28 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10384/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ДПОП «ОШБ НП України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») про визнання протиправним та скасування пункт 1 наказу т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » капітана поліції Сергія Морозова від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач впродовж 2023-2024 років виконував бойові (спеціальні) завдання в складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» на території Донецької та Харківської областей.
Згідно пункту 1 наказу т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції Сергія Морозова від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, недотримання вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 2 та 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (зі змінами), підпунктів 2, 3 та 4 пункту 3 розділу II Посадової інструкції інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилось у невиконанні наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», до відповідача застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.
Позивач вважає, що обов'язків поліцейського, визначених Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України, Посадовою інструкцією інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» не порушував, службову дисципліну не порушував, у нього відсутній дисциплінарний проступок, а тому застосоване до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення є необґрунтованим і незаконним, а наказ від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до дисциплінарного стягнення у виді догани є безпідставним і таким, що суперечить чинному законодавству України та судовій практиці національного та міжнародного судочинства.
Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що спірний є наказ «Про відрядження поліцейських», тобто, позивачу треба було з пункту А прибути в пункт Б, для цього йому не потрібні умови, які він вважав поважними причинами, щодо невиконання наказу «Про відрядження поліцейських».
Поважні причини, з яких, як на думку позивача були підставою задля невиконання наказу «Про відрядження поліцейських», спростовуються матеріалами службового розслідування, у якому зазначено, що позивач отримував і формений одяг так і медичну аптечку, а грошове забезпечення на час відрядження врегульовано Інструкцією про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом МВС від 02.08.2017 №672, яку, позивач зобов'язаний знати в силу перебування на посаді поліцейського.
Представник відповідача звернув увагу, що позивач, усвідомлюючи важливість займаної посади, а також враховуючи добровільне бажання перейти на службу до підрозділу, який під час дії воєнного стану залучається до безпосередньої участі у бойових діях, маючи необхідні знання та навички, затребувані під час війни, легковажно поставився до виконання своїх функціональних обов'язків в тяжкий для країни час, знехтував обов'язком мужньо служити народу України та довірою керівництва, що безумовно обтяжує його відповідальність.
У наказі ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» міститься інформація про дату початку службового відрядження - 18.07.2025, найменування органу військового управління до якого відряджаються поліцейські - оперативно-тактичне угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Строк службового відрядження поліцейських, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації не повинен перевищувати строку дії воєнного стану в Україні.
Згідно з вимогами пункту 5 розділу ПІ Інструкції, витрати на службове відрядження відшкодовуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №98 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1988 №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1988 за №218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 №362), та вимог цієї Інструкції.
Таким чином, наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» відповідає вимогам Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 02.08.2017 №672.
Вважає, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.
Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначив, що відповідач так і не показав та не вказав, якими матеріалами службового розслідування спростовується факт забезпечення одностроєм. У матеріалах службового розслідування не зазначено про наявність у позивача предмета однострою - сорочка спеціальна кольору хакі з рукавами в колористиці «камуфляж».
Щодо предмета однострою - рукавички штурмові кольору хакі, які отримані у 2023 році (згідно копії арматурної картки №3965 наявної в матеріалах службового розслідування - 75), по ним ще у травні 2024 року був написаний рапорт про пошкодження їх не з вини поліцейського і взагалі, вони відповідно норм належності однострою поліцейських, зокрема підрозділів Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (норма №5), затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2020 №434, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 2020 р. за № 568/34851, повинні були списані ще в 2024 році.
Не вказано про наявність у позивача медичного забезпечення та іншого майна - тактичні навушники, ліхтарик, спальний мішок.
Крім того зазначив, що у матеріалах службового розслідування позивач не знайшов інформації про кошторис витрат на відрядження, ні сам кошторис, з яким відповідач зобов'язаний ознайомити поліцейського, якого відряджає у службове відрядження згідно пункту 1 розділу III Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України. За весь період служби у ДПОП «ОШБ «Лють» позивача жодного разу не ознайомили з таким документом.
Відповідач у відзиві та матеріалах службового розслідування тільки цитує пункт 1 розділу III Інструкцію про службові відрядження поліцейських у межах України, хоча це його обов'язок ознайомлювати з ним своїх підлеглих.
В копіях матеріалів службового розслідування, зазначив, що відсутні відомості про ознайомлення його з інформацією про проведення організаційно-штатних змін в структурі ДПОП «ОШБ «Лють» визначених наказом Національної поліції України від 22.01.2025 №78 та виконання доручення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 14.02.2025 №3605-2025, які вказані у запиті від 22.07.2025 №19706-2025.
Стосовно інших аргументів позивач заперечує проти тверджень представника відповідача викладених у відзиві, з підстав зазначених в адміністративному позові.
Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
05.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло заперечення щодо відповіді на відзив у якому додав, що співробітник Національної поліції виконує обов'язки з підвищеним ризиком та повинен відповідати завданням, що мають місце на фоні впровадженого воєнного стану.
ДПОП «ОШБ «Лють» є тим самим органом поліції особливого призначення, який має повноваження та на який покладено обов'язок виконувати бойові розпорядження під час звільнення або утримання населених пунктів, виконувати завдання в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів, відповідно до законодавства України.
Проте, спочатку поліцейського слід відрядити у оперативне підпорядкування, а вже потім, видається окремий наказ про виконання бойового (спеціального) завдання.
Більш того, до моменту видання такого наказу, позивач не може володіти будь-якою інформацією, що саме треба виконувати поліцейському, оскільки це можуть бути як штурмові дії, так і штабна робота це все вже визначається конкретним наказом по кожному поліцейському окремо.
Натомість, позивач не виконав наказ «Про відрядження поліцейських». Цей наказ не свідчить про виконання бойових (спеціальних) завдань, про те свідчить саме про відрядження, для відбуття у іншу місцевість для продовження несення служби та виконання своїх посадових інструкцій.
Цим оголошеним спірним наказом не наказано позивачу брати участь у бойових діях.
Пояснення позивача про неможливість виконати наказ, оскільки у нього немає форменого одягу, спростовується арматурною карткою, та наявним форменим одягом, виданий до цього.
Позивач повідомив суд про те, що заступав на чергування, а отже, на момент несення служби на чергуванні у нього не виникало питання в частині відсутності форменого одягу упродовж 2024-2025 років.
Всі зазначені причини для невиконання наказу «Про відрядження поліцейських» спростовуються діями самого позивача.
До моменту оголошення наказу «Про відрядження поліцейських» позивача усе влаштовувало, як з майном так і з медичним забезпеченням.
Свідома відмова від виконання наказу «Про відрядження поліцейських» свідчить про небажання позивача виконувати наказ, а не про не створення умов керівництвом для позивача.
Представник відповідача зауважив, що витяг з наказу, який зачитувався зокрема і для позивача, був у вигляді витягу, у зв'язку із тим, що інформація зачитувалась стосовно тих осіб, які зазначені у цьому наказі.
Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
09.10.2025 від позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення доказів, у якому просив долучити пояснення від 09.10.2025, щодо окремих питань, які виникли під час ознайомлення з запереченням (на відповідь на відзив) Департамента поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.10.2025 та наданням тільки на адресу суду наказу від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
Також, 09.10.2025 надійшла заява від позивача, у якій просив надати справу №140/10384/25 для ознайомленням з доказами, а саме: з наказом Департамента поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
16.10.2025 на адресу суду надійшли від відповідача документи з грифом «Для службового користування», до якого додано наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229 ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 розпочав службу в органах внутрішніх справ у 2003 році на посаді курсанта Волинського училища професійної підготовки працівників міліції Управління МВС України у Волинській області. Служба в Національної поліції з 2015 року по теперішній час. Службу проходив на різних посадах в Управлінні МВС України у Волинській області, у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області та у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області.
Впродовж 2023-2024 років виконував бойові (спеціальні) завдання в складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють» на території Донецької та Харківської областей.
21.07.2025 до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка т. в.о. начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції Митько Н. О. від 21.07.2025 №19572-2025 про те, що відповідно до Законів України «Про Національну поліцію» та «Про правовий режим воєнного стану», Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 15.04.2025 №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Положення про Національну поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого наказом Національної поліції України від 31.01.2023 №66 (зі змінами), бойових розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України від 12.06.2024 №9092.ОКП-КИЇВ та Генерального штабу Збройних Сил України від 13.06.2024 №9169. ОКП-КИЇВ, від 15.06.2024 №9270. ОКП-КИЇВ, наказу Національної поліції України від 15.06.2024 №1652ДСК, наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», окремих поліцейських полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» відряджено в оперативно-тактичне угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з 18.07.2025, зокрема і інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №3 полку капітана поліції ОСОБА_1
18.07.2025 у період з 10:30 до 11:00, у визначеному місці на території м. Одеса, т. в. о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітан поліції ОСОБА_2 довів до поліцейських вимоги наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», шляхом усного оголошення його змісту.
Факт доведення наказу зафіксовано працівниками відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» за допомогою портативних реєстраторів.
Позивач зазначає, що від виконання даного наказу не відмовлявся та не критикував його. Однак, у даному наказі не було в повній мірі визначено мету відрядження, строки та інша додаткова інформація, а саме: грошове забезпечення, забезпечення одностроєм, медичне забезпечення, забезпечення озброєнням. Тому, через відсутність можливостей для виконання даного наказу, відповідно до частини другої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивач негайно в усній формі повідомив про це т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції Сергія Морозова з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу, що зафіксовано працівниками відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» за допомогою портативних реєстраторів.
Однак, керівництвом УПОП №2 були проігноровані дані причини та не вжито заходів до подолання перешкод у виконанні мною наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
Таким чином, для виконання наказу від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» керівництвом УПОП №2 не було забезпечено належних умов для виконання службових обов'язків позивача, не створено необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського.
У подальшому, дисциплінарною комісією УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» на підставі наказів УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 21.07.2025 №307 «Про призначення службового розслідування» та від 04.08.2025 №326 «Про продовження строку проведення службового розслідування» проведено службове розслідування за відомостями викладеними у доповідній записці т.в.о. начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції Митько Н.О. від 21.07.2025 №19572-2025, щодо можливого порушення дисципліни, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які відмовились виконати наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
За результатами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що в діях позивача вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в умисному невиконані наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія прийняла рішення у формі висновку від 19.08.2025 №3481/01/59/13-2025вн.
Під час проведення службового розслідування у позивача працівником відділу моніторингу УПОП №2 було відібрано пояснення по даному факту.
В поясненні позивач повторно повідомив, що від виконання наказу не відмовлявся та не критикував його, однак виконати наказ відразу не виявилось можливим через відсутність у нього можливостей для його виконання, а саме наявністю суттєвих причин, які перешкоджали виконанню.
На підставі висновку службового розслідування від 19.08.2025 №3481/01/59/13-2025вн. видано наказ т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції Сергія Морозова від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення», про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани.
З даним наказом позивача ознайомлено 28.08.2025.
Вважаючи спірний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон України №580-VIII), Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), та іншими нормативно-правовими актами.
Законом України №580-VIII визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Згідно із частиною 1-3 статті 14 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини першої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Пунктом четвертим Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.
Відповідно пункту сьомого Розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Згідно із пунктами 1 та 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Згідно підпунктів 4 та 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Посадової інструкції основними завданнями інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» є: участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операцій або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України; виконання бойових завдань із відсічі збройної агресії, проведення штурмових, контрдиверсійних та пошуково-фільтраційних заходів.
Згідно підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ цієї Посадової інструкції інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» бере участь у взаємодії з іншими підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України, Головного управління розвідки МО України та Силами оборони або органами державної влади відповідно до поставлених завдань, сприяючи виконанню спільних завдань із забезпечення національної безпеки і оборони чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Згідно підпунктів 2, 3, 4, 10, 15 та 16 пункту 3 розділу ІІ цієї Посадової інструкції інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» зобов'язаний: знати та неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити українському народові, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; дотримуватись дисципліни та підтримувати свій морально-психологічний стан, високу психологічну стійкість і готовність до виконання поставлених завдань; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, і невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді; постійно працювати над підвищенням свого освітнього та професійного рівнів, бути дисциплінованим, чітко виконувати доручення керівництва, виявляти ініціативу та мотивувати себе на виконання поставлених завдань.
Згідно підпунктів 3, 9 та 10 пункту 1 розділу IV цієї Посадової інструкції інспектор взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» несе відповідальність за: порушення Дисциплінарного статуту Національної поліції України та антикорупційного законодавства; порушення службової дисципліни; умисне невиконання доручень, наказів та розпоряджень керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Судом встановлено, що після отримання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДCК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», виданого т. в. о. начальника ДПОП «ОШБ «Лють» полковником поліції ОСОБА_3 , Процик А. М. доповів, що зміст зазначеного наказу йому незрозумілий з наступних причин:
1. У наказі відсутні строки прибуття до місця дислокації та вид транспорту.
2. Не був у повній мірі забезпечений відповідним одностроєм для виконання бойових (спеціальних) завдань, оскільки більша їх кількість за вказівкою керівництва УПОП № 2 була здана.
3. У розпорядженні було відсутнє відповідне медичне забезпечення для виконання бойових (спеціальних) завдань.
4. У наказі відсутні відомості про забезпечення озброєнням для виконання бойових (спеціальних) завдань - вид, назва та його кількість.
5. Відсутня інформація щодо забезпечення коштами для здійснення витрат на відрядження - добові на проживання і харчування.
Крім того, ОСОБА_1 доповів про наявність обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання ним завдань та обов'язків поліцейського, визначених посадовими (функціональними) обов'язками, у тому числі під час службового відрядження до районів воєнних (бойових) дій для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, а саме: не проходження підготовки та злагодження у складі батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють».
Згідно пункту 1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 02.08.2017 №672 (далі - Інструкція), при направленні поліцейського в службове відрядження видається наказ, підписаний керівником органу (підрозділу) поліції або особою, яка виконує його обов'язки, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов'язків (функціональних обов'язків). У наказі зазначаються пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти), найменування органу (підрозділу) поліції, органу військового управління, куди відряджається поліцейський, строк та мета відрядження. У разі направлення поліцейських для проведення оперативно-розшукових заходів, залучення до складу органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у наказі можуть не зазначатися пункт призначення, найменування органу (підрозділу) поліції, куди відряджається поліцейський.
Згідно пункту 4 розділу ІІ Інструкції, строк службового відрядження поліцейських, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, а також здійснення заходів із забезпечення правопорядку на окупованих територіях та на державному кордоні, не повинен перевищувати період здійснення таких заходів.
Згідно пункту 1 розділу ІІІ Інструкції орган (підрозділ) поліції, що відряджає поліцейського, зобов'язаний ознайомити його з кошторисом витрат на відрядження, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, а також забезпечити його коштами для здійснення витрат на відрядження за умови наявності кошторисних призначень на відповідні цілі, оригіналів документів, які є підставою для відрядження, та відсутності заборгованості за раніше виданими авансами. Аванс відрядженому поліцейському може видаватися готівкою або перераховуватися в безготівковій формі на поточний рахунок працівника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних карток.
Таким чином, згідно з вимогами пункту 1 розділу ІІ Інструкції у наказі, підписаному керівником органу (підрозділу) поліції або особою, яка виконує його обов'язки, не передбачено зазначення завдань (функцій) поліцейських, які вибувають у службове відрядження, а також не передбачено зазначення інформації щодо забезпечення поліцейських предметами однострою та іншим службовим майном.
Основні завдання і обов'язки поліцейського УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» визначені Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом, Положенням про ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженим наказом Національної поліції України від 31.01.2023 (зі змінами), положенням про УПОП №ДПОП «ОШБ «Лють», затвердженим наказом ДПОП «ОШБ «Лють» від 13.03.2025 №354, а також посадовою інструкцією.
Водночас, пунктом 1 розділу ІІІ Інструкції передбачено обов'язок органу (підрозділу) поліції, що відряджає поліцейського, ознайомити його з кошторисом витрат на відрядження а також забезпечити його коштами для здійснення витрат на відрядження за певних умов.
У витязі з наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» міститься інформація про дату початку службового відрядження - 18.07.2025, найменування органу військового управління до якого відряджаються поліцейські - оперативно-тактичне угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », мету відрядження - здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України в порядку взаємодії підрозділів поліції зі Збройними Силами України, однак відсутня інформація про кінцевий строк службового відрядження, а також про забезпечення коштами для здійснення витрат на відрядження.
Суд зауважує, що згідно з вимогами пункту 4 розділу ІІ Інструкції строк службового відрядження поліцейських, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації не повинен перевищувати період здійснення таких заходів.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану, який продовжено Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», із 07 серпня до 05.11.2025.
Таким чином, строк службового відрядження поліцейських, які в особливий період направляються в межах України в райони воєнних (бойових) дій для участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації не повинен перевищувати строку дії воєнного стану в Україні.
Згідно з вимогами пункту 5 розділу III Інструкції, витрати на службове відрядження відшкодовуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №98 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1988 №59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1988 за №218/2658 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.03.2011 №362), та вимог цієї Інструкції.
Таким чином, суд вважає, що наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» відповідає вимогам Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, затвердженої наказом Міністерства внутрішній справ України від 02.08.2017 №672.
Як вбачається з матеріалів службового розслідування під час проведення службового розслідування, з метою своєчасної, повної та об'єктивної перевірки обставин можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», дисциплінарною комісією направлені запити до:
1) відділу кадрового забезпечення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 22.07.2025 №19704-2025 та від 25.07.2025 №20022-2025;
2) батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 22.07.2025 №19706- 2025;
3) відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 22.07.2025 №19712-2025;
4) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.07.2025 №10216-2025;
5) відділу логістики УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 25.07.2025 №20038-2025;
6) КНП «МКЛ №10» ОМР від 31.07.2025 №3137/59/13-2025;
7) ТОВ «МЕДИЧНИЙ ДІМ «ОДРЕКС» від 31.07.2025 №3136/59/13-2025.
У листі відділу тактико-спеціальної підготовки УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 23.07.2025 №9309-2025, наданого на лист дисциплінарної комісії від 22.07.2025 №19712-2025, міститься інформація про те, що ОСОБА_1 проходив тритижневу підготовку відповідно до Програми навчальних зборів для підготовки поліцейських ДПОП «ОШБ «Лють», які залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань під час дії воєнного стану, затвердженою Головою Національної поліції України від 14.02.2023, у м. Одеса за видами підготовки - бойова, вогнева та медична допомога, за участі інструкторів Департаменту корпусу оперативно-раптової дії.
Також, до проходження заходів із відновлення боєздатності, реорганізації, за наявною інформацією, залучався ОСОБА_1 , у період з 17.03.2025 по 15.05.2025, але не пройшов підготовку через те, що знаходився в нарядах.
Так, на виконання наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 14.03.2025 №361 «Про організацію та проведення заходів із відновлення особового складу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», т. в. о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції Морозовим С. Ю. видано наказ від 17.03.2025 №112, на підставі якого особовий склад УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» проходив заходи з відновлення боєздатності, реорганізації, у період з 17.03.2025 до 15.05.2025, з метою забезпечення готовності до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Таким чином, ОСОБА_1 не пройшов заходи з відновлення боєздатності, реорганізації, у період з 17.03.2025 до 15.05.2025, у складі батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють».
Водночас, суд зауважує, що ОСОБА_1 проходив тритижневу підготовку відповідно до Програми навчальних зборів для підготовки поліцейських ДПОП «ОШБ «Лють», які залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань під час дії воєнного стану, затвердженою Головою Національної поліції України від 14.02.2023, у м. Одеса за видами підготовки - бойова, вогнева та медична допомога, за участі інструкторів Департаменту корпусу оперативно-раптової дії, а також залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань у районах воєнних (бойових) у складі зведених підрозділів ДПОП «ОШБ «Лють».
Щодо дати висновку службового розслідування, суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено дату висновку службового розслідування - 19.08.2025. Зазначення відповідачем у описові частині наказу від 26.08.2025 №260 дату і номер «від 28.01.2025 №556/01/59/13-2025вн» є помилковим, однак жодним чином дана обставина не впливає на розгляд даної адміністративної справи.
Разом з тим, у довідці відділу логістики УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.07.2025 №20300-2025, наданій лист дисциплінарної комісії від 25.07.2025 №20038-2025, зазначено про те, що станом на 18.07.2025, ОСОБА_1 забезпечений наступним одностроєм та товарно-матеріальними цінностями: костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці «камуфляж», костюм (куртка, брюки) спеціальний в колористиці «камуфляж», костюм (сорочка, брюки) спеціальний в колористиці «камуфляж», плаш-накидка, рукавички штурмові, рукавички флісові, черевики з високими берцями коричневого кольору, черевики демісезонні коричневого кольору, рюкзак тактичний. Індивідуальне майно не рахується (здано в повному обсязі).
Інформація щодо втрати (знищення) чи пошкодження вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, інвентарного майна та однострою, з яким ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання, до відділу логістики надходила, а саме:
1) ЄO №656 від 22.01.2024 - знищено костюм (сорочка, брюки) спеціальний в колористиці «камуфляж»;
2) ЄО №59131 від 16.10.2024 - знищено костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці «камуфляж».
У копії арматурної картки №3965 ОСОБА_1 , що надана відділом логістики УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», зафіксований факт додаткової видачі предметів однострою, замість знищених, а саме: у травні 2025 року видано костюм (сорочка, брюки) спеціальний в колористиці «камуфляж»; у листопаді 2025 року видано костюм (куртка, брюки) утеплений в колористиці «камуфляж».
Таким чином, судом не встановлено факту неналежного забезпечення ОСОБА_1 предметами однострою та іншим службовим майном, оскільки останній забезпечений предметами однострою, а отримане індивідуальне майно у повному обсязі повернуто ним до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», за власним бажанням.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 не інформував його виконуючого обов'язки командира про необхідність забезпечення форменим одягом та іншим службовим майном. Про вказаний факт виконуючий обов'язки командира дізнався лише під час доведення наказу.
Також керівництву було відомо, що ОСОБА_1 неодноразово подавав рапорти про надання дозволу на переведення для подальшого проходження служби до територіального підрозділу Національної поліції України, які були погоджені керівництвом. У зв'язку із запланованим переведенням, ОСОБА_1 на постійній основі залучався до несення служби в добових нарядах по охороні об'єктів УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», тому не приймав участі у заходах відновлення, реорганізації у складі батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які тривали у період з 17.03.2025 до 15.05.2025.
Після оголошення наказу від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження», що зазначені поліцейські поставили письмову відмітку з особистим підписом про ознайомлення з його вимогами на останньому аркуші витягу з наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
Таким чином, у зв'язку з вищевикладеними обставинами, поліцейські і зокрема ОСОБА_1 , не виконали наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229 ДСК «Про відрядження поліцейських», у зв'язку із наявністю вище зазначеними обставин.
Суд, звертаючись до практики Верховного Суду вказує, що згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 07.12.2021 у справі №120/278/20-а з подібними правовідносинами, повноваження стосовно оцінки обставин, встановлених службовим розслідуванням, надання оцінки критеріям, які враховуються при обранні виду стягнення, тяжкості проступку та заподіяній шкоді, ставленню порушника до службових обов'язків, визнанню особою своєї вини в ході службового розслідування, рівень її кваліфікації тощо, є виключними дискреційними повноваженнями відповідної посадової особи, у даному випадку начальника ДПОП «ОШБ «Лють», оскільки результатом реалізації таких повноважень є обрання одного з восьми можливих видів дисциплінарних стягнень.
Так, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, прийнято із використанням, зокрема, відомостей, наявних в матеріалах службового розслідування та ґрунтується на самостійних правових підставах.
Аналогічного змісту підхід викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та від 02.10.2018 у справі №9901/454/18.
Враховуючи вище наведені обставини, суд встановлено, що ОСОБА_1 , не виконав наказ ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження» та не вибув у службове відрядження до оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », із 18.07.2025.
У діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 18.07.2025 №229ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
При цьому, належних доказів, які б спростовували окреслені висновки службового розслідування, позивачем до суду не надано.
Згідно усталеної практики Верховного Суду щодо застосування означених норм права, викладено у постановах від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 та від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 14.03.2024 у справі №120/210/23, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого звільнення зі служби в поліції.
При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Тут, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного зауваження до найсуворішого звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
У справах №420/14443/22 та №260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
Верховний Суд зауважив на тому, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Відтак, суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, як уже зазначалось судом, позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.
Верховним Судом у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16 визначено, що порушення присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Підставою для застосування стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходу за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) з учиненим особою діянням.
При цьому, вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Суб'єкт владних повноважень, у свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому, саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення, не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
У даному випадку, під час службового розслідування відповідачем надавалась оцінка діям позивача в контексті дотримання ним присяги поліцейського, виходячи з порушення службової дисципліни та належної організації роботи поліцейського, а також вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до поліцейського та призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов'язкам.
Суд звертає увагу, що в силу покладених на поліцейського службових обов'язків, він не повинен був допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять протиправний характер.
Суд вважає аргументованою правову позицію відповідача щодо того, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством, має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Таким чином, вчинені позивачем дії свідчать про відсутність високої свідомості, недотримання законодавства та призводить до приниження авторитету поліції. Такі дії не можна вважати гідними посади поліцейського та особисті дані не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
На думку суду, дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, а відтак грубого порушенням службової дисципліни.
Згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85).
Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 №120/8381/20-а, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, від 29.10.2018 у справі №826/17433/16, від 03.04.2019 у справі №816/1218/16, від 20.03.2019 у справі №804/676/18, від 07.08.2019 у справі №540/2057/18, від 16.08.2019 у справі №804/2146/18, від 22.11.2019 у справі №826/6107/18, від 22.01.2020 у справі №160/1750/19, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що призначення та проведення службового розслідування відбувалось відповідачем на підставі Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», а оскаржуваний пункт 1 наказу відповідача від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
З огляду на те, що суд визнав правомірним оскаржуваний пункт 1 наказу відповідача від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення», тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону 580-VIII, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України».
За таких обставин, суд погоджується з висновком службового розслідування, що позивачем допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту, щодо не виконання наказу від 18.07.2025 №279ДСК «Про відрядження поліцейських та припинення їх відрядження».
При цьому, жодних належних доказів, які б спростовували окреслені висновки службового розслідування, позивачем до суду не надано.
Аналіз наведених обставин дає підстави суду дійти висновку, що своєю бездіяльністю, яка відображена у висновку службового розслідування від 19.08.2025 та знайшла своє підтвердження під час розгляду даної справи в суді позивачем допущено порушення, за яке на нього у відповідності до встановленого законодавством порядку накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.
Суд звертає увагу позивача на те, що Дисциплінарним статутом НПУ не передбачено будь-яких критеріїв тяжкості проступку, за який поліцейський несе дисциплінарну відповідальність і відповідно до якого необхідно застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, відповідач, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, діяв у межах своєї компетенції і керувався нормами, які регулюють проходження служби в поліції.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Суд також враховує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Також,п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, при прийнятті оскаржуваних рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції Сергія Морозова від 26.08.2025 №26C «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині застосування до інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ НП України «Лють» ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, а відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Суддя В.В. Дмитрук