29 жовтня 2025 року Справа №160/6969/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.09.2023 р. № 046350006570 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заяви №6429 від 06.09.2023 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до заяви № 6429 від 06.09.2023 р.
Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року у справі №160/6969/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.09.2023 р. № 046350006570 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заяви №6429 від 06.09.2023 р.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про переведення на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до заяви № 6429 від 06.09.2023 р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року у справі №160/6969/24 залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 року та набрало законної сили 21.08.2024 року.
19.09.2024 року виконавчий лист у даній справі засобами поштового зв'язку направлений на адресу позивача.
24.10.2025 позивач звернувся до суду із заявою про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення (в порядку адміністративного судочинства), в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/6969/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області позивачу знову відмовлено у переведенні на пенсію по втраті годувальника. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позивача, прийшов до наступних висновків.
Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання учасниками справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Під час розгляду заяви в порядку статті 382 КАС України суд не надає правову оцінку діям відповідача, вчиненим на виконання рішення суду, а встановлює лише факт невиконання такого рішення.
Звертаючись до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, позивач зазначає, що пенсійним органом не виконано судове рішення у справі №160/6969/24, оскільки знову прийнято рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію по втраті годувальника.
При цьому, суд зазначає, що предметом спору у справі №160/6969/24 було рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.09.2023 №046350006570 про відмову у переведенні на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 .
Разом з тим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг про відмову у перерахунку пенсії від 16.09.2024 №046350006570, прийняте на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/6969/24 за позовом ОСОБА_1 не є предметом спору у даній справі.
Крім того, повторний розгляд Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області заяви ОСОБА_1 №6429 від 06.09.2023 про переведення на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 та прийняття відповідного рішення за результатом такого розгляду свідчить про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №160/6969/24 виконано, проте, позивач із таким результатом не погоджується.
На підставі означеного вище, зважаючи на незгоду позивача з відповідним рішенням пенсійного органу, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутись до суду з позовною заявою про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг про відмову у перерахунку пенсії від 16.09.2024 №046350006570.
Разом з тим, судом не встановлено достатніх і переконливих доказів на обґрунтування необхідності встановлення судового контрою в порядку ст. 382 КАС України, оскільки повторний розгляд заяви позивача про переведення на пенсію по втраті годувальника на виконання рішення суду відповідачем здійснено.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновків, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 КАС України.
Суддя І.О. Лозицька