Справа № 473/2062/25
Провадження №2/471/288/25
Номер рядка звіту 40
(заочне)
"22" жовтня 2025 р.Братський районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Жили Н.М.,
з участю секретаря судового засідання - Холоденко І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 585994473 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 13000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 14.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 13000 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що свідчить доказо того що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 р. між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 р. до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., що продовжила строк договору до 31.12.2021 р. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 р та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 р. сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 р. сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Таким чином, Договір факторингу№ 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р. ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 13 596,70 грн.
Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Отже, право вимоги за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2022 р. відповідно Реєстру прав вимоги № 175.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 р. до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 р. від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15096,90 грн.
26.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 585994473 від 14 лютого 2022 року. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 р. перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 15096,90 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» не здійснювали нарахування за Кредитним договором.
Загальна сума заборгованості відповідача за за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 року станом на ммомент дадання вказаної позовної заяви складає 15 096,90 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 13 000,00 грн; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2 986,90 грн. З огляду на викладене, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС" просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 585994473 від 14.02.2022 року у розмірі 15096,90 грн., а також судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн..
Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 28.05.2025 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак в позовній заяві просить розглянути справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судовими повістками, які отримав вчасно, про що свідчить Реєстр підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасником справи (а. с. № 97, 101). Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з'явився без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позовну заяву, представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що 14.02.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 585994473 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. № 26а-34).
Відповідно до п. 2.1, п. 2.3 Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 13000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит має бути повернено до 16.03.2022 р..
14.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало шляхом ініціювання грошові кошти в сумі 13000 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №623с779f-f882-4960-915b-621667e977af від 14.02.2022 року (а.с. № 52). Також згідно довідки №11-1/2024, виданої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», слідує, що за дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були знійсненні успішні платежі через плтіжний сервіс LiqPay ПриватБанка на картки клієнтів, в тому числі і на рахунок ОСОБА_1 (а.с. № 53-54).
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання надати грошові кошти виконало в повному обсязі.
В стою чергу відповідач не виконував умови Кредитного договору належним чином, не здійснював часткові та своєчасні погашення кредиту у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 р., здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» склала 13596,70 грн. (а. с. № 10).
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) був укладений Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. № 55-60).
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишилися без змін (а. с. № 61).
31.12.2020 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 р. до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., що продовжила строк договору до 31.12.2021 р.. У вказаній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 р та № 28/1118-01 (а. с. № 62-66).
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а. с. № 67).
31.12.2022 р. сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а. с. № 68) .
31.12.2023 р. сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а. с. № 69).
Таким чином, Договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
Договором факторингу № 28/1118-01 вір 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 р. ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 13 596,70 грн. (а. с. № 70-71).
Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Отже, право вимоги за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 р. перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 05.05.2022 р. відповідно Реєстру прав вимоги № 175.
Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. (а. с. № 72-76).
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 р. до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 р. від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15096,90 грн. (а.с. № 77-78).
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 р., Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
26.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»(Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) уклали Договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого Фактор зобов1язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникнев майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (а.с. № 84-85).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договіром факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Клієнт) передало, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (Фактор) прийняло Реєстр боржників, після чого від Клієнта до Фактора переходять Права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників (а. с. № 9).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 26.12.2024 р. до Договору факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 р. від від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 р. на загальну суму 15096,90 грн (а. с. № 84-85).
Згідно виписки з особового рахунку за за Кредитним договором №585994473 від 14.02.2022 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за вказаним кредитним договорм станом на 04.02.2025 р (включно) складає 15 096,90 грн, з яких:
- прострочена заборгованість за сумою кредиту - 13 000,00 грн;
- прострочена заборгованість за процентами - 2 096,90 грн (а. с. № 13).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК Упаїни).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.
Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань за Кредитним договором та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем, а також не надано заперечень щодо розрахунку суми заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем порушені умови Кредитного договору та чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача .
Згідно платіжної інструкції № 8192 від 25.02.2025 року при зверненні до суду з вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень (а. с. № 24).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати позивача на професійну правничу становлять 6000 гривень та складаються з наступного:
- складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості: 2 год.- 5000,00 грн.;
- вивчення матеріалів справи: 2 год. - 1000 грн., що підтверджується копією Договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024 р., копією Додаткової угоди № 10 до Договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024 року, копією Акта прийму-передачі наданих послуг (а.с. №14-15, 16-17, 18).
Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 гривень.
Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 634, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРОПОУ: 42986956) заборгованість за Договором кредитної лінії № 585994473 від 14.02.2022 року в розмірі 15 096,90 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто шість гривень дев'яносто копійок), яка складається з наступного:
- заборгованість по кредиту - 13 000,00 грн;
- заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2 096,90 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРОПОУ: 42986956) судові витрати: судовий збір - 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу - 6 000 (шість тисяч) гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Жила Н. М.