іменем України
29 жовтня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/266/25
Головуючий у першій інстанції - Кухта В. О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1491/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,
У січні 2025 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 5 000 грн щомісячно до досягнення нею 23 років, починаючи з 15 січня 2024 року і до припинення донькою навчання або до досягнення 23 років.
Заявлені вимоги мотивувала тим, що їх спільна з відповідачем донька ОСОБА_4 навчається у Словацькому технічному університеті у Братиславі на денній формі навчання, стипендію не отримує, не має змоги працевлаштуватися та перебуває на повному матеріальному утриманні матері. Позивачці невідомо про офіційне працевлаштування відповідача, тому вона просила стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2025 року та до закінчення навчання 13 вересня 2026 року, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд, ухвалюючи рішення, не надав належної оцінки тому, що скаржник має хронічні захворювання, які потребують тривалого та систематичного лікування, перебуває у шлюбі, дружина внаслідок збройної агресії РФ втратила роботу та стабільний заробіток, отже всю відповідальність за матеріальне забезпечення сім'ї несе позивач.
ОСОБА_2 зазначає, що на його повному утриманні перебуває інша донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та, ураховуючи нестабільний дохід скаржника, він не має реальної можливості додатково утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, від попередніх відносин.
Відповідач вважає, що довідка про підтвердження навчання у Словацькому технічному університеті у Братиславі від 13 вересня 2023 року не може братись до уваги при вирішенні спору, оскільки підтверджує лише вступ доньки до навчального закладу, але не факт її навчання на час звернення з позовом (28 січня 2025 року). Вважає, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують перебування доньки на утриманні позивачки. Зміст заявлених вимог не дозволяє визначити, для чого ОСОБА_6 потрібна матеріальна допомога, які витрати виникають у неї у зв'язку з навчанням, їх суми та періодичність.
Звертає увагу суду на те, що позивачка потенційно має значну матеріальну допомогу, оскільки відомостями з відкритих джерел підтверджено те, що Уряд Словачинни надає фінансову підтримку біженцям і сума базової допомоги складає на дорослого 4 860 чеських крон (близько 9 720 грн), на дитину - 3 490 чеських крон (близько 6 980 грн).
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 у встановлений судом строк не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи позов ОСОБА_3 , суд першої інстанції врахував матеріальне становище та стан здоров'я відповідача, перебування на його утриманні неповнолітньої доньки, і дійшов висновку про можливість ОСОБА_2 сплачувати на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у сумі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2025 року та до закінчення навчання 13 вересня 2026 року, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, ураховуючи наступне.
У справі встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2676, де в графі «батько» зазначено - ОСОБА_2 , у графі «мати» указано - ОСОБА_7 (а.с. 38).
08 листопада 2012 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 (а.с. 37).
Довідкою Словацького технічного університету у Братиславі про підтвердження навчання від 13 вересня 2023 року (перекладеною українською мовою, вірність копії якої з оригіналу документу, справжність підпису перекладача та його кваліфікацію перевірено і засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоміною О.А., реєстрові №№ 4116, 4117) засвідчено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із Збірником Законів № 131/2002 про університети та про внесення змін до інших законів з поправками та доповненнями, дотримуючись умов, визначених Правилами навчання Словацького технічного університету в Братиславі, навчається за програмою бакалавра «Планування інвестицій в промисловому підприємстві», за спеціальністю «Економіка і менеджмент», денна форма навчання, у 2024/2025 навчальному році. Нормативна тривалість навчання в роках: 3. Навчання розпочато 13 вересня 2023 року (а.с. 4-6).
20 січня 2024 року позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 » у зв'язку із укладенням шлюбу із ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Словацької Республіки (перекладою українською мовою) (а.с. 14-18).
Відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка, а також ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дружина (без реєстрації), що підтверджено довідкою Киїнської сільської ради від 17 лютого 2025 року за вих. № 14-16/216 (а.с. 39).
