Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
29 жовтня 2025 р. справа № 520/19707/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" (вул. Валентинівська, буд. 24-А, кв. 10,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61170, код ЄДРПОУ41562366) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:
1. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2024 № 0/70515/0416, яким було застосовано штраф до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ» у сумі 41 465,70 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2024 № 0/70515/0416 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 41 465,70 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Наголошує, що податкові накладні № 1 від 01.06.2022, № 2 від 02.06.2022, № 3 від 03.06.2022, № 4 від 08.06.2022, № 5 від 08.06.2022, № 6 від 13.06.2022, № 7 від 13.06.2022, № 8 від 13.06.2022, № 9 від 15.06.2022, № 10 від 15.06.2022, № 11 від 15.06.2022 були направлені платником податку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних із застосуванням комп'ютерною системи М.Е.Doc 30.06.2024 о 17:59 , тобто у строк, встановлений законодавством.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує. Зазначає, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Вказує, що не погоджується з твердженням позивача стосовно своєчасності реєстрації податкових накладних із застосуванням комп'ютерної системи M.E.Doc 30.06.2022 о 17:59 та не надіслання останньому квитанції про прийняття податкових накладних у встановлені законодавством строки, оскільки як видно із квитанцій про реєстрацію податкових накладних, позивач фактично подавав на реєстрацію податкові накладні 01.07.2022, тобто з простроченням.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ГУ ДПС було проведено камеральну перевірку Позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: червень, вересень 2022 року та складено акт від 27.11.2024 № 54112/20-40-04-16-03/41562366.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складених за період виписки червень, вересень 2022 року.
На підставі зазначеного акта перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на наведене порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 19.12.2024 № 0/70515/0416 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 41 465,70 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Зважаючи на викладене, положення ПК України закріплюють обов'язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, що закріплені у пункті 201.10 статті 201 ПК України, визначається приписами пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України.
Відповідно до вказаної правової норми порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Судом встановлено, що контролюючим органом до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 41 465,70 грн. за порушення граничних строків реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - податкових накладних № 1 від 01.06.2022, № 2 від 02.06.2022, № 3 від 03.06.2022, № 4 від 08.06.2022, № 5 від 08.06.2022, № 6 від 13.06.2022, № 7 від 13.06.2022, № 8 від 13.06.2022, № 9 від 15.06.2022, № 10 від 15.06.2022, № 11 від 15.06.2022.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком №1246.
Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно висновків відповідача позивач подав на реєстрацію податкові накладні з порушенням строку, а саме:
- № 1 від 01.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 2 від 02.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 3 від 03.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 4 від 08.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 5 від 08.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 6 від 13.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 7 від 13.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 8 від 13.06.2022 на 1 (один) календарний день ,
- № 9 від 15.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 10 від 15.06.2022 на 1 (один) календарний день,
- № 11 від 15.06.2022 на 1 (один) календарний день.
Позивач заперечує факт несвоєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних та стверджує про їх направлення 30.06.2022 до 17:59 год., тобто в межах встановлених податковим законодавством строків.
У цьому контексті правовідносин,суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов'язків таких суб'єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов'язку утворює склад податкового правопорушення.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Отже, у будь-якому випадку контролюючий орган протягом «операційного дня» зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом в постанові у справі №820/6330/16 від 17.04.2018.
Викладені положення чинного законодавства України дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН фактично є 2 (дві) окремі стадії:
1) надання платником ПДВ податкової накладної (розрахунку коригування);
2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить безпосередньо від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється безпосередньо ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має жодного впливу.
У цьому контексті установлена нормою пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України відповідальність платника ПДВ за порушення граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДПС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а.
Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі за №620/817/19.
Суд встановив, що ТОВ НВП "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" податкові накладні № 1 від 01.06.2022, № 2 від 02.06.2022, № 3 від 03.06.2022, № 4 від 08.06.2022, № 5 від 08.06.2022, № 6 від 13.06.2022, № 7 від 13.06.2022, № 8 від 13.06.2022, № 9 від 15.06.2022, № 10 від 15.06.2022, № 11 від 15.06.2022 надіслано до ДПС України протягом операційного дня 30.06.2020 року (період часу - 17:59 год.) з використанням телекомунікаційного каналу зв'язку комп'ютерної програми «M.E.Doc IS», що підтверджується звітами про відправлення вказаних вище розрахунків коригування (а.с. 26,28,30,32,34,36,38,40,42,44,46).
Отже, позивач в межах операційного дня за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc» по «прямому з'єднанню» направив в електронному форматі до Державної податкової служби для реєстрації в Єдиному реєстрі спірні розрахунки коригування.
На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено до матеріалів справи протоколи руху документа/звіту зі скріншотів програми щодо спірних розрахунків коригування, у яких зазначено, що всі вони надіслані до Державної податкової служби в межах операційного дня, однак квитанції про прийняття відповідачем надіслані не в той самий день, а на наступний.
Суд вважає, що зазначені роздруковані скріншоти файлів є належними та допустимими доказами, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а, від 15.04.2025 у справі № 500/159/24.
Тобто, податкові накладні № 1 від 01.06.2022, № 2 від 02.06.2022, № 3 від 03.06.2022, № 4 від 08.06.2022, № 5 від 08.06.2022, № 6 від 13.06.2022, № 7 від 13.06.2022, № 8 від 13.06.2022, № 9 від 15.06.2022, № 10 від 15.06.2022, № 11 від 15.06.2022 позивачем подані у граничні строки реєстрації, визначені чинним законодавством України, однак квитанції про їх прийняття надійшли лише на наступний робочий день.
З огляду на викладене, податкові накладні зареєстровані в межах строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, тому висновки відповідача в частині їх порушення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо своєчасності реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 30.09.2022 № 501897 до податкової накладної від 13.04.2022 № 501115, суд зазначає наступне.
Так, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Суд зазначає, що строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Таким чином, обов'язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24.
Судом встановлено, що 20.10.2022 ТОВ НВП "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" як отримувач (покупець) товарів послуг отримав від постачальника товарів/послуг - ТОВ «АВ метал груп» розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30.09.2022 № 501897 до податкової накладної від 13.04.2022 № 50115, що підтверджується роздруківкою скріншотів файлів спеціалізованого програмного забезпечення - комп'ютерної програми «M.E.Doc» (а.с. 24).
В свою чергу, позивач направив на реєстрацію зазначений розрахунок коригування 25.10.2022 року (а.с. 25).
Таким чином, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що спірний розрахунок коригування до податкової накладної, виписано на позивача як покупця товару на повернення товару, були направлені на реєстрацію у межах 15-денного строку з моменту їх отримання, тобто із дотриманням строку встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України, відтак підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 03.03.2023 у справі № 300/1765/19 отримувач має можливість зареєструвати розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг отримувачу.
За таких обставин санкції, передбачені пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до покупця, якщо продавець не виконав свого обов'язку щодо своєчасного надіслання розрахунку коригування отримувачу.
Суд зазначає, що ні акт перевірки, ні розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання розрахунку коригування до податкової накладної покупцем.
З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірного розрахунку коригування, надання позивачем даних про час отримання розрахунку коригування від продавця, суд приходить до висновку щодо недоведеності податковим органом порушення ТОВ "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" строків реєстрації розрахунків коригування 30.09.2022 № 501897 до податкової накладної від 13.04.2022 № 501115, тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2024 № 0/70515/0416, яким було застосовано штраф до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО- ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ» у сумі 41 465,70 грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 19.12.2024 № 0/70515/0416, яким було застосовано штраф до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ» у сумі 41 465,70 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ЕЗФАТІХЛЕР-ГПМ" (код ЄДРПОУ 41562366) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 29.10.2025.
Суддя Бідонько А.В.