49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/11222/25
провадження 3/201/3434/2025
29 жовтня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Відділу адміністративної практики Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 31 серпня 2025 року 23 годині 54 хвилин керуючи транспортним засобом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 в районі будинку 86Б по вул. Набережна Перемоги у місті Дніпрі та перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода). Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою технічного приладу Alkotest 6820 прилад № ARHК - 0569 тест № 3330, результат 0.79 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 був неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Згідно з пункту 12 розділу I Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: рапортом поліцейського, яким було виявлено порушення; відеозаписами з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , котрий дійсно знаходився з ознаками алкогольного сп'яніння зазначеними у протоколі, а тому підлягав відповідному огляду, проведення якого здійснювалось поліцейськими із застосуванням технічних засобів відеозапису; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARHК - 0569, тест № 3330, з показником 0.79 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 439927 від 01 вересня 2025 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Оцінюючи у якості доказу матеріали зазначеного відеозапису обставин адміністративного правопорушення, потрібно звернути увагу, що відповідні дані, зафіксовані на відео, повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які дозволяють безпосереднього пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що в час та місці зазначені в протоколі водій ОСОБА_1 дійсно знаходився з ознаками наркотичного сп'яніння, а тому підлягав відстороненню від керування та оглядові на стан сп'яніння, який проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу під час фіксації на технічні засоби відеозапису, що були закріплені на форменому одязі екіпажу патрульної поліції, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того слід зазначити, що означені відеозаписи були отримані в ході фіксування правопорушення поліцейськими на відеотехніку, закріплену на їх форменому одязі, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», а тому такі докази слід вважати допустимими та належними.
Водночас до позиції сторони щодо своєї невинуватості суд відноситься критично, з огляду на те, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення докази є належними, допустимими і достовірними, а їх сукупність достатньою та взаємопов'язаною для того щоб підтвердити подію адміністративного правопорушення та обставини її вчинення ОСОБА_1 .. Зокрема заявленим аргументам захисту суперечить сукупність долучених до матеріалів цієї справи належних та допустимих доказів, які не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, у тому числі в тій частині, що саме під керуванням цієї особи знаходився транспортний засіб за обставин, зазначених у протоколі, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейських під час виявлення транспортного засобу «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1 на дорозі, у місці, яке не обумовлювало його тривалу стоянку, при цьому під час відеофіксації такої зупинки біля вказаного транспортного засобу знаходився лише водій ОСОБА_1 ..
З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. У зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
До інших суджень щодо недоліків, допущених в протоколі про адміністративне правопорушення суд ставиться критично, так як зазначені недоліки в протоколі не впливають на суть розгляду даної справи та не перешкоджають суду досягти завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім того останні істотно не порушують прав та свобод учасників процесу та не впливають на реалізацію ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Водночас в обстоювання своєї позиції стороною захисту не було надано належних доказів на підтвердження непричетності ОСОБА_1 до цієї пригоди, а тому, в умовах бездіяльності правопорушника, неможливо достовірно перевірити його доводи або наявність алібі, як доказу невинуватості останнього, таким чином всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Таким чином, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону Україні «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк