Справа № 420/31942/25
29 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 від 27.10.2025 про забезпечення позову,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025 року в частині пункту 3 та пункту 7 відносно ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування Акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою суду від 23.09.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків лейтенантом ОСОБА_1 складений між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 ; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 , про визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 № 47 від 13.01.2025 року в частині пункту 3 та пункту 7 відносно ОСОБА_1 ; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
27.10.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача (військову частину НОМЕР_1 ) зупинити стягнення з - ОСОБА_1 - будь-яких сум відповідно до Акту приймання-передачі заборгованості, укладеного між командиром військової частини НОМЕР_1 та командиром військової частини НОМЕР_2 до набрання законної сили рішення суду по справі №420/31942/25; зупинити будь-яке примусове стягнення (виконавчі дії, списання коштів) з ОСОБА_1 , за вказаним Актом приймання-передачі, на період розгляду справи та до набрання законної сили рішення суду у справі №420/31942/25.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаної заяви представник позивача вказав в заяві, що на даний час в Одеському окружному адміністративному суді перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №47 від 13.01.2025 у частині пунктів 3 та 7, якими на нього було покладено обов'язок відшкодувати завдані державі збитки у розмірі 225 333,14 грн та саме на підставі цього наказу та матеріалів службового розслідування було сформовано акт приймання-передачі заборгованості з відшкодуванням збитків, копію якого з доданими документами направлено до військової частини НОМЕР_2 . Представник заявника наголосив на тому, що на підставі цього акта наразі військова частина НОМЕР_2 безпідставно здійснює утримання грошових коштів із грошового забезпечення ОСОБА_1 , попри те, що законність відповідного наказу оскаржується в судовому порядку та не набуло чинності будь-яке судове рішення, яке підтверджувало правомірність таких утримань. Отже, як вказав представник, фактично, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/31942/25 з військовослужбовця ОСОБА_1 стягуються значні грошові суми, що порушує його права та законні інтереси та у зв'язку з цим позивач має законне право на забезпечення своїх позовних вимог шляхом зупинення незаконних утримань до вирішення справи по суті.
Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно із ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Суд звертає увагу на те, що рішення чи дії суб'єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов'язки особи, тим більше якщо це рішення, прийняте уповноваженим органом.
У даному випадку, звертаючись до суду із даною заявою заявником не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до несприятливих наслідків для його прав, у разі постановлення на його користь судового рішення; не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Суд вважає самі по собі доводи позивача щодо стягнення з позивача заборгованості «з відшкодування завданих/можливо завданих державі збитків» не можуть розцінюватись як такі, що свідчать про очевидну протиправність прийнятого рішення (наказу) та мають бути оцінені судом під час розгляду справи по суті. Натомість, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично є вирішенням спору по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
В свою чергу, у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що в матеріалах заяви відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, на даній стадії розгляду справи суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150-154,156, 248, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 від 27.10.2025 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VII КАС України.
Суддя К.О. Танцюра