Випискою-епікриз № 923 КНП Чернігівська ЦРЛ травматологічне відділення підтверджено, що ОСОБА_2 перебував у лікарні з 03 лютого 2025 року по 12 лютого 2025 року (а.с. 40), випискою № 17826 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради засвідчено, що ОСОБА_2 лікувався в цій установі з 03 вересня 2024 року по 09 вересня 2024 року (а.с. 41), випискою № 9887 із медичної карти стаціонарного хворого КНП Чернігівська ЦРЛ Чернігівської районної ради засвідчено, що ОСОБА_2 знаходився на лікуванні з 04 грудня 2024 року по 16 грудня 2024 року (а.с. 42), випискою № 8470 із медичної карти стаціонарного хворого КНП Чернігівська ЦРЛ Чернігівської районної ради підтверджено лікування ОСОБА_2 з 17 жовтня 2024 року по 30 жовтня 2024 року (а.с. 43), випискою № 25801 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради підтверджено, що ОСОБА_2 лікувався з 25 грудня 2024 року по 03 січня 2025 року (а.с. 44), у виписці № 14842 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради відображено факт лікування ОСОБА_2 у період з 18 липня 2024 року по 26 липня 2024 року (а.с. 45, 46). Відповідачу встановлено певні медичні діагнози.
Довідкою фахового коледжу закладу вищої освіти «Університет трансформації майбутнього» від 13 лютого 2025 року підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно працює за основним місцем роботи викладачем з окладом 8 000 грн (а.с. 36).
Як свідчить відповідь Державного реєстру фізичних осіб-платників податків № НОМЕР_2 від 16 червня 2025 року про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, ОСОБА_2 за період з 4 кварталу 2024 року по 2 квартал 2025 року отримував наступний дохід (а.с. 50):
- жовтень 2024 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 15 000,00 грн, сума податку - 2 700,00 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101- Заробітна плата;
- листопад 2024 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 15 000,00 грн, сума податку - 2 700,00 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101- Заробітна плата;
- грудень 2024 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 13 909,09 грн, сума податку 2 503,63 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101- Заробітна плата;
- січень 2025 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 2 347,83 грн, сума податку 422,61 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101- Заробітна плата;
- січень 2025 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 27 152,46 грн, сума податку 4 887,44 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101- Заробітна плата;
- лютий 2025 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 9 000,00 грн, сума податку - 1 620,00 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101 - Заробітна плата;
- лютий 2025 року Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж закладу вищої освіти «Університет трансформації» сума виплаченого доходу - 6 000,00 грн, сума податку - 1 080,00 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101 - Заробітна плата;
- березень 2025 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 17 142,80 грн, сума податку - 3 085,71 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101-Заробітна плата;
- березень 2025 року Відокремлений структурний підрозділ «Фаховий коледж закладу вищої освіти «Університет трансформації» сума виплаченого доходу - 1 904,74 грн, сума податку - 342,85 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101 - Заробітна плата;
- квітень 2025 року ТОВ «ЧРБК» сума виплаченого доходу - 18 000,00 грн, сума податку - 3 240,00 грн, код та назва ознаки доходу/код ознаки пільги: 101 - Заробітна плата.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1505683 від 23 червня 2025 року засвідчено, що ОСОБА_2 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська ремонтно-будівельна компанія» (далі ТОВ «ЧРБК») (а.с. 51, 52).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
За правилами ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 СК України встановлені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Приписами ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_2 , яка на день звернення до суду не досягла 23 років, продовжує навчання у Словацькому технічному університеті у Братиславі за програмою бакалавра «Планування інвестицій в промисловому підприємстві» за спеціальністю «Економіка і менеджмент» на денній формі навчання.
Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина. Отже, розмір аліментів на навчання повинен буди достатнім та необхідним.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, дійшов правильного висновку про те, що у зв'язку з навчанням в університеті на денній формі навчання ОСОБА_4 не має можливості працевлаштуватися та отримувати власний дохід. Навчання, крім побутових витрат, також потребує коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення грошей на харчування та транспорт.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд першої інстанції, вірно врахувавши рівність обов'язку батьків щодо утримання доньки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, матеріальне становище відповідача, стан його здоров'я, перебування на утриманні скаржника неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2025 року та до закінчення навчання 13 вересня 2026 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років
Твердження відповідача про неврахування районним судом при вирішенні спору стану його здоров'я та матеріального становища, а також обов'язку утримання іншої неповнолітньої дитини, є необґрунтованими. Колегія суддів виходить з того, що розмір стягнутих з ОСОБА_2 аліментів визначено із урахуванням всіх обставин цієї справи, що відображено у рішенні суду, яке оскаржується. Хоча матеріалами справи підтверджено наявність у скаржника певних медичних діагнозів, інвалідність йому не встановлено, він є працездатним, що підтверджується довідками про доходи відповідача.
Суд першої інстанції правильно відхилив твердження ОСОБА_2 про втрату дружиною роботи під час воєнного стану та одноосібне утримання ним доньки у цьому шлюбі, пославшись на відсутність доказів, які б підтверджували ці доводи. Таких доказів не надано і до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивачкою не надано доказів, які б підтверджували навчання ОСОБА_4 на час звернення з цим позовом (28 січня 2025 року). Довідкою Словацького технічного університету у Братиславі від 13 вересня 2023 року підтверджено навчання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Словацькому технічному університеті в Братиславі за програмою бакалавра «Планування інвестицій в промисловому підприємстві», за спеціальністю «Економіка і менеджмент», денна форма навчання, у 2024/2025 навчальному році. Нормативна тривалість навчання в роках: 3. Навчання розпочато 13 вересня 2023 року.
Отже, суд виснує, що цим документом, виданим навчальним закладом, підтверджено навчання ОСОБА_4 в університеті у період з 13 вересня 2023 року по 13 вересня 2026 року. Належних, достатніх, достовірних доказів на спростування цих обставин відповідачем суду не надано, клопотань з приводу витребування додаткової інформації щодо навчання доньки не заявлено.
Апеляційний суд відхиляє твердження ОСОБА_2 про те, що позивачка, як біженка, отримує від Уряду Словачинни фінансову допомогу у розмірі близька 4 860 чеських крон (близько 9 720 грн), оскільки доказів наявності у ОСОБА_3 статусу біженки суду не надано. За змістом ст. 81 ЦПК України доказування (а отже і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.
Є взаємовиключними та суперечливими аргументи скаржника про відсутність доказів на підтвердження участі позивачки у матеріальному утриманні доньки та одночасно про значні матеріальні доходи ОСОБА_3 . У будь-якому випадку обов'язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є спільним і не може бути перекладеним лише на матір.
Не впливають на правильне вирішення спору твердження відповідача про неможливість надання матеріальної допомоги під час навчання ОСОБА_4 через значні витрати на лікування, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували наявність регулярних витрат відповідача на придбання ліків, лікування, тощо, ОСОБА_2 не надано, а стан його здоров'я вже враховано районним судом при визначенні розміру аліментів.
Те, що за доводами апеляційної скарги відповідач, працюючи за основним місцем роботи викладачем фахового коледжу закладу вищої освіти «Університет трансформації майбутнього» та директором ТОВ «ЧРБК», не отримує стабільного щомісячного прибутку, не є тією обставиною, яка б покладала тягар утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, виключно на позивачку. Наявною у справі інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків підтверджено, що відповідач працевлаштований та отримує щомісячний дохід. Отже, судом першої інстанції встановлено і за доводами апеляційної скарги не спростовано те, що скаржник є працездатним та має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, яка продовжує навчання.
Ураховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з тим, що визначений судом до стягнення з відповідача розмір аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 23 січня 2025 року та до закінчення навчання 13 вересня 2026 року, але не довше, ніж до досягнення нею 23 років, є необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є механізмом забезпечення реалізації особою права на освіту та узгоджується із соціальною спрямованістю держави.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2025 року залишено без задоволення, належить поновити дію цього рішення, зупиненого ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 серпня 2025 року.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2025 року - без змін.
Поновити дію рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко