27 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5353/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (вул. Феодосія Макаревського, б. 68, м. Дніпро 49005, ЄДРПОУ 03191673)
про визнання протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Ковальову Т.Ю., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправними та скасувати:
1) Визнати протиправним та скасувати рішення № ЦО-1903/1 від 12.05.2025 року експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1а, код ЄДРПОУ 03191673) про невизнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю II (другої) групи по травмі, пов'язаній із захистом Батьківщини, яка була встановлена з 07.03.2024 року.
2) Зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» провести повторний огляд ОСОБА_1 і винести нове рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-1903/1 від 12.05.2025 року прийняте з порушенням Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи затвердженого постановою КМУ від 15.11.2024 за № 1338, а саме положень пунктів 12, 29 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, оскільки позивача не було повідомлено про дату, час та місце проведення оцінювання повсякденного функціонування, чим порушено право позивача бути присутнім під час проведення оцінювання, залучити уповноваженого представника, здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи. Вказує, що про результати прийнятого оскаржуваного рішення, а також про існування перевірки з 02.01.2025 року по 12.05.2025, позивачу стало відомо 15.07.2025. Також зазначає, що підставою ініціювання перевірки вказано лист від 18.10.2024 № 6874/27-2024 та номер провадження 12024120000000811 від 24.07.2025, які не могли бути підставою для перевірки прийнятого рішення, оскільки за своїм змістом не стосуються групи інвалідності, встановленої позивачу. За таких умов позивач переконаний, що дії відповідача є протиправними, а тому змушений був звернутись до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою судді від 11.08.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та зобов'язано відповідача надати суду докази (а.с. 81).
Копію ухвали від 11.08.2025 та копію позовної заяви відповідачу було доставлено в електронний кабінет 14.08.2025 та 04.08.2025 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа (а.с. 83-83 зв.).
Відповідач правом подати відзив на адміністративний позов не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши наявні у справі матеріали та докази, суд встановив наступне.
Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №398129 від 20.03.2024 ОСОБА_1 з 07.03.2024 року було встановлено ІІ групу інвалідності (травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини) строком до 01.04.2025.
15.07.2025 ОСОБА_1 під особистий підпис у приміщенні Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» Центр оцінювання функціонального стану особи отримав витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО-1903/1 від 12.05.2025 року (далі -Рішення).
Відповідно до п.6.1 та п.6.2 Рішення підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, вказано лист від 18.10.2024 № 6874/27-2024 та номер провадження 12024120000000811 від 24.07.2024.
Відповідно до п.7 Рішення датами перевірки вказано - з 02.01.2025 по 12.05.2025, а згідно з п.8 - дата проведення повторного оцінювання відсутня.
Відповідно до п.8.3 Рішення «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи» не вказано нічого.
Пункт 9 Рішення «Обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці» містить наступне обґрунтування: "Експертна команда вивчила надану експертну документацію та прийшла до висновку клініко-функціональний стан нервової, серцево-судинної, ендокринної систем, опорно-рухового апарату в незначному ступені обмежують життєдіяльність пацієнта, даних для встановлення групи інвалідності немає (Постанова КМУ №137 від 03.12.2009 року р.)". Крім того, вказаний пункт містить дописане ручкою «не інвалід - з 07.03.2024 року», запис містить підпис невідомої особи та печатку Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» Центр оцінювання функціонального стану особи.
Згідно із пунктом 10.2. Рішення «Рішення про скасування рішення, що підлягає перевірці»: Так.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Згідно зі статтею 3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі частини 2 статті 6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України від 06.10.2015 №2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі по тексту - Закон №2961-IV).
За визначенням, наведеним в абзацах 4, 8 частини 1 статті 1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ).
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 2961-IV медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації до 01 січня 2025 року визначалася Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі по тексту - Положення).
Згідно з пунктом 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.
Відповідно до пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У пункті 19 Положення №1317 закріплено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі по тексту - Інструкція №561), яка була чинна на дату прийняття рішення про встановлення інвалідності.
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
При цьому суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі Постанова КМУ №1338) затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності.
Пунктом 2 Постанови КМУ №1338 установлено, що до введення в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи":
з 1 січня 2025 р. експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.
Пунктом 3 Постанови КМУ №1338 установлено, що:
у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи:
встановлення інвалідності повнолітнім особам, здійснення інших повноважень, прав і обов'язків, визначених Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України "Про військовий обов'язок та військову службу" та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
У разі коли актами законодавства передбачається підтвердження тих чи інших фактів або обставин, у тому числі рішеннями, довідками та/або результатами медико-соціальних експертиз, до приведення зазначених актів у відповідність з вимогами цієї постанови, для підтвердження цих фактів, зокрема для встановлення або продовження надання особам і дітям статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, застосовуються рішення, витяги, інші документи, видані за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, за умови, що такі документи підтверджують зазначені факти.
Відповідно до пункту 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338 (далі Порядок) рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
З наведеного слід зробити висновок, що оскільки рішення медико-соціальної експертної комісії №401/6 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності було прийнято 20.03.2024, тобто до вступу в дію Постанови КМУ №1338, то перевірка обґрунтованості вказаного рішення проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338.
Відповідно до пункту 12 Порядку під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію розгляду справи експертною командою з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда.
Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи.
Згідно з пунктом 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується МОЗ.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу:
здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону;
формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями за наявності передбачених п.51 Порядку підстав та за умови дотримання процедури повідомлення особи, щодо обґрунтованості рішення якої проводиться перевірка.
Як з'ясовано судом, підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці, вказано лист від 18.10.2024 № 6874/27-2024 та номер кримінального провадження 12024120000000811 від 24.07.2024 (п.6.1 та п.6.2 Рішення),
За даними реєстру судових рішень, судом встановлено, що слідчими відділу СУ ГУНП України в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 24.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000000811 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за фактом того, що голова Олександрійської міжрайонної медико-соціальної комісії вимагає від громадянина України, колишнього військового, неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США за вирішення питання про надання останньому II групи інвалідності пожиттєво - справа № 405/5669/24; а також у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024120000000811 від 24.07.2024 року стосовно особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України - справа №398/251/25.
Будь-якого зв'язку між вказаними кримінальними провадженнями та особою позивача судом не встановлено.
Водночас, за змістом п.51 Порядку підставою проведення перевірки обґрунтованості та скасування рішень про встановлення інвалідності є наявність постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді.
Відповідно до статті 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова слідчого складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Постанова слідчого виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне рішення.
З огляду на викладені положення кримінально-процесуального кодексу, зазначений лист Державного бюро розслідувань та вказаний номер кримінального провадження не є процесуальними рішеннями, які оформляються постановою, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК №401/6 від 20.03.2024.
Також згідно з п.8 Рішення, дата проведення повторного оцінювання взагалі відсутня.
Попри це в п.8.3 оскаржуваного рішення «Відмова особи від повного медичного обстеження, необхідних досліджень та/або неприбуття особи» не вказано нічого, тобто відповідач не зазначає про відмову особи від повного медичного обстеження чи неприбуття особи, а вказує саме на непроведення обстеження та досліджень.
Як передбачено п. 51 Порядку, оцінювання проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень, зокрема на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», тобто відповідача. Порядком (у чинній на час прийняття оскаржуваного рішення редакції) не передбачено можливість проведення перевірки обґрунтованості попереднього рішення МСЕК заочно або на підставі раніше отриманих документів.
Суд також зазначає про відсутність доказів прийняття рішення про проведення заочного розгляду та враховує, що така можливість була внесена лише змінами до Порядку 28.01.2025, внесеними після прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, відповідачем прийнято рішення про скасування рішення МСЕК №401/6 від 20.03.2024 без медичного обстеження позивача.
