Справа №345/4984/25
Провадження № 2/345/2239/2025
23.10.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Сирко Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , представника позивача Грицай Васіліси Антононівни до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
встановив:
представник ФОП Галкіна Г.О. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 4452,00 грн., яка складається з 3350,79 грн. боргу за житлово-комунальні послуги за період з червня 2018 по квітень 2021, інфляційні втрати у розмірі 859,71 грн., 3 % річних у розмірі 241,50 грн., а також судові витрати у розмірі 1211,20 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позов мотивує тим, що постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 КП «Екосервіс» Калуської міської ради визнано банкрутом. Відповідно до протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20241028-00226 від 07.11.2024 переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 14.11.2024 на підставі вказаного протоколу аукціону між КП «Екосервіс» Калуської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено акт про придбання майна на аукціоні.
Згідно Додатку №1 до вказаного Акту зазначено перелік фізичних осіб, які мають заборгованість перед КП «Екосервіс» Калуської міської ради. Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Придбавши майно КП «Екосервіс» Калуської міської ради позивач отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Екосервіс» Калуської міської ради, що надає статус правонаступника, тобто є новим кредитором до фізичних осіб боржників за надані послуги з поводження з побутовими відходами згідно з додатком №1 до акту про придбання майна на аукціоні від 14.11.2024 року, зокрема до мешканців за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до Акту звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з червня 2018 року по квітень 2021 року заборгованість з надання послуг з управління побутовими відходами становить 3350,79 грн. Відповідачі зареєстровані на вказаний період за адресою: АДРЕСА_1 . А тому з огляду на приписи ст.1Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» відповідачі є споживачами комунальних послуг. Оскільки відповідачі не погасили дану заборгованість перед позивачем, як правонаступником КП «Екосервіс» Калуської міської ради, позивач має право вимагати відшкодування інфляційних витрат, розмір яких склав 859,71 грн. та нарахування 3% річних на суму заборгованості, яка склала 241,50 грн. Відповідачі добровільно вказану заборгованості не погашають, тому позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути солідарно в примусовому порядку вказану вище заборгованість та судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
14.10.2025 відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву про застосування позовної давності, в якій вказує, що згідно доданого до позову акту звірки розрахунків (період з 01.06.2018 по 31.12.2024 абонент ОСОБА_2 останнє нарахування за надані відповідачам по справі послуги КП «Екосервіс» здійснило в квітні 2021. Тобто 31.05.2024 повністю сплив строк позовної давності. Відповідно ще до проведення аукціону трьох річний строк позовної давності на звернення до суду із даним позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги минув. При цьому станом на дату проведення аукціону, тобто 07.11.2024, позивач знав про цю обставину. Вважає, що вона не переривала строку позовної давності. При цьому ані позивачем, ані його представниками не доведено належним чином, що вона, або інші відповідачі по справі перервали строк позовної давності, тому просить застосовувати позовну давність у даній справі та відмовити у задоволенні позову про стягнення заборгованості в повному обсязі. Крім того 21.10.2025 ОСОБА_2 подала заяву про приєднання до матеріалів справи копій свідоцтв про смерть відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
22.10.2025 представник позивача ОСОБА_6 подала до суду клопотання про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з чила співвідповідачів Крім того, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.10.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_6 задоволено та виключено зі співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з числа відповідачів у справі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, заслухавши доводи сторін, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги"фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги, є індивідуальним споживачем.
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 ч. 1 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст.7Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст.9цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).
В судовому засіданні встановлено, що Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.09.2023 року КП «Екосервіс» Калуської міської ради визнано банкрутом.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № BRD001-UA-20241028-00226 від 07.11.2024 року переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 14.11.2024 року на підставі вказаного протоколу аукціону між КП «Екосервіс» Калуської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено акт про придбання майна на аукціоні.
