Справа № 683/3229/25
2-а/683/25/2025
29 жовтня 2025 року м. Старокостянтинів
Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Луговий О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.10.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі, протягом п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
28 жовтня 2025 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, однак зазначені недоліки в строк визначені в ухвалі суду від 27.10.2025 року не були усунуті в повному обсязі, а саме не долучено доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих документів з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу та не долучено документу про сплату судового збору.
Суд звертає увагу на те, що згідно ч.1, ч.2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу
Крім того, згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, відповідно до положень п.13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.
Отже, суд дану вимогу, як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийнято до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав, як учасника бойових дій.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, у кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Зважаючи на викладене вище, оскільки позивач не вжив будь-яких заходів для виконання належним чином ухвали судді про залишення позовної заяви без руху, тому за вказаних обставин позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
У відповідності до положень ч.6 ст.169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві в зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.
Крім того, звертаю увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.169 КАС України, суддя -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: