Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2131/25
Номер провадження: 2/511/997/25
29 жовтня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання Чернеги А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», згідно з яким позивач просив стягнути з відповідача:
-заборгованість за Договором № 3317698 від 05 січня 2022 року у розмірі 20 640,00 гривень;
-судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень;
-витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
05 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - Первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір № 3317698.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, однак відповідач допустив порушення своїх зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 20 640,00 гривень, право вимоги щодо якої перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року.
Стислий виклад заперечень відповідача.
ОСОБА_1 вважається таким, що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Водночас обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Процесуальні дії у справі.
22 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
05 січня 2022 року між Первісним кредитором та відповідачем було укладено Договір № 3317698 на наступних умовах:
-сума (загальний розмір) кредиту становить 6 000,00 гривень;
-проценти за користування кредитом: 2 700,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання за Договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується квитанцією, ID платежу: 1875379607.
Однак відповідач допустив порушення своїх зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 20 640,00 гривень, з яких:
-заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6 000,00 гривень;
-заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12 900,00 гривень;
-заборгованість за комісіями - 1 740,00 гривень, право вимоги щодо якої перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року.
Водночас статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
У відповідності до приписів частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не подано.
Як встановлено, між відповідачем та Первісним кредитором було укладено Договір.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання в повному обсязі.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, право вимоги щодо якої на підставі договору факторингу перейшло до позивача.
З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Водночас частина 1 статті 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Велика Палата Верховного Суду (справа №127/15672/16-ц) в постанові від 08 листопада 2019 року зазначила, що для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На підставі викладеного, оцінивши аргументи сторін та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пункт перший частини другої вказаної статті ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено, між позивачем та Адвокатським об'єднанняням «Лігал Ассістанс» було укладено Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року та відповідно до акту № 11 від 30 травня 2025 року вартість надання правової допомоги становить 13 000,00 гривень, з яких 4 000,00 гривень (за надання усної консультації з вивченням документів) 9 000,00 гривень (складання позовної заяви).
Відповідно до диспозиції частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, з урахуванням складності справи та критеріїв реальності адвокатських витрат, відсутності клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Керуючись статтями 81,141,178,200,259,263 - 265,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371) суму заборгованості за Договором № 3317698 від 05 січня 2022 року у розмірі 20 640,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачу копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса: вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І. В. Бобровська