Справа № 446/2783/24 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.
Провадження № 33/811/1293/25 Доповідач: Белена А. В.
20 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Белени А.В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Когута І.В.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП за апеляційною скаргою захисника - адвоката Когута Ігора Володимировича на постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 01 серпня 2025 року,
встановив:
Постановою судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 01 серпня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження в справі про адміністративні правопорушення закрито в зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 21.11.2024 о 12:42 год. у с. Гамаліївка, дорога Київ-Чоп М 06, 529 км 400 м, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi Q8» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим транспортні засоби отримали технічні пошкодження з матеріальними збитками.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді захисник ОСОБА_1 - адвокат Когут І.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить таку скасувати та прийняти нову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова судді є незаконною і підлягає скасуванню, оскільки склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується належними та допустимими доказами наявними у справі.
Захисник зазначає, що вина водія ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена постановою Київського апеляційного суду від 30.04.2025, а саме у порушенні нею п. 16.13 ПДР за фактом вказаної ДТП.
Звертає увагу, що обоє водіїв підписали схему ДТП без зауважень. Гальмівний шлях автомобіля «Mercedes-Benz Vito» зафіксовано та становить 29,65 м. На переконання суду першої інстанції водій ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху та не врахував обстановку.
Разом з тим, з такою позицією судді апелянт не погоджується. Зазначає, що кількома експертизами встановлено, що швидкість автомобіля під керуванням ОСОБА_1 була 80 км/год. Водночас звертає увагу, що він їхав поза межами населеного пункту і там дозволена швидкість становить 90 км/год. і не міститься дорожніх знаків щодо обмеження швидкості, що спростовує покликання про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху в частині вибору безпечної швидкості.
Відповідно суд першої інстанції прийшов до хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника Когута І.В., Галайка В.Г. на підтримку поданої апеляційної скарги, думку потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.
Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за ознаками порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , його вина у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 178938 від 21.11.2024 з долученим рапортом інспектора взводу № 1 роти №3 батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП Тараса Крука, в якому зафіксовано порушення водієм ОСОБА_1 п.12.1 та п. 12.3 ПДР, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди (а.с.2,7), схемою дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце розташування автомобілів після ДТП із наведенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП (а.с. 8); поясненнями водія ОСОБА_1 (а.с. 10); поясненнями водія ОСОБА_2 (а.с. 9).
Окрім цього, як вбачається з висновку експерта № КСЕ-19/114-25/15361-ІТ від 10.07.2025 те, що водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 12.1 ПДР, не обрав безпечної швидкості руху, враховуючи наявність попереду складного перехрестя, кількості смуг для руху, наявність інших транспортних засобів, видимість на дорозі, а також невідповідність дій останнього п. 12.3 ПДР, у сукупності перебуває у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
Апеляційний суд вважає, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя вірно встановив фактичні обставини ДТП і дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.12.1 та п. 12.3 ПДР, які призвели до даної ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Audi Q8» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Доводи апелянта про те, що причиною ДТП є порушення ПДР водієм ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Київського апеляційного суду від 30.04.2025, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки сам факт наявності встановлених порушень ПДР одного з учасників ДТП не виключає відповідальність іншого учасника ДТП, який також допустив порушення ПДР.
Також безпідставними є покликання апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки він рухався з дозволеною на даному відрізку дороги швидкістю - 80 км/год, що, на думку захисника, підтверджується листом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області від 14.08.2025 № 03-2525/08-04, відповідно до якого на автомобільній дорозі державного значення М-06 Київ-Чоп в напрямку м. Київ на підході до транспортної розв'язки на ділянці км 529+620 встановлені дорожні знаки про ступінчасте обмеження швидкості, встановлено знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 90, 70, 50». На ділянці М-06 Київ-Чоп км 529+080 (ліворуч) встановлені дорожні знаки 5.49 «Початок населеного пункту». Враховуючи наведене, ділянка автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп на км 529+400 знаходиться поза межами населеного пункту.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що у провину ОСОБА_1 поставлено недотримання вимог п.12.1 та п.12.3 ПДР.
Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 12.3 ПДР встановлено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Як вбачається зі схеми місця пригоди, ДТП мала місце в межах транспортної розв'язки - перехрестя нерівнозначних доріг, а відтак під час наближення до перехрестя водій повинен був зменшити швидкість та оцінити дорожню обстановку, щоб мати можливість безпечно зупинитися або вчасно зреагувати.
Вказаних вимог ОСОБА_1 не дотримався.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження судом першої інстанції та їм надано належну оцінку.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що наявна у матеріалах справи сукупність доказів є достатньою для того щоб прийти до однозначного висновку за критерієм поза розумним сумнівом щодо винуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення щодо нього.
Співставивши усі наявні у справі докази з фактично дослідженими у справі обставинами, та й зі змістом обставин, що ставляться у вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що матеріалами провадження доведено наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги.
Всупереч тверджень апелянта, наявні у матеріалах справи докази відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, а також є здобутими у визначеною вказаною нормою порядку.
Згідно з ст. 256 КУпАП та вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376 від 06.11.2015 року та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ст.124 КУпАП.
Зазначені вище вимоги працівниками поліції дотримані в повному обсязі та протокол про адміністративне правопорушення повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Ураховуючи викладені обставини, доводи апеляційної скарги захисника про те, що суддею першої інстанції не з'ясовано всі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано належної оцінки доказам, є безпідставними.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Ігоря Володимировича залишити без задоволення.
Постанову судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 01 серпня 2025 рокув справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Альберт БЕЛЕНА