Разом з тим, як зазначалось, рішення про скасування попереднього рішення МСЕК приймається у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи. Водночас, в даному випадку такі обставини не настали, оскільки позивач не відмовлявся від медичного обстеження чи проведення необхідних досліджень, так як взагалі не повідомлявся про проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про прийняття рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, що передбачено п.51 Порядку, а відповідачем відповідні доводи позивача не спростовано.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач не був повідомлений про необхідність проведення повторного оцінювання у спосіб, визначений п. 51 Порядку, тобто шляхом направлення йому рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання із зазначенням дати, коли останньому необхідно прибути для проведення обстеження та необхідних досліджень, а таке дослідження було проведено без участі позивача за відсутності належного повідомлення, що є порушенням Порядку.
Також оскаржуване рішення містить таке обґрунтування необхідності скасування рішення МСЕК №401/6 від 20.03.2024, яке суперечить Порядку та не дає можливості встановити, які саме документи досліджувались відповідачем.
Крім того, зобов'язання, визначені підпунктом 5 пункту 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ХІ від 11.04.2024 року про вжиття заходів спільно з правоохоронними органами на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року, введеного в дію Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" від 12 вересня 2023 року №576/2023, щодо перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності громадянам України стосувались осіб чоловічої статі віком від 25 до 50 років, яким після 24 лютого 2022 року та до дня набрання чинності цим Законом вперше встановлено інвалідність II та III груп (крім тих, кому інвалідність II та III груп встановлено у порядку підвищення/зменшення групи інвалідності та/або за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, а також відсутності кінцівки, кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або наявності онкологічного захворювання, інтелектуальних порушень чи психічних розладів, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, причини інвалідності з дитинства).
Позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11), на день набуття групи інвалідності (20.03.2024 року) було повних 56 років. Інвалідність другої групи встановлена за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.
Відтак, позивач не належить до кола осіб, відносно яких має бути проведено перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, ні за віковим критерієм, ні за характером травм (захворювань), що стали підставою для встановлення групи інвалідності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено порядок перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів-владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Тобто, саме на відповідача покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.
Натомість відповідач відзиву на позов та доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення до суду не надав.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на вищенаведене та враховуючи, що відповідач не надав суду доказів наявності вказаних вище передумов, підстав і причин для проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності, а також встановлення фактів порушення процедури її проведення, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв всупереч меж повноважень та способу, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачем судовий збір на суму 968,96 грн. (а.с. 75).
Представник позивача у позові просив стягнути з відповідача на корись позивача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20000 грн., на підтвердження розміру яких надав до суду відповідні докази ( а.с.10, 70-72, 72 зв).
Так, відповідно до договору про надання правничої допомоги від 16.07.2025 року гонорар адвоката становить 20000,00 грн. (10).
Згідно детального опису виконаних робіт судом встановлено, що 3500,00 грн. із заявлених до відшкодування 20000,00 грн. складають роботи з представництва інтересів позивача в суді, контроль справи та подання відповідних клопотань по справі (за потреби відповіді на відзив, додаткових пояснень.) (а.с.72). Натомість, матеріали справи свідчать, що потреби у вказаних роботах не виникло, справа вирішувалась в порядку спрощеного (письмового) провадження, відповіді на відзив, клопотання чи додаткові пояснення до суду не надавались.
Відповідач не надавав заперечення щодо таких витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі “East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, особливості розгляду якої визначенні статтею 262 КАС України. Розгляд даної справи проведений судом за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
При цьому суд враховує складність справи, а також кількість часу, який належало витратити адвокату для підготовки матеріалів у співвідношенні до вартості таких робіт, що вказані в поданих позивачем документах, та реальну необхідність понесених витрат.
Відтак, вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, вважає, що заявлена вартість витрат на правничу допомогу є співмірною складності справи, проте представником позивача не доведено виконання робіт на суму 3500 грн., а отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 16500 грн.
Керуючись статтями 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-1903/1 від 12.05.2025 року, прийняте щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України Центр оцінювання функціонального стану особи.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (юридична адреса: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1а, код ЄДРПОУ 03191673) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 грн 96 коп. та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 16500 грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО