Справа № 133/3474/24
Провадження № 33/801/1064/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач: Рибчинський В. П.
29 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Людмили Святославівни на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №167879 від 07.11.2024, водій ОСОБА_1 07 листопада 2024 о 00.30 год на а/д М-21, 243 км., керував транспортним засобом «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння за згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 7510», результат позитивний 0,86%, чим порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Мороз Л.С. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
До початку судового засідання надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Л.С. про відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 має намір особисто приймати участь у судовому засіданні, проте на даний час перебуває на лікарняному. При цьому доказів на підтвердження даних обставин суду не надано, а медична картка стаціонарного хворого не є належним доказом на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 на лікарніному.
Відтак враховуючи відсутність підстав для обов'язкової присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, прихожу до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним п. 2.9а Правил, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Як свідчать матеріали справи огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було проведено за його згодою у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, результат тесту 0,86 ‰.
Отже винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №167879 від 07.11.024 року (а.с. 2), направленням на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 07.11.2024 (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4); роздруківкою приладу Драгер, тест № 317, результат тесту 0,86 ‰. (а.с. 5); рапортом працівника поліції від 07.11.2024 (а.с. 6) та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 8).
З протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що 07 листопада 2024 о 00.30 год на М-21, 243 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vivaro», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 7510», результат позитивний - 0,86 проміле, чим порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
З Акту огляду убачається, що у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.
Інформація з роздруківки приладу Драгер, яка є додатком до протоколу серії ЕПР1 № 167879 від 07.11.024 року, свідчить, що результат продування ОСОБА_1 спеціального технічного приладу показав 0,86 проміле, що перевищує допустиму норму. На роздруківці і в Акті огляду стоїть підпис водія ОСОБА_1 , що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду.
Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 проходив освідування на місці зупинки за допомогою приладу «Drager», поліцейським попередньо було продемонстровано ОСОБА_1 запакований мундштук, а також роз'яснено як потрібно продувати прилад «Drager». Прилад із зафіксованим на циферблаті результатом було продемонстровано ОСОБА_1 та зазначено, що такий показник перевищує допустиму норму, на що ОСОБА_1 був здивований, проте будь-яких зауважень або заперечень щодо процедури проходження чи результату огляду не висловлював.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається, як ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції зазначив, що «їдуть в Одеську область на базар», щодо керування транспортним засобом ніяким чином не заперечував як під час зупинки транспортного засобу, так і після продування приладу Драгер.
Посилання адвоката на те, що ОСОБА_1 був не згоден з результатами Драгеру, а працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, також спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, де працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 , що у разі його незгоди з результатами приладу Драгер вони можуть відвезти його до лікарні для освідування лікарем - наркологом, на що останній повідомив, що пройде багато часу, а вони поспішають на базар, оскільки може зіпсуватись продукція, яку вони везли на продаж.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Інші аргументи апеляційної скарги є такими, що мають формальний характер і спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини справи із урахуванням наявних та досліджених у судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Людмили Святославівни залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський