Ухвала від 29.10.2025 по справі 461/8841/25

Справа № 461/8841/25

Провадження № 1-кс/461/6639/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025140000001100 від 26.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Клопотання вмотивоване наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи, що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років забороняється, маючи умисел на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 , через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 15.10.2025 забезпечив незаконне залишення місця несення служби та перевезення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця несення служби до м.Львова та в період часу з 16.10.2025 по 22.10.2025 організував незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням транспортного засобу, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 47 000 гривень та 11 000 доларів США., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2025 становило 459 185,1 гривень

24.10.2025 у період часу з 16 год. 12 хв. по 16 год. 41 хв. у м. Львові з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого гр. ОСОБА_7 добровільно видано особисті речі зокрема:

- мобільний телефон марки Ketnel MTK6580, модель 15SE, IMEІ1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з сім карткою мобільного оператора зв'язку НОМЕР_5 ;

- сім - картка «Vodafone» № НОМЕР_6 ;

- сім - картка «Kyivstar» № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- сім - катка «Kyivstar» № НОМЕР_9 ;

- флеш носій «Adata» об'ємом 128 GB;

- картка від сім - карти НОМЕР_10 ;

- листок з особистими записами та доповідь командира НОМЕР_11 на 3 арк.

24.10.2025 вищевказані речі, документи, мобільні телефони з сім картами визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий зазначає, що вилучені речі є тимчасово вилученим майном, а тому з метою досягнення дієвості цього провадження необхідно накласти арешт на вказане майно з метою забезпечення подальшого призначення судових експертиз по вилучених речах, оскільки є підстави вважати, що такі є засобом або знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а вільний доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем. Тому просить клопотання задовольнити та накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів.

Слідчий в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Відповідно до клопотання просить суд проводити розгляд справи у його відсутності.

Власник майна в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом скерування смс-повідомлення.

Перевіривши надані матеріали та дослідивши докази по цих матеріалах, слідчий суддя встановив наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими на даний час невстановленими досудовим розслідуванням особами, всупереч вимог Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, усвідомлюючи, що виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років забороняється, маючи умисел на організацію незаконного переправлення військовозобов'язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий проходив службу у військовій частині № НОМЕР_1 , через державний кордон України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 15.10.2025 забезпечив незаконне залишення місця несення служби та перевезення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з місця несення служби до м.Львова та в період часу з 16.10.2025 по 22.10.2025 організував незаконне переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, шляхом сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням транспортного засобу, за що отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 47 000 гривень та 11 000 доларів США., що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 22.10.2025 становило 459 185,1 гривень

24.10.2025 у період часу з 16 год. 12 хв. по 16 год. 41 хв. у м. Львові з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, на підставі заяви т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого гр. ОСОБА_7 добровільно видано особисті речі зокрема:

- мобільний телефон марки Ketnel MTK6580, модель 15SE, IMEІ1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з сім карткою мобільного оператора зв'язку НОМЕР_5 ;

- сім - картка «Vodafone» № НОМЕР_6 ;

- сім - картка «Kyivstar» № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- сім - катка «Kyivstar» № НОМЕР_9 ;

- флеш носій «Adata» об'ємом 128 GB;

- картка від сім - карти НОМЕР_10 ;

- листок з особистими записами та доповідь командира НОМЕР_11 на 3 арк.

24.10.2025 вищевказані речі, документи, мобільні телефони з сім картами визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про визнання речовими доказами.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

На переконання слідчого судді, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Клопотання слідчого про арешт майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора.

Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Підставами накладення арешту є необхідність проведення експертиз, тому необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладання арешту.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого - задоволити.

Накласти арешт шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права відчужувати, користуватись та розпоряджатись на майно, яке 24.10.2025 вилучено у ході проведення огляду у військовій частині НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки Ketnel MTK6580, модель 15SE, IMEІ1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 з сім карткою мобільного оператора зв'язку НОМЕР_5 , сім - картка «Vodafone» № НОМЕР_6 , сім - картка «Kyivstar» № НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , сім - катка «Kyivstar» № НОМЕР_9 ;, флеш носій «Adata» об'ємом 128 GB, картка від сім - карти НОМЕР_10 , листок з особистими записами та доповідь командира НОМЕР_11 на 3 арк.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131357538
Наступний документ
131357540
Інформація про рішення:
№ рішення: 131357539
№ справи: 461/8841/25
Дата рішення: 29.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Галицький районний суд м. Львова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.11.2025)
Дата надходження: 10.11.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
29.10.2025 13:05 Галицький районний суд м.Львова
Учасники справи:
головуючий суддя:
РАДЧЕНКО ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ
суддя-доповідач:
РАДЧЕНКО ВІТАЛІЙ ЄВГЕНОВИЧ