29 жовтня 2025 рокуСправа №160/18260/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра (далі - Управління, відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд:
- визнати незаконними дії Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра;
- зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра провести повне виконання судового рішення Кіровського (Центрального) районного суду міста Дніпропетровська та постанови Дніпровського апеляційного суду за виконавчими листами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.04.2025 ОСОБА_1 , стягувач за виконавчими листами, виданими Кіровським (Центральним) районним судом міста Дніпра, звернулась до Управління із заявою про виконання рішення Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та додаткової постанови Дніпровського апеляційного суду й надала 6 виконавчих листів про стягнення з боржника КЗ «База спеціального медичного постачання» ДОР»: 1) заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 174 645,55 грн; 2) заробітної плати за час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн; 3) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; 4) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн; 5) моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн; 6) судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 570,00 грн. В рішенні Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та в постанові Дніпровського апеляційного суду вказано про стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» ДОР» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» ДОР» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів. Стосовно інших сум стягнення з відповідача, які вказані у судових рішеннях Кіровського (Центрального) районного суду м. Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду відсутнє вказання «з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів». Однак, Управлінням стягнуто податки зі всіх сум, на які видано виконавчі листи: з суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн на картковий рахунок позивача зараховано 22 616,79 грн; з суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7570,00 грн - зараховано 5852,90 грн. Замість суми стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» ДОР» заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн - зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 суму 114 586,92 грн. Первинне зарахування на картковий рахунок позивача за всіма виконавчими листами відбулось з утриманням податків, в тому числі, з судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; з двох сум судових витрат на професійну правничу допомогу; з моральної шкоди. 29.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання відповіді про підстави нарахування на картковий рахунок ОСОБА_2 сум за виконавчими листами у неналежному розмірі. Після чого відповідачем здійснено перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 неправомірно стягнутих коштів, але не в повному обсязі. Так, відповідачем не здійснено перерахування відповідних сум щодо: 1) стягнення з заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 174 645,55 грн (залишалась недоплаченою сума 24 459,82 грн); 2) стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн (залишилось недоплаченою сума 6770,60 грн); 3) стягнення судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 570,00 грн (залишилось недоплаченою сума 1717,10 грн). Крім того, сума заробітної плати в розмірі 174 645,55 грн зменшена відповідачем з посиланням на звернення боржника з заявою до суду про роз'яснення судового рішення. Однак, звернення будь-якої сторони до суду за роз'ясненням судового рішення не призупиняє його виконання. Стосовно стягнення з боржника двох сум на повернення витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, позивач вказує, що вона витратила особисті кошти (заробітна плата або пенсія) на оплату професійної допомоги під час судового розгляду справи за її позовом. Тобто, коли ОСОБА_1 отримувала заробітну плату або пенсію, вона вже сплатила всі податки з отриманих доходів. Повернення позивачу витраченої суми на професійну правничу допомогу не є доходом, який оподатковується, в судових рішеннях Кіровського районного суду міста Дніпропетровська та Дніпровського апеляційного суду не вказано, що з сум, які будуть стягнуті з боржника на її користь на повернення витраченої сплати правничої допомоги, повинні оподаткуватись. На переконання позивача, в даному випадку відбулось подвійне оподаткування та безпідставне утримання податків з коштів, що стягнуті на користь ОСОБА_1 за понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
25.07.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що до Управління надійшла заява ОСОБА_1 (стягувач) від 14.04.2025 про стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» (боржник) на користь стягувача відповідно до виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн.; моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн.; в рахунок понесених судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн. Боржник листом від 16.04.2025 №123 повідомив, які суми необхідно перерахувати на користь стягувача та надіслав для реєстрації бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання відповідно до вищезазначених виконавчих документів. Враховуючи лист боржника та отримані Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, Управлінням здійснено безспірне списання коштів 18.04.2025: частково середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 27 033,43 грн, військовий збір із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 8 365,38 грн; залишок - 24 459,82 грн.; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 4 170,64 грн., у т.ч.: середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 3 211,39 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 750,72 грн, військовий збір із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 208,53 грн.; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн.; судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн., у т.ч.: судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 5 828,90 грн., податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн.; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,90 грн, у т.ч. судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн., військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн.; моральної шкоди у сумі 3 850,00 грн., податок на доходи фізичних осіб із моральної шкоди у сумі 900,00 грн., військовий збір із моральної шкоди у сумі 250,00 грн. Відповідно пункту 34 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845), боржнику направлено повідомлення від 21.04.2025 №02-31-08/685 про проведення часткового стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн та моральної шкоди у розмірі 3 850,00 грн із випискою з рахунка, та прохання надати інформацію щодо визначення реєстраційного рахунку, з якого необхідно здійснити остаточне безспірне списання коштів в сумі 24 459,82 грн (середній заробіток за час вимушеного прогулу) та 1 150,00 грн (моральна шкода) згідно з відповідними виконавчими листами у справі №203/824/23. У свою чергу, боржник листом від 22.04.2025 №125 повідомив Управління про направлення до Дніпровського апеляційного суду заяви про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №203/824/23 в частині правильності зменшення суми безспірного списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 24 459,82 грн. (у т.ч. податок на доходи фізичних осіб у сумі 4 402,77 грн, військовий збір у сумі 366,90 грн. та заробітна плата у межах платежу за один місяць у сумі 19 690,15 грн.), який був стягнутий 30.05.2024 з боржника як негайне до виконання стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць. Щодо здійснення безспірного списання залишку моральної шкоди у сумі 1 150,00 грн., боржником 25.04.2025 направлені Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, а Управлінням проведені відповідні видатки на суму 1 150,00 грн. Управління, керуючись пунктом 4 Порядку №845, повернуло виконавчі листи до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з відміткою про їх виконання та надано повідомлення боржнику про виконання рішень з виписками з рахунку. 29.04.2025 до Управління надійшла заява ОСОБА_1 про надання їй пояснень щодо здійснених платежів за виконавчими листам, наданими раніше із заявою 14.04.2025. Для підготовки відповіді ОСОБА_1 , Управлінням підготовлений лист боржнику від 07.05.2025 №02-14-06/767 про надання інформації щодо вжитих заходів боржником для отримання роз'яснень від Дніпровського апеляційного суду в частині: чи враховується сума платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн в середній заробіток за час вимушеного прогулу у суму 174 645,55 грн, яку необхідно стягнути відповідно до виконавчого листа від 10.04.2025 у справі №203/824/23, та від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо правомірності утримання податків та зборів із судових витрат за надання правничої допомоги та судових витрат на професійну правничу допомогу. У свою чергу, боржником листом від 12.05.2025 №144 надана відповідь щодо вжитих заходів для отримання відповідних пояснень та копії документів листування між боржником та Дніпровським апеляційним судом. Боржник листом від 27.05.2025 №155 надав до Управління копію ухвали Дніпровського апеляційного суду про призначення до розгляду заяви про роз'яснення рішення від 26.05.2025 у справі №203/824/23, розгляд якої призначено на 30.07.2025. Враховуючи вищевикладене, керуючись пунктом 11 Порядку №843, Управлінням 27.05.2025 відкладено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з боржника на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23. Отже, Управлінням вжито всіх заходів, щодо виконання виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 у справі №203/824/23 позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково:
- поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради»;
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 372 456,35 грн (триста сімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 35 копійок);
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 8894,48 грн (вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири гривні 48 копійок);
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок);
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1252,54 грн (одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні 54 копійок);
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок);
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29437,39 грн (двадцять дев'ять тисяч чотириста тридцять сім гривень 39 копійок);
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн (двадцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 82 копійки).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №203/824/23 апеляційну скаргу Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» задоволено частково; рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.224 змінено:
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів;
- стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів;
- в іншій частині рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 залишено без змін.
Додатковим рішенням Дніпровського апеляційного суду від 19.03.2025 у справі №203/824/23 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково: стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 в рахунок понесених судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7570,00 грн.
10.04.2025 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська позивачу видані виконавчі листи у справі №203/824/23.
14.04.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» відповідно до виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у розмірі 4 170,64 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн; моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; в рахунок понесених судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн (а.с. 26).
16.04.2025 Комунальний заклад «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» звернувся з листом за вих. №123 до Управління (а.с. 187-188), яким повідомив про розмір коштів, що підлягають перерахуванню на банківський рахунок ОСОБА_1
18.04.2025 відповідачем частково здійснено безспірне списання: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8365,38 грн, залишок - 24 459,82 грн.
18.04.2025 Комунальний заклад «База спеціального Медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 в частині того, чи врахована заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн, в середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн, з утриманням із цієї суми податків на інших обов'язкових платежів.
В повідомленні Управління від 21.04.2025 №02-31-08/685 (а.с. 188, зв. бік) боржнику зазначено, що 18.04.2025 відповідачем частково здійснено безспірне списання: середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8365,38 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, залишок суми, що підлягає стягненню становить 24 459,82 грн; моральної шкоди у розмірі 3 850,00 грн., у т.ч. податок на доходи фізичних осіб у сумі 900,00 грн, військовий збір у сумі 250,00 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, залишок суми, що підлягає стягненню становить 1 150,00 грн.
В повідомленні Управління від 25.04.2025 №02-14-06/172 (а.с. 189) боржнику зазначено, що відповідачем 18.04.2025 здійснено безспірне списання коштів з боржника на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчих листів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23: судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 3 211,39 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 750,72 грн, військовий збір із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 208,53 грн.; моральної шкоди у сумі 3 850,00 грн., податок на доходи фізичних осіб із моральної шкоди у сумі 900,00 грн, військовий збір із моральної шкоди у сумі 250,00 грн; судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 5 828,90 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн, військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн.; єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 33 040,86 грн. Управлінням 25.04.2025 здійснено безспірне списання моральної шкоди у сумі 900,00 грн та 250,00 грн.
Вказане підтверджується копією виписки за банківським рахунком ОСОБА_1 від 18.04.2025 (а.с. 148).
29.04.2025 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання відповіді про підстави нарахування на картковий рахунок ОСОБА_2 сум за виконавчими листами у неналежному розмірі (а.с. 27-28).
Для підготовки відповіді ОСОБА_1 , Управлінням підготовлений лист боржнику про надання інформації щодо вжитих заходів боржником для отримання роз'яснень від Дніпровського апеляційного суду в частині: чи враховується сума платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн в середній заробіток за час вимушеного прогулу у суму 174 645,55 грн, яку необхідно стягнути відповідно до виконавчого листа від 10.04.2025 у справі №203/824/23.
30.04.2025 Комунальний заклад «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання роз'яснень щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн та судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн (а.с. 167, зв. бік).
Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 повідомило, що сума судового збору, яка відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (а.с. 153).
Листом від 27.05.2025 №02-14-06/873 від 27.05.2025 (а.с. 154-155) Управлінням повідомлено, що боржник в листі від 16.04.2023 №123 вказав, які суми необхідно перерахувати на користь стягувача та надіслав для реєстрації через систему дистанційного обслуговування “Клієнт казначейства - Казначейство» бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання відповідно до вищезазначених виконавчих документів. Враховуючи лист боржника та отримані через систему СДО Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та Реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, Управлінням здійснено безспірне списання коштів 18.04.2025: частково середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 27 033,43 грн, військовий збір із середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 8 365,38 грн; залишок - 24 459,82 грн; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 4 170,64 грн, у т.ч.: середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 3 211,39 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 750,72 грн, військовий збір із середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у сумі 208,53 грн; судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 252,54 грн; судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн., у т.ч.: судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 5 828,90 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн; судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,90 грн, у т.ч. судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн, військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн; моральної шкоди у сумі 3 850,00 грн, податок на доходи фізичних осіб із моральної шкоди у сумі 900,00 грн., військовий збір із моральної шкоди у сумі 250,00 грн; 25.04.2025: моральної шкоди у сумі 900,00 грн та 250,00 грн. Боржником направлений лист до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 №132 про надання роз'яснень щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн та судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн. У свою чергу, Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Також, боржник листом від 22.04.2025 №125 повідомив Управління про направлення до Дніпровського апеляційного суду заяви про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 25.02.2025 у справі №203/824/23 в частині правильності зменшення суми безспірного списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 24 459,82 грн, яка була стягнута 30.05.2024 з установи як негайне до виконання стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць, про що Дніпровський апеляційний суд ухвалив призначити заяву до розгляду. Управлінням відкладено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, керуючись листом боржника від 27.05.2025 №15, ухвалою про призначення роз'яснення рішення від 26.05.2025.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30.07.2025 у справі №203/824/23 заяву Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» про роз'яснення Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 залишено без задоволення; у роз'ясненні постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 відмовлено.
В обґрунтування постановленої ухвали Дніпровським апеляційним судом зазначено, що судом апеляційної інстанції при розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення його у розмірі 174 645,55 грн, заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн не враховувалася, а сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як судом 1 інстанції, так і судом апеляційної інстанції зазначена у загальному розмірі, що підлягає стягненню з утриманням із цієї суми лише податків та інших обов'язкових платежів.
04.08.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» про виправлення помилки у виконавчому листі в цивільній справі №203/824/23, в якій заявник просить суд:
- виправити помилку у виконавчому листі у справі №203/824/23 про стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з урахуванням негайного виконання рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 09.05.2024 в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах сум платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн;
- видати виконавчий лист у справі №203/824/23 про стягнення з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150185,73 грн (174645,55 грн - 24459,82 грн = 150185,73 грн), з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду в частині негайного виконання на користь ОСОБА_1 було сплачено суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. Крім того, заявником був сплачений єдиний соціальний внесок на виплачену заробітну плату у розмірі 5381,16 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 змінене та стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн, з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів. Однак, відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23, середній заробіток за час вимушеного прогулу не був зменшений на суму негайного стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. На думку заявника, при видачі виконавчого листа судом було допущено помилку, бо сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів не зменшена на суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.08.2025 у справі №203/824/23 у задоволенні заяви представника заявника (боржника) про виправлення помилки у виконавчому листі в цивільній справі №203/824/23 відмовлено.
Також, 07.08.2025 до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» про роз'яснення судового рішення та відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі №203/824/23, в якій заявник просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 у справі №203/824/23 в частині того, чи врахована заробітна плата у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн в середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування вимог заяви заявник зазначив, що на виконання рішення суду від 09.05.2024 у справі №203/824/23 відповідач сплатив позивачу у повному обсязі в порядку негайного виконання суму платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн. Так, 29-30.05.2024 здійснене безспірне списання та перераховано на рахунок ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць у розмірі 19690,15 грн, а також до бюджету було сплачено податок на доходи фізичних осіб 4402,77 грн та суму військового збору 366,90 грн, єдиний соціальний внесок на виплачену заробітну плату у розмірі 5381,16 грн. У подальшому після апеляційного оскарження рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 змінене, зокрема, в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів. За твердженнями представника заявника, до загальної суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174645,55 грн входить сума заробітної плати за один місяць у розмірі 24459,82 грн, яка була 30.05.2024 виплачена та перерахована на рахунок позивача. Отже, залишок суми коштів заробітку за час вимушеного прогулу становить 150185,73 грн (174645,55 грн - 24459,82 грн = 150185,73 грн).
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 18.08.2025 у справі №203/824/23 у задоволенні заяви представника заявника (боржника) про роз'яснення судового рішення та відстрочення виконання рішення суду в цивільній справі №203/824/23 відмовлено.
В обґрунтування постановленої ухвали зазначено, що у ході судового розгляду заяви судом встановлено, що під час негайного виконання рішення суду 1-ої інстанції в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць з 27.01.2023 по 27.02.2023 (22 робочих днів) у розмірі 24459,82 грн за період вимушеного прогулу з 27.01.2023 по 09.05.2024, відповідач (боржник), як пояснила його представник, сплатив на користь позивача вказану суму у повному обсязі, чого не заперечувала і сама позивач. Суд, розраховуючи суму у розмірі 24459,82 грн (1111,81 грн х 22 робочі дні = 24459,82 грн), брав за основу розраховану ним середньоденну заробітну плату у розмірі 1111,81 грн, яка згодом була змінена судом апеляційної інстанції на середньоденну заробітну плату, відповідно, у розмірі 521,33 грн. Тому, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу була зазначена судом 1-ої інстанції у загальному розмірі, з вирахуванням з неї суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми платежу за один місяць з 27.01.2023 по 27.02.2023 у розмірі 24459,82 грн.
Листом від 10.10.2025 №02-14-10/1744 Управління повідомило, що відповідачем здійснено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн на користь ОСОБА_1 :
як негайне до виконання стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24 459,82 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2025 у справі №203/824/23, у т.ч. 29.05.2024: податок на доходи фізичних осіб у сумі 4 402,77 грн, військовий збір у сумі 366,90 грн та 30.05.2024 заробітна плата у межах платежу за один місяць у сумі 19 690,15 грн;
18.04.2025 безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8 365,38 грн згідно з виконавчим листом Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23.
Вважаючи, що відповідачем не проведено повного виконання судових рішень у справі №203/823/23 за виконавчими листами, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
На підставі частин 1-3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Приписами частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України обумовлено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення № 215).
Пунктом 1 Положення №215 визначено, що Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Згідно з підпунктом 8 пункту 6 Положення №215 Казначейство для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку під час здійснення безспірного списання коштів вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.
Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 9 Положення №215).
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють обслуговування бюджетних коштів.
В свою чергу Порядок №845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
У пункті 3 Порядку №845 вказано, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Підпунктом 2 пункту 4 Порядку №845 визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
Згідно з підпунктами 2, 4, 6, 7 пункту під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право:
звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання;
вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів;
відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком;
вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Відповідно до пункту 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку (пункт 25 Порядку №845).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем не здійснено перерахування відповідних сум щодо:
1) стягнення з заробітної плати за час вимушеного прогулу у сумі 174 645,55 грн (залишалась недоплаченою сума 24 459,82 грн);
2) стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн (залишилось недоплаченою сума 6770,60 грн);
3) стягнення судових витрат за надання правничої допомоги в розмірі 7 570,00 грн (залишилось недоплаченою сума 1717,10 грн).
Щодо незгоди позивача зі виплаченою сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.
Як було зазначено вище, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.2024 у справі №203/824/23, серед іншого, стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 372 456,35 грн; допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць у розмірі 24459,82 грн.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 у справі №203/824/23 рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.05.224 змінено, зокрема, стягнуто з Комунального закладу «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 174 645,55 грн з утриманням із цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
Суд враховує, що відповідно до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа -резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.
Згідно із підпунктами 163.1.1., 163.1.2. пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до пункту 18.1. статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Згідно із підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.
Крім того, пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX ПК України встановлення справлення військового збору.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (підпункт 1.2. пункту 161 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України).
Верховним Судом України від 18.07.2018 у справі №359/10023/16-ц зроблено висновок, що податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.10.2020 у справі №523/14396/19 зазначив, що суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника середній заробіток за час вимушеного прогулу, без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів, які підлягають сплаті податковим агентом.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.
З системного аналізу вказаних норм та правових позицій Верховного Суду випливає, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Роботодавець, як податковий агент утримує із сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які підлягають стягнення за рішенням суду, податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
При цьому в судовому рішенні суд допускає до негайного виконання рішення про присудження працівникові виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць, яка не є окремою сумою до стягнення, а є складовою загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що визначена в резолютивній частині судового рішення.
Суд зазначає, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська і Дніпровським апеляційним судом визначений один й той самий період, за який на користь позивача підлягає стягнення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 27.01.2023 по 09.05.2024, тобто 335 робочих днів). Проте, суди по-різному визначили середньоденний заробіток позивача: суд першої інстанції - 1111,81 грн, суд апеляційної інстанції - 521,33 грн, що і зумовило розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу в різних сумах: судом першої інстанції - 372 465, 35 грн, судом апеляційної інстанції - 174 645, 55 грн.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що на виконання рішення Кіровського районного суду від 10.05.2025 у справі №203/824/23 в межах негайного виконання 30.05.2024 ОСОБА_1 фактично виплачено 19690,15 грн, як сума середнього заробітку за один місяць з утриманням податку на доходи фізичних осіб у сумі 4 402,77 грн та військового збору у сумі 366,90 грн (а.с.160).
Загальна сума виплаченого позивачу в травні 2024 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в процедурі негайного виконання судового рішення становить 24 459,82 грн.
Таким чином, на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2025 позивачу мало бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу 150185,73 грн (174645,55 грн - 24459,82 грн), з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
Як свідчать матеріали справи, 18.04.2025 відповідачем здійснено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 150 185,73 грн, у т.ч. середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 114 786,92 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 27 033,43 грн, військовий збір у сумі 8365,38 грн.
Враховуючи вищевикладене, Управлінням в повному обсязі та належним чином здійснено безспірне списання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з боржника на користь ОСОБА_1 відповідно до виконавчого листа Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2025 у справі №203/824/23.
Щодо незгоди позивача зі сумою фактично виплачених сум витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що сума визначених Дніпровським апеляційним судом судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн, виплачена позивачу таким чином: судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 5 828,90 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 1 362,60 грн, військовий збір із судових витрат за надання правничої допомоги у сумі 378,50 грн; а сума визначених Кіровським районним судом судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,90 грн виплачена позивачу таким чином: судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 22 666,79 грн, податок на доходи фізичних осіб із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 298,73 грн, військовий збір із судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 471,87 грн.
Спірним в цій ситуації є питання правомірності утримання з сум витрат на правничу допомогу, визначених судом, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
30.04.2025 Комунальний заклад «База спеціального медичного постачання» Дніпропетровської обласної ради» звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання роз'яснень щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 29 437,39 грн та судових витрат за надання правничої допомоги у розмірі 7 570,00 грн (а.с. 167, зв. бік).
Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 повідомило, що сума судового збору, яка відшкодовується фізичній особі за рішенням суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах (а.с. 153).
Суд звертає увагу, що у відповіді Головним управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 06.05.2025 №41538/6/04-36-24-10-12 зроблено висновок щодо оподаткування сум судового збору, а не судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи спірне питання, суд виходить з такого.
Згідно з підпунктом 14.1.54. пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;
и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають відповідним умовам;
і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Підпунктом 162.1.1. пункту 162.1. статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 ПК України, об'єктом оподаткування фізичної особи-резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пункту 164.1. статті 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
У той же час положення підпункту 164.2.14. пункту 164.2. статті 164 ПК України визначають перелік доходів платника податку, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Важливим у даному випадку є визначення правової природи відшкодованих судових витрат на правничу допомогу. Враховуючи те, що відшкодування відбувалось в межах цивільного процесу, суд аналізує норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що судові витрати можна визначити як законодавчо врегульовану сплату грошових коштів за рахунок сторін по справі, що пов'язана із необхідністю розгляду та вирішення судом приватно-правового спору.
При цьому, можливість отримання особою компенсації понесених судових витрат законодавчо передбачена лише у разі підтвердження судом факту протиправних дій відповідача, а отже фактично передбачає компенсацію збитків/матеріальної шкоди стороні, права якої порушено.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що компенсація судових витрат за своєю правовою природою є обов'язковим відшкодуванням, передбаченим законом, і фактично є формою відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної особі неправомірними діями іншої сторони та вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв'язку із зверненням за судовим захистом.
За таких обставин, вирішуючи питання необхідності оподаткування доходу у вигляду отриманих платником податків сум відшкодування судових витрат, відповідачем не враховано положення абзацу «а» підпункту 164.2.14. пункту 164.2. статті 164 ПК України, яким передбачені виключення із переліку оподатковуваних доходів, зокрема суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу не є додатковим благом у розумінні положень ПК України. Такі кошти не мають ознак доходу, а лише компенсують фактичні витрати, понесені особою у зв'язку із захистом своїх прав та інтересів у судовому порядку.
Отже, суми, стягнуті судом на користь позивача, як компенсація витрат на професійну правничу допомогу, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
У зв'язку з цим дії відповідача щодо списання сум витрат на правничу допомогу з утриманням податку на доходи фізичних осіб та військового збору є протиправними, такими, що суперечать вимогам податкового законодавства, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом списання на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми судових витрат за надання правничої допомоги у загальному розмірі 8511,70 грн, який включає утримані: податок на доходи фізичних осіб у сумі 1 362,60 грн, військовий збір у сумі 378,50 грн, податок на доходи фізичних осіб у сумі 5 298,73 грн, військовий збір у сумі 1 471,87 грн.
На підставі частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у цій справі представляла адвокат Кадникова Л.Г., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №0958, котре видано Дніпропетровською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 12.10.2000.
Матеріали справи містять копію ордеру серії АЕ №1268020 від 14.04.2025 на представництва інтересів ОСОБА_1 адвокатом Кадниковою Л.Г. в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.
22.06.2025 між ОСОБА_1 (клієнт) та Кадниковою Л.Г. (адвокат) складено акт приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким адвокат надав, а клієнт прийняв такі правничі послуги в повному обсязі:
1) дата: 14.04.2025; опис послуги: надання юридичної консультації Биценко Н.Д. щодо подання виконавчих листів до Управління державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра; кількість затраченого часу: 1 год.; вартість послуги: 1514,00 грн;
2) дата: 29.04.2025; опис послуги: складання заяви до Управління державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра від імені ОСОБА_1 стосовно неправильного стягнення за виконавчими листами; кількість затраченого часу: 1 год.; вартість послуги: 1514,00 грн;
3) дата: 29.05.2025; опис послуги: вивчення відповіді Управління державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра. Надання юридичної консультації; кількість затраченого часу: 2 год.; вартість послуги: 3028,00 грн;
4) дата: 22.06.2025; опис послуги: складання позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від імені ОСОБА_1 ; кількість затраченого часу: 2 год.; вартість послуги: 3028,00 грн.
Всього до сплати: 9 084,00 грн.
Також, матеріали справи містять копію попереднього розрахунку вартості послуг адвоката у розмірі 9 084,00 грн за надання вищенаведених послуг та копію квитанції до прибуткового ордера №65 від 22.06.2025 про прийняття від ОСОБА_1 суми 9 084,00 грн.
Зі змісту наданих адвокатом послуг випливає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із цією справою, у розмірі 9 084,00 грн.
Суд звертає увагу, що дана справа про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії є справою незначної складності. Ця обставина вказує на те, що витрати на професійну правничу допомогу у такій справі не можуть бути значними.
Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.
З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
В той же час, оскільки позивач, у зв'язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв'язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №0.0.4421622930.1 від 20.06.2025.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн та на сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра (адреса: пр-т Д. Яворницького, 76, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37989316) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра щодо списання на користь ОСОБА_1 за виконавчими листами Кіровського районного суду у справі №203/824/23 судових витрат на професійну правничу допомогу з утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра здійснити списання на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми судових витрат на професійну правничу допомогу за виконавчими листами Кіровського районного суду у справі №203/824/23 у загальному розмірі 8511 (вісім тисяч п'ятсот одинадцять) гривень 70 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Центральному районі міста Дніпра судові витрати:
- на сплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок;
- на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар