Справа №587/4271/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Вортоломей І. Г.
Номер провадження 33/816/605/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
24 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 років, за те, що 09 листопада 2024 року близько 16 год. 03 хв. в смт. Степанівка, вул. Центральна, буд. 33, керував автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою «Драгер Алкотестер 6820». Проба була позитивна та становила 0,91 % проміле, що підтверджується тестом № 402 від 09 листопада 2024 року. Із результатом огляду ОСОБА_1 погодився, їхати до медичного закладу для проходження огляду, категорично відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 09 листопада 2024 року близько 16 год. 30 хв. в смт. Степанівка по вул. Центральна, буд. 33, ОСОБА_1 керував автомобілем «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 19 квітня 2024 року, строком на один рік. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 а ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає про те, що працівники поліції в супереч вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», безпідставно зупинили транспортний засіб під його керуванням.
Окрім цього, апелянт не був належним чином повідомлений про наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останній не розумів підстави проведення огляду із застосуванням спеціального технічного приладу.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що працівники поліції належним чином не пояснили апелянту про те, що огляд на стан сп'яніння проводився за підозрою в керуванні транспортним засобом.
Також, ОСОБА_1 стверджує, що відповідно до сертифікату відповідності приладу, термін використання алкотестера «Драгер 6820» закінчився в 2014 році.
Враховуючи викладене та вимогу ч. 2 ст. 62 Конституції України, відповідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі сумніви щодо вини особи.
У судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 24 жовтня 2025 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду, до апеляційного суду не з'явився.
Відповідно поданої заяви, ОСОБА_1 просить апеляційний розгляд скарги проводити у його відсутність, вимоги підтримує у повному обсязі.
Враховуючи вище зазначене, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд поданої особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, у відсутність апелянта, і в даному випадку права останнього на доступ до правосуддя, не є порушеним.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На думку апеляційного суду, розглянувши вказану справу, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст.126 КУпАП.
Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних правопорушень за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 169791 від 09 листопада 2024 року, за ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- роздруківкою приладу «Драгер Алкотест 6820» від 09 листопада 2024 року, відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становив 0,91 % проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджено згода ОСОБА_1 із результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, з проставлянням особистого підпису;
- довідкою старшого інспектора САП Сумського РУП ГУНП в Сумській області Александровської Н. від 13 листопада 2024 року, про надання інформації в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 169801 від 09 листопада 2024 року, за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1842882 від 06 квітня 2024 року, якою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП;
- довідкою старшого інспектора САП Сумського РУП ГУНП в Сумській області Александровської Н. про надання інформації, якою підтверджено відсутність в ОСОБА_1 посвідчення воді;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, на яких зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із відеозаписів записаних на нагрудну камеру працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, вбачається, як 09 листопада 2024 року близько 16 год. 03 хв. в смт. Степанівка по вул. Центральна, 33, працівниками поліції було зупинено автомобіль «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку із неподанням сигналу світлового покажчику повороту відповідного напрямку руху до початку маневру.
Працівник поліції встановивши особу водія, повідомив останнього про наявність в нього ознак сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зі застосуванням спеціального технічного засобу, на що останній погодився.
Результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці, становив 0,91 % проміле, з чим останній погодився
Жодних заперечень щодо процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 не висловлював та погодився із результатом проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.
На пропозицію працівників поліції проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проведення медичного огляду, ОСОБА_1 відмовився.
На підставі вище викладеного, працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із наявністю відносно нього постанови суду про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також враховуючи, що ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія відповідної категорії, відносно останнього було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, апеляційний суд визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із іншими долученими доказами, зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, диспозицією ч. 2 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 цієї статті, зокрема керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, зважаючи також на те, що на долучених відеозаписах зафіксовано повідомлення працівниками поліції водія про причини зупинки керованого ним автомобіля.
Не відповідають дійсності доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було оголошено ознаки алкогольного сп'яніння, адже на відеозаписах зафіксовано в повному обсязі обставини події, а саме: процес зупинки автомобіля, встановлення особи водія, перевірки документів, підозри перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проходження огляду з використанням спеціального технічного засобу та відмова від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на час проведення огляду на стан сп'яніння, газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» був не чинним, у зв'язку з чим термін дії сертифіката відповідності сплив в 2014 році, є помилковими, оскільки відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 №1747, «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для газоаналізаторів - один рік.
Згідно п. п. 1, 3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки..
Наказом Державної служби України з лікарських № 1529 від 29 грудня 2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п. 43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Газоаналізатори «Drager Alcotest» сертифіковані Міністерством економічного та торгового розвитку України за № UA-МІ/1-96-2014 від 01 вересня 2014 року та, відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірники вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager Alcotest 6820» було проведено, згідно до роздруківки тесту, 18 квітня 2024 року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Отже, уданому випадку огляд водія працівником поліції проводився газоаналізатором, який відповідав вимогам чинного законодавства.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст.ст. 33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Що стосується клопотання ОСОБА_1 , яке він направив до апеляційного суду , про розстрочення виконання постанови в частині сплати штрафу, то апеляційний суд зазначає таке.
Так, відповідно до ст.304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вище наведені норми закону, апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати будь-які питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення.
Разом з тим, ОСОБА_1 за наявності відповідних обставин та у випадку підтвердження існування таких обставин має право звернутися до суду першої інстанції, яким винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Сумського апеляційного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 11 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. 00 коп., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 05 років - залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.