Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 жовтня 2025 р. справа № 520/18848/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати дії Головного управління Національної поліції в Харківській області протиправними та скасувати висновок від 10 червня 2025 року про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
2. зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням III групи інвалідності, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправні дії щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства. Зазначив, що позивача звільнено зі служби в поліції з 16.05.2025, групу інвалідності встановлено з 26.03.2025, тобто до дати звільнення, а тому відсутні підстави для призначення заявнику одноразової грошової допомоги при звільненні. У зв'язку з чим, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, через відсутність правових підстав для її призначення.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) проходив публічну службу в органах внутрішніх справ та органах поліції.
Відповідно до довідки медичної (військово - лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" №663, 11.11.2024 ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Харківській області».
Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції».
Ні підставі статті 70 б, 71 в та графи І Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, пункту 2 Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей «Положення про діяльність медичної (військово - лікарської) комісії», затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285: «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції».
У подальшому, наказом ГУНП в Харківській області від 08.01.2025 № 10 о/с ОСОБА_1 , на підставі рапорту від 04.01.2025, переміщено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, 26.03.2025 позивачу призначено III групу інвалідності від захворювання, одержаного в період служби в поліції, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу: 26/25/613/ВП.
06.05.2025 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення його зі служби в поліції за п. 7 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 14.05.2025 №275 о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1 , інспектора відділу реагування патрульної поліції Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, з 16.05.2025 звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
16.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області із заявою (рапортом), в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в поліції. Надав необхідний пакет документів.
10.06.2025 року начальником ГУНП в Харківській області затверджений висновок про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю правових підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
12.06.2025 року ГУНП в Харківській області листом повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Позивач не згоден з прийнятим ГУНП в Харківській області висновком щодо відмови йому призначення одноразової грошової допомоги, вважає, що зазначений висновок є незаконним та таким, що порушує його права, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері призначення та виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з втратою працездатності поліцейського є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Частиною 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.
Відповідно до пп. "В" п.4 ч.1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію", розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: в) III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Стаття 101 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає вичерпні підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно частин 1, 6 статті 100 Закону України "Про Національну поліцію", визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію").
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року № 163/28293 (далі - Порядок № 4), яким визначається механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 передбачено, що днем виникнення права на отримання ОГД є: 1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; 3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Підпунктом 4 пункту 4 Розділу І Порядку № 4 передбачено призначення ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Як передбачено пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 4, ОГД у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України Про Національну поліцію, особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону. Передумовою виплати одноразової грошової допомоги є дотримання певної процедури та послідовності.
Положеннями Розділу ІІІ цього Порядку передбачено, що посадові особи органів поліції, закладів освіти у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги (пункт 2).
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до органів державної влади (далі - останнім місцем проходження служби). У разі коли такий орган (заклад, установу) ліквідовано, заява подається до органу (закладу, установи) за місцем зберігання особової справи (пункт 3).
Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов'язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Отже, одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка за встановленою процедурою призначається і виплачується особам, які на підставі закону мають право на її отримання.
У спірних правовідносинах, відповідно до довідки медичної (військово - лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" №663, 11.11.2024 рішенням медичної (військово-лікарської) комісії встановлено, що: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції".
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції та звільнений наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2025 №275 о/с за п.7 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII за власним бажанням. Вислуга ОСОБА_1 на день звільнення складає 29 років 03 місяці 24 днів.
Підставою для звільнення ОСОБА_1 з поліції став його рапорт від 06.05.2025.
Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 10.06.2025, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Харківській області, позивачу відмовлено у призначенні та виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності з 26.03.2025, тобто до дати звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення його з поліції, та звільненням його за власним бажанням.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
В контексті спірних правовідносин зазначене положення Закону застосовується виключно за наявності трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.01.2019 в справі №2340/2663/18, від 19.09.2018 в справі №373/1188/16-а, від 22.01.2019 в справі №2340/2663/18, від 13 травня 2020 року у справі №810/593/18, від 13 травня 2020 року у справі №810/593/18 та від 2 листопада 2022 року у справі № 140/6115/21, від 10 серпня 2023 року у справі № 640/27462/20, відповідно до змісту пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов'язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У даному випадку, рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" 11.11.2024 встановлено, що: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції".
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, 26.03.2025 позивачу призначено III групу інвалідності від захворювання, одержаного в період служби в поліції, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Водночас, ОСОБА_1 звільнено наказом ГУНП в Харківській області від 14.05.2025 №275 о/с за п.7 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII за власним бажанням за його рапортом від 06.05.2025.
Тобто, звільнення ОСОБА_1 відбулося не внаслідок захворювання, з яким йому встановлено інвалідність.
Отже, у позивача відсутня одна з обов'язкових умов на призначення одноразової грошової допомоги для колишніх поліцейських, а саме: причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути хвороба, що зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №2340/2663/18, висновки якої в силу ч.5 ст. 242 КАС України, суд враховує при розгляді даної справи.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 не внаслідок захворювання, з яким йому встановлено інвалідність.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат відповідно до положень частини статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 28.10.2025, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко