Провадження № 2/742/1900/25
Єдиний унікальний № 742/3871/25
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судових засідань Сумцової Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,
До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшов вказаний позов.
Ухвалою Прилуцького міськрайонний суд Чернігівської області від 30 липня 2025 року відкрито провадження у справі.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до наступного висновку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем 1 вересня 2011 року, за актовим записом № 314, визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , 2011 р.н. з нею та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2011 р.н. у розмірі частки від його доходу щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду та до дня досягнення не повноліття, стягнути судовий збір з відповідача на її користь.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абз. 4 п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 відповідні документи щодо сплати судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, позивачем об'єднано в позовній заяві три окремі позовні вимоги, а саме про розірвання шлюбу, визначення місця проживання та стягнення аліментів, дві з яких є об'єктом справляння судового збору окремо.
Водночас, позивач у справах про стягнення аліментів звільняється від сплати судового збору.
З урахуванням встановлених ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмірів ставок судового збору, сума судового збору, який слід сплатити позивачу за звернення до суду з однією окремою позовною вимогою немайнового характеру становить 1211,60 грн.
Натомість, позивачем не долучено до позовної заяви доказів сплати судового збору за дві окремі позовні вимоги та відсутні посилання на докази щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Крім того, у відповідності до вимог п. 6 ч. 3 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до положення статті 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання для дітей для отримання Висновку, який складається Службою за місцем проживання дитини на підставі зібраних матеріалів згідно Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дітей від 24 вересня 2008 року № 866, - що є обов'язковою умовою/процедурою також і відповідно до частини 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.
Таким чином позивач звернулася з позовом до суду про визначення місця проживання дитини, без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими.
Також позивачем не надано доказів реєстрації та проживання дочки ОСОБА_3 разом з нею для вирішення питання щодо стягнення аліментів на її користь.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Також, в порушення вимог п. 5, п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить посилань на докази якими діями саме відповідач не визнає, порушує чи оспорює її права відносно місця проживання дитини та її виховання, в чому саме виник спір між позивачем і відповідачем у цій частині та не вказує факту порушення його прав з боку відповідача в частині визначення місця проживання дитини та його участі в її вихованні.
Відповідно до ч. 5ст. 177 ЦПК України визначено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, суд роз'яснює про можливість подання окремого позову у частині встановлення місця проживання дитини та стягнення аліментів або надання квитанції, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, відомості щодо вжиття заходів досудового урегулювання спору, висновок служби у справах дітей щодо визначення місця проживання дитини; довідки про місце реєстрації та фактичне проживання дитини; інші належні та допустимі докази, які підтверджують обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, зокрема акт обстеження житлово-побутових умов позивача; довідка про доходи позивача; характеристика з місця роботи або проживання; документи, що підтверджують участь у вихованні дитини, тощо.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків, зазначених вище.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене суддя приходить до висновку, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що відповідає вимогам ст. 185 ЦПК України
З таких підстав позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних вимог, заява буде вважатись не поданою та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК