Справа № 201/13470/25
Провадження № 1-кс/201/4590/2025
29 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу 3-го управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025132580000044 від 22.05.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Булавинівка Новопсковського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою (остання відома адреса): АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, щов Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, з 03.03.2022 захоплено та окуповано територію Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з зазначеним Переліком територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 03.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань т.зв. «луганської народної республіки».
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою луганської народної республіки» прийнято закон «Про референдум луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації». З метою організації незаконного референдуму, утворено територіальні виборчі комісії на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району.
Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно в другій половині вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу дільничної комісії № 1909, розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «члена дільничної комісії № 1909», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці №1909, розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, виконуючи відведену їй роль «члена дільничної комісії № 1909», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, тобто вказаними діями ОСОБА_5 посягла на територіальну цілісність і недоторканність України, оскільки її дії спрямовані на зміну меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з вказаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави всього світу, серед яких і російська федерація.
Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від
5 грудня 1994 року російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов'язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов'язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та російська федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов'язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов'язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв'язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та російська федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та федеральним законом російської федерації від 2 березня 1999 року № 42-ФЗ). Відповідно до статей 2 - 3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов'язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов'язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та російською федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Статтями 132-134 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Збройними формуваннями держави-агресора російської федерації, з 03.03.2022 захоплено та окуповано територію Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з зазначеним Переліком територія Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області з 03.03.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань т.зв. «луганської народної республіки».
20 вересня 2022 року, так званою «народною радою луганської народної республіки» прийнято закон «Про референдум луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації». З метою організації незаконного референдуму, утворено територіальні виборчі комісії на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району.
Громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, протиправно, приблизно в другій половині вересня 2022 року погодилась взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, а саме організувати роботу дільничної комісії № 1909, розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, яка діяла у складі окупаційної адміністрації російської федерації.
Так, приблизно в другій половині вересня 2022 року, більш точний час з об'єктивних причин встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, а також негативні наслідки, що можуть настати внаслідок їх реалізації, маючи умисел на участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме на території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, зі своїх особистих мотивів погодилась на призначення її на посаду «члена дільничної комісії № 1909», розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, для проведення в період з 23 по 27 вересня 2022 року так званого «референдуму луганської народної республіки з питання входження до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації», та зайняла вказану посаду знаходячись на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
У період часу з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи на виборчій дільниці №1909, розташованої за адресою: Луганська область, Старобільський район, село Риб'янцеве, вул. Миру, будинок 14А, виконуючи відведену їй роль «члена дільничної комісії № 1909», спільно з іншими особами (стосовно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях), шляхом складання списків виборців, ідентифікації осіб, що прийшли на виборчу дільницю, надання вказівок з організаційних питань іншим членам комісії, видачі бюлетенів для голосування в яких було запитання «Ви за входження луганської народної республіки до складу російської федерації?» (мовою оригіналу: «Вы за вхождение луганской народной республики в состав российской федерации?»), підрахунку бюлетенів, складання протоколу голосування тощо, тобто вказаними діями ОСОБА_5 взяла участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання «входження луганської народної республіки до складу Російської Федерації на правах суб'єкта Російської Федерації» на тимчасово окупованій території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду інформації розміщеної на відеохостингу Youtube, а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в результаті чого виявлено відеозапис, де особа підписана як « ОСОБА_7 депутат Государственной Думы от Хакасии» розповідає про проведення референдуму на окупованій території України, протягом відеоряду якого показують групу осіб, де з'являється особа, за зовнішніми ознаками схожа на ОСОБА_5 , що підтверджує факт співпраці ОСОБА_5 з окупаційною владою, а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколом огляду публікацій з месенджеру «Telegram» каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », де розміщена таблиця із списком осіб, які приймали участь у організації та проведенні т.зв. «референдуму», серед яких наявне ім'я ОСОБА_5 , підписаної як «член комиссии», що підтверджує факт співпраці ОСОБА_5 з окупаційною владою, а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтвердили факт співпраці ОСОБА_5 з окупаційною владою, а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю вищезазначених свідків;
- протоколами огляду за участю вищезазначених свідків.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, в якому вона підозрюється. Санкція ч. 2 ст. 110 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. У той же час, ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, а саме показань свідків, протоколів огляду публікацій, які містять матеріали фотозйомки (у тому числі комп'ютерні дані), що свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_5 ;
- переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування на окупованій державою-агресором території, про що свідчить неприбуття на виклик до слідчого відділу шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваної та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, у зв'язку з чим його оголошено у розшук;
- спосіб вчинення злочину (здійснює колабораційну діяльність умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на тимчасово окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією, що з великою часткою ймовірності спонукатиме її до втечі у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу).
Про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, пов'язаний із можливістю знищити, сховати або спотворити ОСОБА_5 будь-яку із речей чи документів (реєстраційні документи, накази, функціональні обов'язки, посадові інструкції, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) свідчить займана нею посада так званого «члена дільничної комісії № 1909».
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить: тимчасова окупація території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, що дає ОСОБА_5 можливість продовжувати здійснення незаконної діяльності та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене останній у разі її засудження за ці злочини.
Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з зазначеним Переліком Старобільська міська територіальна громада Луганській області з 28.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань т.зв. «лнр».
Таким чином, факт тимчасової окупації Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищевказаними доказами.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025132580000044 від 22.05.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 207 (8132) від 10.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 10.10.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин на 14.10.2025, 15.10.2025, 16.10.2025 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42025132580000044 від 22.05.2025, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась і до цього часу про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором, 17.10.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру 17.10.2025 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 212 (8137) від 17.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 212 (8137) від 17.10.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 17.10.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_5 , на 10 годину 00 хвилин 21.10.2025, 22.10.2025, 23.10.2025 по зазначеній в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42025132580000044 від 22.05.2025, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась і до цього часу про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Таким чином, 17.10.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні умисних дій, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та в участі в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 23.10.2025 на підставі ст. 281 КПК України підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів публікацій на сторінках Інтернет (Берклійський Протокол), іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких вона підозрюється. Санкція ч. 2 ст. 110 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. У той же час, ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
- неприбуття на виклик до слідчого шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваної та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України свідчить те, що ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, що надає їй можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які входять до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу 3-го управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025132580000044 від 22.05.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 14:10 годині 29.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1