Постанова від 16.10.2025 по справі 522/16177/24-Е

Номер провадження: 22-ц/813/6034/25

Справа № 522/16177/24-Е

Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08 травня 2025 року у складі судді Ярема Х.С.,

встановив:

2. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» ( далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 6418889 від 01.03.2023 у розмірі 59 775 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.03.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит 15 000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у визначених договором ставках, строком на 360 днів з можливістю продовження, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Отримавши кредитні кошти, зобов'язання не виконав, угоду про пролонгацію кредиту не уклав. На підставі Договору факторингу № 27.11/23-Ф від 27.11.2023, укладеного між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор), фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта, а клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за простроченою ставкою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту), в тому числі і право грошової вимоги до відповідача.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

Відповідач пояснень, заперечень чи відзиву на позовну заяву не надав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08 травня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість 59 775 грн. та судовий збір 2422,41 грн.; у стягненні судових витрат на правову допомогу відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а до ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.11/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 59 775 грн., тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Разом з тим, суд дійшов висновку, що оскільки розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення не вказані в договорі про надання правової допомоги, тому у стягненні цих судових витрат слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу та стягнути з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. Також стягнути витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції з відповідача у сумі 4000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем з метою доведення належного виконання та надання правничої допомоги адвоката клієнту, до суду першої інстанції в межах справи №522/16177/24-Е було надано наступні документи:

-договір про надання правничої допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023;

-рахунок-фактура за надання правової допомоги згідно якого вартість послуг адвоката, наданих позивачу, складає 10000,00 грн.;

-звіт про надання правничої допомоги згідно Договору на суму 10000,00 грн.;

-платіжна інструкція в національній валюті від 09.09.2024 №5888.

Разом з тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення судових витрат, не врахував надані представником позивача докази понесених судових витрат на правничу допомогу, а також правові висновки Верховного Суду.

Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка сторін в суді апеляційної інстанції

В судове засідання, призначене на 16.10.2025 сторони не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином, у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи, заяв про відкладення розгляду справи не надали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Оскільки заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08 травня 2025 року оскаржується ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» лише в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, тому в іншій його частині у відповідності до ч.1 ст. 367 ЦПК України та роз'яснень п.15 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» колегією суддів не перевіряється.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягає частковому задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Встановлено, що 10.07.2023 між адвокатом Столітнім М.М. та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №10/07-2023. Строк дії договору необмежений (п. 5.1).

Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).

Обсяг повноважень адвоката для представництва інтересів Клієнта визначений у п.2 Договору.

Сторони встановили, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п.4.1).

Інформація щодо розміру гонорару у наданій суду копії договору відсутня.

Представник позивача у позовній заяві зазначав орієнтовний обсяг понесених витрат у зв'язку з розглядом справи в сумі 10 000 грн.

Згідно Звіту про надання правової допомоги від 04.07.2024, наданого позивачем, останній прийняв від адвоката правову допомогу вартістю 10 000 грн.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів частково не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Так, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Мотиви часткового прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Апеляційним розглядом справи встановлено, що позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» був укладений Договір про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023 з адвокатом Столітнім М.М., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №9422/10, видане Радою адвокатів Київської області від 18.09.2020.

Відповідно до укладеного договору Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової допомоги: Представництво інтересів клієнта в будь яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, податкових органах, міліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян; Збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням доручення; Виконання інших дій, передбачених законодавством.

Згідно із розділом 4 Договору: Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару (п. 4.1); при визначенні розміру гонорару враховується: Обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; Ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; Вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; Необхідність виїзду у відрядження; Важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; Особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; Характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката ( п. 4.2); за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно Рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару (п. 4.3) (а.с. 52).

Факт наданих послуг підтверджується Звітом про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 10.07.2023, відповідно до якого, адвокатом Столітнім М.М. надано наступні види правової допомоги: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви; складення позовної заяви; подання до Приморського районного суду м.Одеси позовної заяви в інтересах клієнта, на що було витрачено 10 годин, вартість яких складає 10000,00 грн. (а.с. 10).

Підставою для оплати є рахунок-фактура, з якого вбачається, що за надання правової допомоги вартість послуг адвоката, наданих позивачу, складає 10000 грн. (а.с. 20).

Відповідно до платіжної інструкції №5888 від 09.09.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перерахувало адвокату Столітніму М.М. сплату за послуги в розмірі 10 000 грн. (а.с. 18).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки наданим позивачем доказам, якими останній підтверджував розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, та не з'ясував їх значення для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Крім того, варто зазначити, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх не співмірністю із обсягом наданих адвокатом послуг.

Разом з тим, перевіряючи розмір витрат за надану позивачеві професійну правничу допомогу адвокатом Столітнім М.М. в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що до витрат на правову допомогу не відноситься збір та аналіз доказів для подання позовної заяви, подання до суду першої інстанції позовної заяви.

Колегія суддів апеляційного суду також враховує, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась в суді першої інстанції, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими сторона у справі обґрунтувала свої заперечення та інші обставини.

За таких обставин, з урахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в розмірі 4000,00 грн. в суді першої інстанції, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом в суді першої інстанції.

За викладених обставин, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу допустив порушення норм процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення.

Розподіл судових витрат

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» також заявила клопотання про стягнення з відповідача судових витрат понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн, сплата яких підтверджується платіжною інструкцією від 30.05.2025 № 7031.

Також на підтвердження цих витрат до апеляційної скарги приєднано договір №10/12-2024 про надання правової допомоги, акт №101 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року та рахунок на оплату від 30.05.2025.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Оскільки рішення суду першої інстанції по суті спору апеляційним судом не переглядалося, а апеляційна скарга подана виключно в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги про їх стягнення, визначивши розмір таких витрат у сумі 2 000 грн., що в сукупності є виправданим та співмірним з предметом і складністю справи.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 08 травня 2025 року в частині відмови у задоволенні стягнення судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження: вул. Загородня буд 15 офіс 118/2 м Київ ЄДРПОУ 44559822 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень понесені в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», код ЄДРПОУ: 44559822 судові витрати у розмірі 2 000,00 гривень витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 28.10.2025

Головуючий

Судді:

Попередній документ
131364274
Наступний документ
131364276
Інформація про рішення:
№ рішення: 131364275
№ справи: 522/16177/24-Е
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 31.10.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (16.10.2025)
Результат розгляду: скасовано частково
Дата надходження: 23.09.2024
Предмет позову: про стягенння заборгованості
Розклад засідань:
16.10.2025 09:30 Одеський апеляційний суд