає наступне.
Судом виконання погоджених умов поставки згідно із Специфікацією № 2 від 08.04.2025 між сторонами вирішено розбити об'єми товару на декілька відвантажень, тобто 125,0 тон товару за вказаною специфікацією, зважаючи на вантажопідйомність однієї машини (до 25 тон), розбито на декілька відвантажень.
В рамках даного спору розглядається відвантаження у кількості 24500 кг вартістю 18125,00 Доларів США.
Відповідно до платіжної інструкції «SWIFT» від 16.05.2025 року Позивачем перераховано на рахунок Покупця грошові кошти у розмірі 18125,00 Доларів США (100% передоплата).
Передоплату 16.05.2025 проведено за дану поставку в рамках цього контракту, але із розрахунку 18125,00 Доларів США 25 000 кг вантажопідйомність 1 машини, тобто 0, 725 Доларів США за 1 кг х25 000 кг = 18125,00.
Фактично 20.05.2025 поставлено 24 500 кг вартістю 17 762,50 дол, а не 25 000 кг, тобто у Покупця залишилася передоплата перед Продавцем на наступні поставки товару.
В подальшому, продавець задекларував товар у країні-відправлення, подавши експортну декларацію (накладну) від 20.05.2025 №25TR330500007217M2, яка містить посилання на інвойс та вартість товару, опис товару.
Тому посилання відповідача на розбіжність сум в інвойсі і платіжного доручення є безпідставним та спростовується наданими до митного оформлення документами.
Щодо посилання відповідача, що банківські платіжні документи SWIFT не містять підпису та/або відбитку штампа (або електронного цифрового підпису) платника та уповноваженого банку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.1. контракту продавець повинен поставити та передати у власність Покупця гідравлічна масло по ціні, у кількості, в строку та на умовах у відповідності з положеннями даного Контракту. Товар постачається та відвантажується партіями на умовах поставка, що вказані у Специфікаціях.
Пунктом 1.4 Інструкції №22 встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №22 розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів, їх реєстрів та відомості заповнюються згідно з вимогами, зазначеними в указівках щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості (додаток 9) та відповідних главах цієї Інструкції.
Пунктами 2.3, 2.4, 2.5 Інструкції №22 передбачено, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.
Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 9 до цієї Інструкції, і у разі, якщо заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 9 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.
З наданого до митного оформлення платіжного доручення вбачається, що таке містить усі визначені Інструкцією реквізити, які відповідають реквізитам сторін, зазначеним у контракті від 25 березня 2025 року № SF00001/03/25 у розділах «покупець» та «продавець», з огляду на що доводи митного органу про невідповідність платіжного документа вимогам Інструкції №22 не знайшли свого документального підтвердження.
Щодо доводів митниці у графі 70 банківських платіжних документів «призначення платежу» наявне посилання тільки на контракт, суд зазначає наступне.
Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (далі - Порядок №216).
Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Чинним законодавством не встановлено обов'язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.
Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18, від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020.
Посилання відповідача, що у митній декларації країни відправлення не зазначено цінових характеристик товару та номеру інвойсу, суд вважає безпідставним, оскільки на другому аркуші МД країни відправлення (експортна декларація) у графі «список транзитних позицій» є інформація про «підтверджуючі документи, серед яких є номер інвойсу №ARM2025000000100 від 20.05.2025 та вказана ціна.
Крім того, судом враховано, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за її наявності, проте, відсутність такого документу не впливає на митну вартість, оскільки він не містить відомостей, необхідних для перевірки митної декларації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 815/6805/17.
Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.
Щодо посилань відповідача на невідповідність наданого позивачем до митного оформлення висновку експерта від 23.04.2025 № 3-2/157-1 встановленим вимогам Національних стандартів щодо проведення експертизи, як на підставу для коригування митної вартості товарів, суд вважає за необхідне зазначити, що п. 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.
Суд наголошує, що відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані позивачем товари, встановлено не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах. При цьому, висновок експерта наданий позивачем додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.04.2023 у справі № 826/7411/15, висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковим документом, який подається для підтвердження заявленої митної вартості товарів та повинні оцінюватися у комплексі з іншими документами, поданими позивачем, а інформація, що міститься в таких висновках має виключно інформаційний характер і не може бути визначальною при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
Щодо транспортних витрат, судом встановлено наступне.
З метою доставки даного товару у країну призначення, між Позивачем та компанією ТОВ «РОЯЛ ТРАНС ГРУП» укладено договір №12062024-2 від 12.06.2025 про надання транспортно-експедиційних послуг з організацією та забезпечення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні (а.с. 91-95).
Відповідно до п. 2.1. Договору Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання за рахунок Замовника надавати транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та у міжнародному сполученні.
Фактичне надання послуг підтверджується рахунком на оплату № 360 від 29.05.2025, актом надання послуг № 360 від 29.05.2025, договором-заявкою № К 360 від 12.05.2025 (а.с.96-99).
Оплата експедиційних послуг здійснена згідно із платіжною інструкцією № 230 від 09.06.2025 на суму 89 400,00 грн. та № 228 від 06.06.2025 (а.с. 101).
Щодо доводів відповідача про розбіжність умов поставки, судом встановлено, що відповідно до умов специфікації № 2 від 08.04.2025 дійсно визначено як FCA, а фактично поставка згідно митної декларації здійснена на умовах EXW- MERSIN (TR).
Разом із тим пунктом 6 Специфікації № 2, сторони погодили, що у вартість Оливи гідравлічної включається навантаження товару в автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення та сертифікація.
Таким чином, не зважаючи на умови поставки, вартість товару, в т.ч. і митна вартість не підлягає коригуванню, оскільки сторони досягли згоди, що у вартість вже включено навантаження товару в автотранспорт Покупця, пакування, митне оформлення та сертифікація, а тому вказана митницею розбіжність не впливає на митру вартість, зокрема транспортні витрати.
Доводи відповідача, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано лише довідку про транспортні витрати від 13.05.2025 № 13\05-1, видану компанією ТОВ «Роял Транс Групп». Разом із тим, згідно з CMR від 12.05.2025 б/н перевізником вантажу є компанія «PE TOLKACHOV DMYTRO», суд зазначає наступне.
Позивач пояснив, що що ТОВ «Роял Транс Групп» є експедитором, а не безпосереднім перевізником. ТОВ «Роял Транс Групп», як експедитор Позивача залучає інших перевізників для перевезення оцінюваного товару, які і зазначаються в товарнотранспортних накладних (CMR).
Отже, надання ТОВ «Роял Транс Групп» позивачу транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу здійснено шляхом залучення до їх виконання третіх осіб.
Суд зазначає, що залучення експедитором третьої особи (перевізника) повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.09.2019 у справі № 826/66/14.
Судом встановлено, поряд з CMR, декларант подавав довідку ТОВ «Роял Транс Групп» про
транспортні витрати №20/05-1 (а.с. 100).
Довідка містить усі необхідні реквізити, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, а саме відомості про державні номери транспортних засобів, договір, маршрут, протяжність маршруту, тому, довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням (CMR) та митною декларацією. Довідка містить інформацію про затрати на перевезення до митної території України, оскільки ТОВ «Роял Транс Групп» зареєстроване на території України, то експедиторські послуги по всьому маршруту перевезення вважаються наданими на території України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, суд приходить до висновку про надання позивачем всіх необхідних документів на підтвердження транспортних витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення від 28.05.2025 UA100200/2025/000004/2 про коригування митної вартості товарів прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Щодо витрат понесених на переклад, суд зазначає таке.
Відповідач щодо вимог позивача в частині стягнення витрат на переклад документів заперечив.
Судом встановлено, між Позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг перекладу № 23 від 23.06.2025, відповідно до якого Замовник (Позивач) доручив Виконавцю (ФОП ОСОБА_1 ) здійснити переклад текстового матеріалу з іноземних мов на українську мову. На оплату послуг було надано рахунок №23 від 23.06.2025, який сплачено відповідно до платіжної інструкції № 254 від 27.06.2025 на суму 3360,00 грн. (а.с. 133-136)
Фактичне надання послуг підтверджується актом № 23 від 27.06.2025 про надання послуг на суму 3360,00 грн. та платіжною інструкцією №254 (139).
За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132, ч. 5 ст. 137 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Судом відповідно до наданих позивачем документів встановлено витрати позивача пов'язані із залученням перекладача у розмірі 3360,00 грн.
Таким чином, з огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Київської митниці на користь позивача витрат на залучення перекладача у розмірі 3360,00 грн.
Розподіл судових витрать здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (вул. Коцарська, буд. 20, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012) до Київської митниці Державної митної служби України (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 UA100200/2025/000004/2.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100200/2025/000102 від 28.05.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45124044) сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФЛАУВЕР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45124044) витрати з перекладу документів у розмірі 3360,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 29.10.2025.
Суддя Бідонько А.В.