Єдиний унікальний номер 728/2291/25
Номер провадження 2/728/835/25
23 жовтня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
прокурора - Ракути В.М.,
позивача - не з'явився,
відповідача 1 - ОСОБА_1 ,
відповідача 2 - не з'явився,
представника відповідачів - адвоката Єкимова І.С.,
третя особа - не з'явилася,
представника третьої особи - адвоката Дубіна В.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом від виконуючого обов'язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури (вул. Овдіївська, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 02910114), який діє в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (просп. Миру, буд. 43, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 25618741) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЛАНАГРОПРОД» (вул. Б.Хмельницького, буд. 23, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 32803447), третя особа яка не заявляє самостійних вимог - БАХМАЦЬКЕ РАЙОННЕ ДОЧІРНЄ АГРОЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “БАХМАЧРАЙАГРОЛІСНИЦТВО» (вул. Ярослава Мудрого, буд. 24, м. Бахмач, Ніжинського району, Чернігівська область, 16500, ЄДРПОУ 313961180) про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації та права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі, -
до Бахмацького районного суду (далі також - Суд) 01.09.2025 звернувся виконуючий обов'язки заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури (далі також - Прокурор), який діє в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради (далі також - Позивач) з позовом до ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЛАНАГРОПРОД» (далі також - Відповідач 1 та Відповідач 2 або ТОВ “ЛАНАГРОПРОД», а разом - Відповідачі), третя особа яка не заявляє самостійних вимог - БАХМАЦЬКЕ РАЙОННЕ ДОЧІРНЄ АГРОЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕПІДПРИЄМСТВО “БАХМАЧРАЙАГРОЛІСНИЦТВО» (далі також - Третя особа), за змістом якого Позивач просить скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0105 площею 2 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387200:06:000:0105 площею 2 га, номер запису про речове право - 46766625; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0105 площею 2 га від 02.01.2023 № 4/2023-П, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ “ЛАНАГРОПРОД» (ЄДРПОУ 32803447), номер запису про інше речове право 49021775; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ “ЛАНАГРОПРОД» (ЄДРПОУ 32803447) на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 1,1977 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0105 та має шість поворотних точок та стягнути понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 12 112,00 грн та витрати у сумі 4 500,00 грн за розроблення схеми розташування земельної ділянки згідно договору.
Ухвалою Суду від 05.09.2025 № 728/2291/25 позовну заяву залишено без руху та встановити Позивачу п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом, внесення на депозитний рахунок Суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки та надання підтверджуючих документів про зарахування коштів завірених належним чином.
Враховуючи виконання вимог Суду, які стали підставою залишення позовної заяви без руху, таку позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 23.10.2025 об 12 год 00 хв, про що постановлено відповідну ухвалу Суду від 30.09.2025 № 728/2291/25.
У підготовче засідання, призначене до розгляду на 23.10.2025 об 11 год 00 хв, з'явилися прокурор, Відповідач 1, представник Відповідачів та представник Третьої особи, інші учасники справи, будучи повідомленими належним чином, у судове засідання не з'явилися.
При цьому Позивач, в особі Кравченка Д.В., який діє у порядку самопредставництва юридичної особи, 22.10.2025 направив до Суду заяву б/н, якою повідомив про неможливість бути присутнім у підготовчому засіданні, у зв'язку з чим просив провести таке засідання без його участі.
Також Суд враховує, що за змістом частини другої статті 198 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) він відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
При цьому за змістом положень частин другої, третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про судове засідання, якщо з'явився його представник, не є підставою для відкладення розгляду, крім випадків, коли Суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Отже, Суд доходить висновку про можливість проведення підготовчого засідання у цій справі.
У підготовчому засіданні представником Відповідачів, адвокатом Єкимовим І.С., заявлені клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання Позивача по справі, про залучення третіх осіб на стороні Відповідачів - Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області та Батуринської міської ради Чернігівської області, а також - про залишення позовної заяви без руху.
В обґрунтування клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання Позивача по справі представник Відповідачів вказує, що із змісту листа Чернігівської обласної ради від 06.02.2025 № 02-03/112 про можливе порушення права власності на спірну земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 7420387200:06:000:0105 Позивачу стало відомо лише після звернення до нього Ніжинської окружної прокуратури. При цьому згаданий лист не містить жодних даних щодо того, що Чернігівська обласна рада є власником вищеназваної земельної ділянки, а також, що цим органом місцевого самоврядування проводилися будь-які дії щодо встановлення та підтвердження права власності. Більш того, згаданий лист містить положення про те, що Чернігівська обласна рада не заперечує (але і не уповноважує) щодо представництва Ніжинською окружною прокуратурою її інтересів у Господарському суді Чернігівської області, а не в Бахмацькому районному суді, де й розглядається справа.
Також в обґрунтування заяв про залучення третіх осіб вказував, що під час передання спірної земельної ділянки у комунальну власність Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області було прийнято відповідний наказ від 18.03.2021 № 73-ОТГ, а Батуринською міською радою Чернігівської області - прийнято таку земельну ділянку до комунальної власності та здійснено подальше розпорядження нею як власником. Зазначав, що прийняття рішення по справі безпосередньо вплине на суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Батуринської міської ради Чернігівської області, оскільки їх рішення трактуються Прокурором як незаконні.
Окрім того, в обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без руху вказував, що у відповідності до частини четвертої статті 177 ЦПК України у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. При цьому матеріали справи не містять відомостей про виконання Прокурором вимог процесуального закону щодо визначення вартості спірної земельної ділянки у встановленому порядку і внесення відповідного розміру грошових коштів на депозитний рахунок Суду. За таких обставин вважав, що підлягають застосуванню положення частини одинадцятої статті 187 ЦПК України і необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням Прокурору строку для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали.
Інших заяв чи клопотань на розгляд Суду не надходило.
Прокурор у підготовчому засіданні вважала, що заявлені клопотання та заяви задоволенню не підлягають. Наголошувала, що прокурор є окремим учасником справи, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, і його участі є достатньо для розгляду Судом позовних вимог по суті.
Щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Батуринської міської ради Чернігівської області вважала, що представником Відповідача належним чином не обґрунтовано, які саме суб'єктивні права чи охоронювані законом інтереси згаданих суб'єктів зазнають впливу у випадку ухвалення рішення Судом.
Щодо залишення позовної зави без руху вказувала, що положення процесуального закону, на які посилається у своєму клопотанні представник Відповідачів, застосовуються у випадку, якщо позов подано до добросовісного набувача, однак матеріали справи свідчать, що дії Відповідача 2 під час придбання спірної земельної ділянки мають ознаки недобросовісності у зв'язку з чим не здійснювалося визначення вартості спірної земельної ділянки у встановленому порядку і відповідний розмір грошових коштів не вносився на депозитний рахунок Суду.
Представник Третьої особи підтримав думку Прокурора та покладався на судовий розсуд під час вирішення питань щодо залучення третіх осіб. Наголошував, що практика свідчить про відсутність бажання у органів місцевого самоврядування та держгеокадастру приймати активну участь у аналогічних судових процесах.
Заслухавши думку учасників справи, вирішуючи заявлені клопотання та заяви Суд зазначає про таке.
Згідно з положеннями статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є, у тому числі, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин і складу учасників судового процесу, а також визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Так, щодо заявленого клопотання про визнання обов'язковою явки Позивача, Суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.
Частиною четвертою статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частинах третій-п'ятій статті 56 ЦПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають прав власності й обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляють державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 (справа № 761/3884/18) звернуто увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідальний орган, наділений повноваженнями в спільних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанова в справі від 26.06.2019 № 587/430/16-ц).
У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначеному законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України “Про прокуратуру».
Зокрема, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру»).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру»).
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 257 ЦПК України.
З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
З таким специфічним процесуальним статусом прокурора у цивільному процесі пов'язані і його повноваження, визначені законодавцем. Зокрема, у відповідності до частини четвертої статті 57 ЦПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, враховуючи, що листом від 24.06.2025 № 52-77-4190вих-25 Прокурором витребувано від Позивача інформацію стосовно вжиття заходів, спрямованих на витребування, у тому числі, і спірної земельної ділянки, а також відповідь Позивача, що у зв'язку з обмеженим фінансуванням останній не заперечує щодо витребування, зокрема, і спірної земельної ділянки в судовому порядку у його власність Ніжинською окружною прокуратурою, про що свідчить лист від 03.07.2025 № 01-05/582, Суд не вбачає достатніх правових підстав для визнання явки Позивача у судові засідання обов'язковою.
Щодо залучення до участі у справі третіх осіб на стороні Відповідачів - Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області та Батуринської міської ради Чернігівської області, то Суд зазначає, що відповідно до статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, треті особи це особи, на права або обов'язки яких може вплинути винесене за результатами розгляду рішення у справі.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
Також Суд зауважує, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Перший протокол ратифікований Законом України 17.07.1997 № 475/97-ВР й, із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України, застосовується судами України як частина національного законодавства.
При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV застосовується українськими судами як джерело права.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 у справі “Спорронґ і Льоннрот проти Швеції», рішення від 21.02.1986 у справі “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства») положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
У практиці ЄСПЛ також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно “суспільний», “публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення “суспільного», “публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися “значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Принцип “пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе “індивідуальний і надмірний тягар».
Суд наголошує, що у рішенні ЄСПЛ у справі “Рисовський проти України» (заява № 29979/04, параграф 70) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
На підставі викладеного, Суд вважає за необхідне залучити до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на стороні Відповідача - Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 11А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881) та Батуринську міську раду Чернігівської області (вул. В. Ющенка, буд. 30, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512, код ЄДРПОУ 04412354), оскільки саме їх рішення стали правовою підставою зміни правового режиму власності спірної земельної ділянки і від оцінки правомірності таких рішень залежить подальша можливість притягнення згаданих суб'єктів правовідносин до того чи іншого виду юридичної відповідальності.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху, то Суд нагадує, що при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі, він вже залишав позовну заяву без руху з підстав, які були оголошені представником Відповідачів у підготовчому засіданні, однак у подальшому відкрив провадження у справі, оскільки вважав, що виявлені недоліки були усунуто Прокурором. Додаткових аргументів, які б залишилися поза увагою Суду під час вирішення питання про відкриття провадження у справі представником Відповідачів не наведено, у зв'язку з чим, на переконання Суду, відсутні достатні правові підстави для задоволення його клопотання.
Підсумовуючи зазначене, Суд враховує, що згідно з частиною другою статті 198 ЦПК України він відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
За таких обставин, Суд приходить до висновку, про наявність підстав для відкладення проведення підготовчого засідання з метою забезпечення належного користування учасниками справи наданими процесуальними правами і виконання ними покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 198, 223, 247, 259-261, 263 ЦПК України, Суд
1. У задоволенні клопотання представника Відповідачів про визнання явки Позивача у судові засідання обов'язковою - відмовити у повному обсязі.
2. Заяви представника Відповідачів про залучення третіх осіб до участі у справі - задовольнити у повному обсязі.
3. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідачів - Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області, адреса місцезнаходження: вул. П'ятницька, буд. 11А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39764881.
4. Залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідачів - Батуринську міську раду Чернігівської області, адреса місцезнаходження: вул. В. Ющенка, буд. 30, м. Батурин, Ніжинський район, Чернігівська область, 16512, код ЄДРПОУ 04412354.
5. Копію позовної заяви з доданими до неї документами невідкладно направити залученим третім особам без самостійних вимог.
Встановити третім особам без самостійних вимог десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень по справі.
6. У задоволенні клопотання представника Відповідачів про залишення позовної заяви без руху - відмовити у повному обсязі.
7. Відкласти проведення підготовчого засідання у справі за позовом виконуючого обов'язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ЛАНАГРОПРОД», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні Позивача - БАХМАЦЬКЕ РАЙОННЕ ДОЧІРНЄ АГРОЛІСОГОСПОДАРСЬКЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО “БАХМАЧРАЙАГРОЛІСНИЦТВО», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні Відповідача - Головне управління держгеокадастру у Чернігівській області та Батуринська міська рада Чернігівської області, про витребування земельної ділянки, скасування державної реєстрації та права власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди землі до 11 години 00 хвилин 25 листопада 2025 року.
Підготовче засідання проводити у приміщенні суду за адресою: 16500, Чернігівська область, місто Бахмач, вулиця Соборності, будинок 42, про що повідомити учасників справи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://bh.cn.court.gov.ua/sud2501/.
Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 29.10.2025.
Суддя Є.М. Сороколіт