Справа № 461/7698/25
Провадження № 1-кс/461/6609/25
24.10.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000084 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 за погодженням прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із забороною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншім особам), зокрема накласти арешт на:
-грошові кошти в сумі 20 000 грн.;
-автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO», 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1 , н.к. НОМЕР_2 .
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, та те, що у разі визнання його винним у вчиненні інкрімінованого йому кримінального правопорушення, вказане рухоме та нерухоме майно підлягатиме конфіскації.
З метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання про накладення арешту на майно без виклику власника майна.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, згідно клопотання просять проводити розгляд без їхньої участі, клопотання підтримують в повному обсязі.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142400000076 від 07.08.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у тому, що, у порушення вимог ст. 68 Конституції України, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_7 » та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виконуючи роль пособника, 13.09.2025 використовуючи транспортний засіб AUDI A6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснив перевезення ОСОБА_8 з м. Ужгорода Закарпатської області до м. Великий Березний Закарпатської області, минаючі встановлені пункти контролю, зокрема відділення інспекторів прикордонної служби "Оноківці", відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " с. Оноківці Закарпатської області, відділ прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », АДРЕСА_1 та відділ прикордонної служби «Великий Березний» в с. Добриничі, Закарпатської області, з метою незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем за грошові кошти у сумі 16 500 доларів США, (що згідно з курсом НБУ на 13.09.2025, становить 681 660 шістсот вісімдесят одну тисячу шістсот шістдесят гривень), тобто підозрюється у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
23.10.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та останнього затримано в порядку ст. 615 КПК Украіни.
ОСОБА_6 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Так, за результатами обшуку, проведеного 23.10.2025 за адресою проживання ОСОБА_6 - АДРЕСА_2 , серед іншого вилучено особисті ?грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 20 000 гривень.
Крім цього встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ, ОСОБА_6 належить автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO», 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1 , н.к. НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
На підставі ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В п. 3 ч. 2, ч. 5 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна., що відповідно до вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість конфіскації майна як виду покарання у разі засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є можливим.
Проаналізувавши надані слідчим матеріали та обставини викладені у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує, що підозрюваному ОСОБА_6 оголошено підозру за ч. 3 ст. 332 КК України, яка передбачає як вид покарання конфіскацію майна, а тому для можливості забезпечення конфіскації майна як виду покарання, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також те, що слідчим доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно, а тому слідчий суддя вважає, за необхідне задовольнити клопотання слідчого в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000084 від 25.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задоволити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною відчуження та розпорядження ним (перетворення, передачі чи продажу іншим особам), зокрема на:
-грошові кошти в сумі 20 000 грн.;
-автомобіль марки «MITSUBISHI PAJERO», 2008 р.в., р.н. НОМЕР_1 , н.к. НОМЕР_2 .
Виконання ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1