29 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12822/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.06.2025 року №047050032380 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" згідно заяви, здійснивши нарахування такої пенсії з 09.05.2025 року в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи довідку від 11.06.2025 року № 07/141-13 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 11.06.2025 року № 07/142-13 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити різницю між призначеною відповідно до Закону України "Про державну службу" та фактично виплаченою пенсію, починаючи з 09.05.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.06.2025 року №047050032380 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Вважає, що має право на призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з досягнення пенсійного віку, наявністю достатнього страхового стажу та стажу державної служби станом на 01.05.2016 року понад 10 років та той факт, що станом на 01.05.2016 вона обіймала посаду державної служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/12822/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" у зв'язку з проведення адміністративної реформи" від 04.07.2013 року №404-VII (набрав чинності 11.08.2013 року) статті 37 Закону №3723-XII доповнено частиною п'ятнадцятою такого змісту: "Період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку". Тобто лише з 11.08.2013 року до стажу державної служби зараховується періоди роботи в органах державної податкової служби на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання. В той же час пунктом 17 частини 3 статті 3 Закону №889-VIII визначено, що дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Таким чином, період перебування на посадах, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, з 11.08.2013 року по 01.05.2016 року. За таких обставин, враховуючи вищевказане, відсутні правові підстави для зарахування періодів роботи позивача до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця до 11.08.2013 року.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
11.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до пенсійного органу із заявою за призначення пенсії за віком.
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 розглянуті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області та прийнято рішення від 18.06.2025 року №047050032380 про відмову в призначенні пенсії згідно Закону України "Про державну службу" у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на посадах державної служби станом на 01.05.2016 року.
Позивач не погодилася з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.06.2025 року №047050032380 про відмову в призначенні пенсії та звернулася з позовом до суду .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІ (надалі - Закон № 889-VІІ), згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року (надалі - Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які станом на 01.05.2016 займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Статтею 10 Закону № 1058-IV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Як встановлено судом, 11.06.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до пенсійного органу із заявою за призначення пенсії за віком.
На час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" позивач досягла віку 60 років та мала загальний страховий стаж 41 рік 07 місяців 01 день, що підтверджується спірним рішенням.
Підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" є відсутність у позивача необхідного стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у зв'язку з не зарахуванням до стажу державної служби періоду роботи позивача з 13.09.1993 року по 31.05.2008 року.
Згідно з трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 позивач працювала, зокрема: - в Державній податковій інспекції (адміністрації) по м. Авдіївці з 13.09.1993 року по 07.04.2000 року; - в Ясинуватській об'єднаній Державній податковій інспекції з 10.04.2000 року по11.08.2006 року; - в Державній податковій інспекції у місті Авдіївці з 14.08.2006 року по 31.05.2008 року.
Відповідно до записів в трудовій книжці позивач прийняла присягу державного службовця 03.03.1994 року (запис №10).
21.10.1994 року присвоєно персональне звання - інспектор податкової служби I рангу (запис №12).
01.12.1999 року присвоєно спеціальне звання "радник податкової служби 3-го рангу" (запис №16).
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинним до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно пункту 2 цього Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
При цьому, відповідно до статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII (у редакції, що діяла з 01.02.1994) Державна податкова служба складається з Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах.
За визначенням статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-XII (у редакції, що діяла з 14.02.1998) до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).
Згідно статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Посадові особи органів державної податкової служби не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).
Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05.07.2012 №5083-VI, який набрав чинності 12.08.2012, доповнено Податковий кодекс України розділами XVIII-1 та XVIII-2, у тому числі "Статтею 344. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби 344.1. Пенсійне забезпечення посадових осіб органів державної податкової служби України здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах державної податкової служби зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України "Про державну службу".".
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що до стажу державної служби ОСОБА_1 підлягає зарахуванню робота (служба) на посадах у Державній податковій інспекції (адміністрації) по м. Авдіївці, в Ясинуватській об'єднаній Державній податковій інспекції, в Державній податковій інспекції у місті Авдіївці у період з 13.09.1993 року по 31.05.2008 року.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.06.2025 року №047050032380 про відмову в призначенні пенсії прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Висновки суду у даній справі відповідають висновкам щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а.
В свою чергу, адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, в даному випадку визначеного за принципом екстериторіальності - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
З метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 13.09.1993 року по 31.05.2008 року на посадах у Державній податковій інспекції (адміністрації) по м. Авдіївці, в Ясинуватській об'єднаній Державній податковій інспекції, в Державній податковій інспекції у місті Авдіївці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2025 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 18.06.2025 року №047050032380 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи з 13.09.1993 року по 31.05.2008 року на посадах у Державній податковій інспекції (адміністрації) по м. Авдіївці, в Ясинуватській об'єднаній Державній податковій інспекції, в Державній податковій інспекції у місті Авдіївці та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.06.2025 року про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко