27 жовтня 2025 року м. Київ справа №320/45558/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЬОРСТ ВІН"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
І. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВІН» (далі - ТОВ «ФЬОРСТ ВІН»/позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві/відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 0524390707.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки встановлені відповідачем в акті фактичної перевірки факти невидачі розрахункового документу встановленої форми та змісту, а саме: розрахункові документи, що видавалися при оплаті банківською карткою через POS термінал не містить всіх необхідних реквізитів: ідентифікатор еквайра, ідентифікатор платіжного пристрою, суму комісійної винагороди, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки не відповідають дійсності.
Так, зокрема, позивач зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаної о або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Таким чином, рядки 11-18 фіскального чека є обов'язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реї с і ра тора розрахункових операцій.
Водночас, позивач вважає, що обов'язкова програмна інтеграція і з'єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб'єктом господарювання, повинна відповіла ти кількості реєстраторів розрахункових операцій. Факт з'єднання або поєднання реєстратора розрахункових операцій з банківським POS-терміналом не підтверджуються лише наявністю підключення певного шнура між такими пристроями. Таке з'єднання або поєднання вказаних пристроїв, в першу чергу, відбувається завдяки можливості програмного забезпечення здійснити таке технічне з'єднання або поєднання платіжного терміналу та РРО.
Також позивач звертає увагу, що під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу Позивачем було надано фіскальні чеки, які відповідають вимогам до форми та змісту розрахункового документа, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами та доповненнями) та містить усі обов'язкові реквізити, а саме: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці (рядок 2); адреса господарської одиниці (рядок 3); індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 4); кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКГ ЗЕД (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (рядок 8); назва товару, вартість, літерне позначення ставки 1ІДВ (рядок 9); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 20); окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 21); фіскальний номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24).
Підсумовуючи викладене вище, позивач вважає, що належно виконав вимоги пункту 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що обов'язкові реквізити фіскального чеку визначені пунктом 2 розділу II Положення № 13 (форма № ФКЧ-1), зокрема до їх віднесено обов'язковість відображення: ідентифікатору еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатору платіжного пристрою (рядок 12); суми комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); виду операції (рядок 14); реквізиту електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напису «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпису касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18).
Поряд з цим, відповідач зазначає, шо ГУ ДПС у Вінницькій області при проведені фактичної перевірки залу гральних апаратів «First Casino», який належить ТОВ «ФЬОРСТ ВІН», зокрема, касових чеків реєстратора розрахункових операцій за фіскальним номером 3000964272, який використовується для обліку проведених розрахунків у залі гральних автоматів, встановлено, що проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів через POS-термінал, у розрахункових документах, відсутні обов'язкові реквізити, а саме ідентифікатор еквайра та торгівця або ж інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, суми комісійної винагороди, реквізит електронного платіжного засобу, які ж до того не відповідають вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів згідно Наказу Міністерства фінансів України № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», чим було допущено порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів за період з 21.10.2022 по 28.10.2022, склав 84 150,69 гривень;
Відповідач звертає увагу, що до позовної заяви було додано лист-повідомлення, про те, що ТОВ «СЕРВІО СОФТ», який являється постачальником на програмну продукцію у ТОВ «ФЬОРСТ ВІН» повідомляє: «програмне забезпечення, що надається нами Вашому підприємству за Договором 21/2705-8К від 27.05.2021 року наразі немає можливості у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій забезпечити відображення у фіскальному касовому чеку на видачу коштів, раніше внесених ним на карту для участі в азартній грі наступних рядків», а також, що: «програмне забезпечення наразі не має можливості забезпечити з'єднання платіжних терміналів, в зв'язку з чим, відображення транзакції банківських карток та відповідно заповнення рядків 11-18 фіскального чеку здійснюватись не буде», що є порушенням відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, і згідно з чим було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 року № 0524390707 на суму штрафних санкцій в розмірі 126 226,04 грн.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
16.01.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
04.03.2024 відповідачем подано до суду додаткові пояснення по справі.
13.03.2024 позивачем подано до суду пояснення по справі.
01.08.2024 позивачем подано до суду пояснення по справі.
13.08.2024 відповідачем подано до суду заперечення на додаткові пояснення по справі.
За результатом повторного автоматизованого розподілу судових справ для розгляду даної справи було визначено суддю Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 прийнято адміністративну справу №320/45558/23 до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фьорст Він» (код ЄДРПОУ 44149005) зареєстровано 07.12.2020, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.
Видами діяльності за КВЕД є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.21 Постачання готових страв для подій; 56.29 Постачання інших готових страв; 56.30 Обслуговування напоями; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області було вручено направлення від 21.10.2022 року №3801, № 3802 касиру ТОВ «ФЬОРСТ ВІН» Гаврилюк І.О., про що свідчить її підпис у зазначених направленнях.
ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі направлень від 21.10.2022 року №3801, № 3802 та наказу від 21.10.2022 № 3245К проведено фактичну перевірку залу гральних автоматів «First», розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 34, де здійснює діяльність ТОВ «ФЬОРСТ ВІН», за наслідками якої складено акт № 9089/02-32-07-05/444149005 від 28.10.2022 року.
Висновками даного акту перевірки встановлено порушення позивачем 1 та 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.2 розділу 2 Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції.
З даного акту перевірки вбачається, що перед початком перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію з застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) при продажу товарів (наданні послуги), на загальну суму 200 грн (поповнення), розрахунковий документ роздруковано та видано.
Перевіркою касових чеків реєстратора розрахункових операцій за фіскальним номером 3000964272, який використовується для обліку проведених розрахунків у залі гральних автоматів, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів через POS-термінал, у розрахункових документах, відсутні обов'язкові реквізити, а саме ідентифікатор еквайра та торгівця або ж інші реквізит, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, суми комісійної винагороди, реквізит електронного платіжного засобу, які ж до того не відповідають вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів згідно Наказу Міністерства фінансів України № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», чим було допущено порушення вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Загальний обсяг розрахунків, проведених із використанням платіжного терміналу та з порушенням вимог чинного законодавства щодо форми та змісту розрахункових документів за період з 21.10.2022 по 28.10.2022, склав 84 150,69 гривень;
За результатами перевірки ГУ ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення рішення від 07.08.2023 № 0524390707, яким застосовано до TOB «ФЬОРСТ ВІН» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 126 226, 04 грн (84150, 69 х 150 %) за не проведення розрахункових операцій через програмний РРО та не видачу розрахункового документу встановленої форми.
ТОВ «ФЬОРСТ ВІН» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 07.08.2023 року за формою № 0524390707.
Після розгляду ДПС України рішенням від 03.11.2023 №33022/6/99-00-06-05-01-06 скаргу залишило без змін податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 07.08.2023 року № 0524390707, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та безпідставним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР).
Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За правилами статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до вимог статті 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2 статті 3 Закону);
- застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункт 3 статті 3 Закону № 265);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (пункт 11 статті 3 Закону).
Статтею 12 Закону № 265/95-ВР передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько- технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці. Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій. Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положень законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій.
У свою чергу, згідно пункту 1 Розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13 (далі - Положення № 13) фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Абзацем другим пункту 3 розділу І Положення № 13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «Платіжна Система» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити, зазначення яких є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.
При цьому, колегія суддів враховує, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункти 4, 5 розділу ІІ Положення № 13).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» визначено, що торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.
Також, абзацом 3 пункту 21 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» від 15 червня 2006 року №833 та пунктом 28 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» 30 червня 2021 року №1591-IX, передбачено, що торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв.
У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов'язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.
Реєстратори розрахункових операцій, також програмно-технічні комплекси, як і інші фіскальні реєстратори, які були включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в тому числі ті, що не мають власного керуючого пристрою та програмні реєстратори розрахункових операцій, забезпечують інтеграцію (можливість з'єднання чи поєднання) завдяки інтерфейсам RS-232, USB, Ethernet або Wi-Fi, з POS-системою персонального комп'ютера касира, платіжними системами та POS-терміналами банківських установ. Зазначена можливість касової техніки використовується всіма без виключення платниками податків, зокрема, при використанні Wi-Fi з'єднання РРО/ПРРО з мережею Інтернет.
З'єднання можуть бути дротовими та бездротовими, а факт підключення РРО або фіскального принтера, керуючого персонального комп'ютера касира, POS-терміналу установи банку за допомогою єдиного та спільного інтерфейсу (наприклад - Wi-Fi), що надає кожному з них доступ до мережі Інтернет, перетворює множину таких пристроїв у єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що об'єднує групу різних пристроїв так, що вони можуть функціонувати узгоджено та підпорядковуватись єдиній формі управління.
У зв'язку з вищевикладеним та те, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-термінала не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-термінал установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з'єднаними.
Відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з'єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає на сам факт з'єднання пристроїв між собою та відповідно на обов'язок, що виникає у зв'язку з цим у користувача таким пристроєм.
Таким чином, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови №894, зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО. Виникнення такого обов'язку пов'язане з інтегруванням у локальну мережу користувача, у тому числі за допомогою інтерфейсу Wi-Fi, спеціальних платіжних терміналів (POS-терміналів установ банків), для забезпечення можливості споживачів здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги), з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток емітованих банками) та виконання обов'язку з видачі відповідних розрахункових документів.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом під час перевірки касових чеків реєстратора розрахункових операцій за фіскальним номером 3000964272, який використовується для обліку проведених розрахунків у залі гральних автоматів, встановлено проведення розрахункових операцій з використанням електронних платіжних засобів через POS-термінал, у розрахункових документах, відсутні обов'язкові реквізити визначені в рядках 11-18 додатку №7 Положення, а саме ідентифікатор еквайра та торгівця або ж інші реквізит, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, суми комісійної винагороди, реквізит електронного платіжного засобу, які ж до того не відповідають вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів згідно Наказу Міністерства фінансів України № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».
Позивач обгрунтовує свою позицію тим, що він використовує реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та, відповідно, використовує програмне забезпечення до нього, надане ТОВ «СЕРВІО СОФІ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб'ютором) зазначеного програмного забезпечення. Надане ними програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО та, відповідно, відображення у фіскальному касовому чеку рядків 11-18. що визначаються формою № ФКЧ-1. При здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів через касу, де РРО не з'єднаний з платіжними із терміналами, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формуються та друкуються окремо. В такому випадку якщо платіжний банківський термінал та РРО не проінтегровані. то при оформленні оплати банківською карткою касир фактично проводить операції одночасно на двох різних пристроях: банківському електронному терміналі та реєстраторі розрахункових операцій.
Відповідач у наданих до суду відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях стверджує, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-терміналу не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет, відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу - РРО/ПРРО та POS-термінал установи банку, які розміщені па одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані слід вважати з'єднаними. Відсутність відповідного програмного забезпечення або навмисне ігнорування саме деякими надавачами POS-терміналів (послуг з еквайрингу) необхідності забезпечити з'єднані між собою пристрої програмним забезпеченням, з метою належного обміну інформацією між ними, жодним чином не впливає па сам факт з'єднання пристроїв між собою та відповідно на обов'язок, що виникає у зв'язку з цим у користувача таким пристроєм. Таким чином, користувачі РРО/ПРРО, на яких поширюються вимоги Постанови № 894, зобов'язані забезпечити відображення реквізитів про трансакції у фіскальних чеках РРО/ПРРО.
Матеріалами справи встановлено, що позивач використовує під час здійснення господарської діяльності за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 34 платіжний термінал №SHP03559 з РРО «Марія 304Т4».
Для роботи платіжного терміналу №SHP03559 з РРО «Марія 304Т4» позивачем використовується програмне забезпечення ТОВ «СЕРВІО СОФТ», яке є офіційним ліцензованим виробником (дистриб'ютором) зазначеного програмного забезпечення, що придбане за договором поставки програмної продукції №№ 21/2705-8К від 27.05.2021.
Суд зазначає, що матеріали справи місять договір № 21/2705-8К від 27.05.2021, укладений між позивачем та ТОВ «Сервіо Софт», яке за умовами договору є постачальником на користь позивача програмного забезпечення Servio POS/WorkDesk-модуль (конкур.ліцензія)».
Так, згідно наявного в матеріалах справи копії листа ТОВ «Сервіо Софт» №22/0109-004 від 01.09.2022 року, останнє повідомляє позивача, що програмне забезпечення, що надається за Договором №21 /2705-8К від 27.05.2021 року не має можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО. В зв'язку з чим, відображення транзакції банківських карток та відповідно заповнення рядків 11-18 фіскального чеку здійснюватися не буде.
Згідно копії листа ТОВ «Сервіо Софт» лист №21/3105-001 від 31.05.2021 року, останнє також повідомляє позивача про відсутність можливості у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або під'єднаного з реєстратором розрахункових операцій забезпечити відображення у фіскальному касовому чеку на видачу коштів рядків 11-18, передбачених Положенням №13 .
Аналогічну за змістом відповідь надало ТОВ «Сервіо Софт» листом від 17.01.2024 №24/1701-006 у відповідь на адвокатський запит представника ТОВ «Фьорст Він», адвоката Бойка А.В.
Зокрема, з даної відповіді вбачається, шо в період з 01.06.2021 року по 31.12.2022 року програмне забезпечення «SERVIO CASINO» та «Servio POS/WorkDesk-модуль (конкур.ліцензія)», що постачається за Договором №21/2705-8К від 27.05.2021 року на користь ТОВ «ФЬОРСТ ВІН» і яке встановлене на розрахунково-касовому обладнанні в залі гральних автоматів «First Casino» за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 34, не мало технічної можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО. Програмне забезпечення не передбачає можливості забезпечити з'єднання платіжного терміналу та РРО, відповідно відображати у фіскальному касовому чеку рядків 11-18, що визначаються за формою № ФКЧ-І.
В період з 01.06.2021 року по 31.12.2022 року програмне забезпечення «SERVIO CASINO» та «Servio POS/WorkDesk-модуль (конкур.ліцензія)»..що постачається за Договором №21/2705-8К від 27.05.2021 року на користь ТОВ «ФЬОРСТ ВІН» і яке встановлене на розрахунково-касовому обладнанні в залі гральних автоматів «First Casino» за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 34. в зв'язку з відсутністю з'єднання платіжного терміналу та РРО не мало технічної можливості забезпечити здійснення відображення транзакції банківських карток та відповідно заповнення рядків з 11 по 18 фіскального чеку.
Отже, протягом періоду, який охоплений предметом перевірки, у позивача була документальна підтверджена інформація про відсутність технічної можливості з'єднання або поєднання платіжного терміналу з реєстратором розрахункових операцій, що є обов'язковою умовою для відображення у розрахунковому документі рядків 11-18 за правилами Положення №13.
Виходячи із зазначеного, позивач у своїй господарській діяльності використовував платіжні термінали не з'єднані та/або не поєднані із РРО, а відтак рядки 11-18 фіскального чека є необов'язковими та відповідно не підлягали заповненню в обов'язковому порядку.
При цьому, наголошуючи на тому, що під час огляду місця проведення розрахунків встановлено, що реєстратор розрахункових операцій з'єднаний з банківським терміналом, контролюючим органом не надано належних і допустимих доказів, що таке з'єднання здійснено саме у розумінні приписів п. 4 розд. ІІ Положення №13.
Поміж іншого, суд зауважує, що надані до матеріалів справи копії чека платіжного терміналу від 28.10.2022 №981 та фіскального чека від 28.10.2022 №1590 свідчать, що у своїй сукупності в останніх наявні всі відомості, передбачені Положенням №13. При цьому, чек платіжного термінала відповідає вимогам п. 160 розд. VIII Положення про порядок емісії еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 №164.
Суд при розгляді даної справи бере до уваги правову позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.11.2023 у справі №640/23582/21 за подібних обставин сформулював висновок, за яким суб'єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з'єднаний з РРО, господарюючий суб'єкт не зобов'язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. У такому випадку немає підстав розцінювати не відповідність (не роздрукування, не видача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п. 1,2 ст. 3 Закону про РРО. Діючим законодавством не встановлено обов'язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО.
Аналогічне правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 18 червня 2025 року у справі №380/11678/24.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Крім того, з акту перевірки вбачається, що відповідачем питання щодо з'єднання платіжного терміналу з РРО не досліджувалось.
Таким чином, судом встановлено те, що, на момент перевірки, позивач використовував РРО, які не були з'єднані (проінтегровані) з електронними платіжними засобами, а відповідно ці РРО технічно не могли друкувати рядки 11-18 фіскального чека.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що санкція пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа на якому відсутні певні реквізити.
За таких обставин, висновки контролюючого органу про невідповідність розрахункових документів вимогам закону через відсутність у них в якості обов'язкових реквізитів рядків 11-18 є безпідставними, а в діях позивача відсутні будь-які правопорушення щодо неналежного підтвердження виконання розрахункових операцій.
Окрім іншого, суд зазначає, що ані Законом №265/95-ВР, ані Положенням № 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого. Зокрема, суд зазначає, що окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.
За змістом Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.
Статтею 17 Закону не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.
Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам правомірності, визначеним частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги щодо визнання податкового повідомлення-рішення від 07.08.2023 № 0524390707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3099 від 01.12.2023.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 2684,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві 07.08.2023 № 0524390707.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВІН» (вул. Незалежної України, буд. 51, кімната 147, м. Запоріжжя, 69019, код ЄДРПОУ 44149005) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.