Згідно Додатку №1 до вказаного Акту зазначено перелік фізичних осіб, які мають заборгованість перед КП «Екосервіс» Калуської міської ради.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексуУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом
Вказані норми права визначають такі ознаки відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі заміни сторони зобов'язання до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
КП «Екосервіс» здійснювало вивезення та захоронення твердих побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Послуги населенню надавались фактично, оскільки КП «Екосервіс» було єдиним виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади. Тарифи з вивезення побутових відходів на території Калуської територіальної громади затверджувалися рішеннями виконавчого комітету Калуської міської ради.
За адресою: АДРЕСА_1 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на абонента ОСОБА_2 . Також відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (довідка № 418891826) за адресою: АДРЕСА_1 власником являються відповідачі по справі.
Таким чином, між КП «Екосервіс» та відповідачами виникли договірні відносини щодо надання послуг з управління побутовими відходами на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 .
КП «Екосервіс» надавав відповідачам відповідні послуги, однак вони не виконували свої зобов'язання щодо своєчасної оплати за надані послуги. Як вбачається з наданого позивачем акту звірки розрахунків за особовим рахунком № НОМЕР_1 розмір заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 становить 3350,79 грн. Оскільки відповідачі не погасили дану заборгованість перед позивачем, як правонаступником КП «Екосервіс» Калуської міської ради, позивач має право вимагати відшкодування інфляційних витрат та нарахування 3% річних на суму заборгованості.
Доказів належного виконання зобов'язань відповідачі суду не надали, не подали будь-яких доказів на спростування користування ними наданими йому КП «Екосервіс» послугами. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог відносно відшкодування інфляційних витрат та нарахування 3% річних на суму заборгованості позивачем не надано доказів того, що набуте ним право вимоги заборгованості в сумі 3350,79 грн. включає в себе відповідні нарахування інфляційних витрат та нарахування 3% річних. Зокрема, акт про придбання майна на аукціоні не передбачає, що позивач набув право вимоги, окрім суми боргу , на такі нарахування. Отже за висновком суду позивач набув права нарахування на інфляційні витрати та нарахування 3% річних з моменту набуття права вимоги на дебюторську заборгованість КП «Екосервіс», тобто з 14.11.2024. Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та згідно перерахунку розмір нарахованих за період з 14.11.2024 до 11.09.2025 (дата подачі позову до суду) 3% річних складає 71,67 грн., інфляційні втрати 410,56 грн.
Щодо застосування позовної давності до вимог позивача за даним позовом, суд зазначає таке.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року
Постановами КМУ від 11березня 2020 №211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року №1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався.
Статтею 58 Конституції України, статтею 3ЦПК України закріплено принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Отже, з 02.04.2020 визначений статтею 257ЦК України строк позовної давності продовжений.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни та інших законодавчих актівУкраїни щодо дії норм на період дії воєнного стану'від 15.03.2022 №2120-IX в редакції Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини'від 08.11.2023№3450-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Оскільки на момент звернення до суду з даним позовом строк позовної давності було продовжено на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає доводи відповідача про те, що позивачем заявлено вимоги з пропуском строку позовної давності, є помилковими, а тому судом до уваги не приймаються.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1041,63 грн.
Частиною другою вказаної статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3890,40 грн. представник позивача надала суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025 укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» тапозивачем, додаток №1 від 14.07.2025 до договору, додаток № 2 від 14.07.2025 до договору, акт № 33 від 14.07.2025 здачі приймання до договору про надання професійної правничої допомоги № 14/01 від 14.07.2025, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3766,60 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись ст.263-265,268 ЦПК України,-
ухвалив :
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) заборгованість у розмірі 3 833,02 грн., яка складається з 3 350,79 грн. боргу за житлово-комунальні послуги за період з червня 2018 року до квітня 2021 року, інфляційних втрат у розмірі 410,56 грн. та 3% річних у розмірі 71,67 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1 041,63 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 766,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне текст рішення складено та підписано 28.10.2025.
Суддя