про відмову в забезпеченні позову
29.10.2025м. СумиСправа № 920/1200/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву б/н від 27.10.2025 (вх.№5683 від 27.10.2025) Малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову
за позовом: Малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40016, Сумська область, м. Суми, вул. Кринична, буд. 2/48, код 21101656)
до відповідача: Буринської міської ради Сумської області (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Захисників України, буд. 1, код 04058025)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі укладеною
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 17.06.2025 "Про відмову у внесенні змін в договір оренди землі (землі запасу) №72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ";
- визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.10.2008 року № 72, укладеного між Буринською міською радою Сумської області та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 10.11.2008 №040862705314 укладеною в редакції зазначеній в позовній заяві
- стягнути з Буринської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) на користь малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21101656) судові витрати по справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.08.2025 справу № 920/1200/25 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 25.08.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1200/25 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 23.09.2025, 12:00.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 05.09.2025 (вх. №4217 від 05.09.2025), в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представником позивача подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог б/н від 22.09.2025 (вх. №5059 від 22.09.2025), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 17.06.2025 "Про відмову у внесенні змін в договір оренди землі (землі запасу) №72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ";
- визнати протиправним та скасувати рішення 15-ї сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 02.09.2025 року про відмову в укладенні на новий строк (продовженні) договору оренди землі (землі запасу) №72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ";
- визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.10.2008 року №72, укладеного між Буринською міською радою Сумської області та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 10.11.2008 №040862705314 укладеною в редакції зазначеній в позовній заяві
- стягнути з Буринської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) на користь малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21101656) судові витрати по справі.
Представником позивача також подано заяву про забезпечення позову б/н від 22.09.2025 (вх. №5061 від 22.09.2025).
Ухвалою від 23.09.2025 суд постановив відмовити у задоволенні заяви б/н від 22.09.2025 (вх.№5061 від 22.09.2025) представника позивача про забезпечення позову, продовжити строк підготовчого провадження у справі № 920/1200/25 на тридцять днів та відкласти підготовче засідання та розгляд заяви представника позивача про збільшення розміру позовних вимог б/н від 22.09.2025 (вх. №5059 від 22.09.2025) на 28.10.2025, 10:30.
Представником позивача подано заяву про зміну предмету позову б/н від 25.09.2025 (вх.№5140 від 25.09.2025), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 17.06.2025 року Про відмову у внесенні змін в договір оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ;
- визнати протиправним та скасувати рішення 15-ї сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 02.09.2025 про відмову в укладенні на новий строк (продовженні) договору оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008 який був укладений між Буринською районною держаною адміністрацією та малим підприємством у формі ТОВ «Гранум» ЛТД;
- визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.10.2008 року №72, укладеного між Буринською міською радою Сумської області та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 10.11.2008 №040862705314 укладеною в редакції зазначеній в позовній заяві
- стягнути з Буринської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) на користь малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21101656) судові витрати по справі.
Також представником позивача подано заяву про зміну предмету позову б/н від 27.10.2025 (вх.№5680 від 28.10.2025), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 17.06.2025 року Про відмову у внесенні змін в договір оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ;
- визнати протиправним та скасувати рішення 15-ї сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 02.09.2025 про відмову в укладенні на новий строк (продовженні) договору оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008 який був укладений між Буринською районною держаною адміністрацією та малим підприємством у формі ТОВ «Гранум» ЛТД;
- визнати протиправним та скасувати рішення 17-ї сесії Буринської міської ради Сумської області 8 скликання від 22.10.2025 про припинення дії договору оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством у формі ТОВ «Гранум» ЛТД;
- визнати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 21.10.2008 року №72, укладеного між Буринською міською радою Сумської області та малим підприємством «Гранум» ЛТД у формі ТОВ зареєстрованого у Буринському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» від 10.11.2008 №040862705314 укладеною в редакції зазначеній в позовній заяві
- стягнути з Буринської міської ради Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025) на користь малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21101656) судові витрати по справі.
Водночас, розгляд справи, призначеної на 28.10.2025, 10:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги.
При цьому, представником позивача подано заяву про забезпечення позову б/н від 27.10.2025 (вх.№5683 від 28.10.2025), в якій просить суд:
- накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920980800:06:001:0243, площею 22,1944 га; 5920980800:06:001:0213, площею 32,7541 га; 5920980800:06:001:0214, площею 17,0491 га; 5920980800:06:001:0226, площею 96,5569 га; 5920980800:05:001:0075, площею 51,4745 га; 5920980800:06:001:0242 , площею 0,2122 га; 5920980800:06:001:0241, площею 7,0144 га; 5920980800:05:002:0072, площею 15,1339 га.
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0242, площею 0,2122 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0241, площею 7,0144 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0214, площею 17,0491 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:05:002:0072, площею 15,1339 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0243, площею 22,1944 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0226, площею 96,5569 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:06:001:0213, площею 32,7541 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- зупинити дію рішення від 22.10.2025 Буринської міської ради Сумської області, яке прийнято на 17-й сесії 8 скликання, про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5920980800:05:001:0075, площею 51,4745 га до набрання законної сили рішенням суду у справі №920/1200/25;
- заборонити Буринській міській раді Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025), суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії щодо передачі в оренду фізичним та/або юридичним особам, переоформлення та державної реєстрації, проведення реєстраційних дій, пов'язаних із державною реєстрацією та перереєстрацією речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5920980800:06:001:0243, площею 22,1944 га; 5920980800:06:001:0213, площею 32,7541 га; 5920980800:06:001:0214, площею 17,0491 га; 5920980800:06:001:0226, площею 96,5569 га; 5920980800:05:001:0075, площею 51,4745 га; 5920980800:06:001:0242, площею 0,2122 га; 5920980800:06:001:0241, площею 7,0144 га; 5920980800:05:002:0072, площею 15,1339 га., внесення змін до Державного реєстру речових прав на рухоме майно (з відкриттям розділу);
- заборонити Буринській міській раді Сумської області (код ЄДРПОУ 04058025), суб'єктам державної реєстрації прав вчиняти із земельними ділянками з кадастровими номерами: 5920980800:06:001:0243, площею 22,1944 га; 5920980800:06:001:0213, площею 32,7541 га; 5920980800:06:001:0214, площею 17,0491 га; 5920980800:06:001:0226, площею 96,5569 га; 5920980800:05:001:0075, площею 51,4745 га; 5920980800:06:001:0242, площею 0,2122 га; 5920980800:06:001:0241, площею 7,0144 га; 5920980800:05:002:0072, площею 15,1339 га, будь-які дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, їх поділу, об'єднання з іншими земельними ділянками; укладати договори оренди, суборенди; вчиняти інші правочини щодо вказаних земельних ділянок.
Подану заяву мотивовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки без вжиття заходів забезпечення позову відповідач може здійснити передачу земельних ділянок в користування іншим особам на власний розсуд або розділити їх на менші земельні ділянки, що у майбутньому унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Заява про забезпечення позову відповідно до положень частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина 3 статті 137 ГПК України).
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову (до такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 07.09.2020 у справі № 904/1766/20, від 19.10.2020 у справі № 916/30/20 від 16.12.2020 у справі № 915/2460/19).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як встановлено судом, спір у даній справі є немайновим, відповідно в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельні ділянки; зупинити дію рішень відповідача; заборонити відповідачу та суб'єктам державної реєстрації прав здійснювати будь-які дії щодо передачі в оренду фізичним та/або юридичним особам, переоформлення та державної реєстрації, проведення реєстраційних дій, пов'язаних із державною реєстрацією та перереєстрацією речових прав на земельні ділянки, внесення змін до Державного реєстру речових прав на рухоме майно (з відкриттям розділу); заборонити відповідачу та суб'єктам державної реєстрації прав здійснювати будь-які дії, спрямовані на зміну їх цільового призначення, їх поділу, об'єднання з іншими земельними ділянками; укладати договори оренди, суборенди; вчиняти інші правочини щодо вказаних земельних ділянок.
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши зміст наведеної статті, суд зазначає, що необхідними елементами обов'язку доказування є: певне міркування особи щодо обставин, якими вона підтверджує свої вимоги або заперечення; подання відповідних доказів, які підтверджують ці обставини.
Наведене узгоджується з вимогами процесуального закону щодо оцінки доказів про те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд наголошує, що під час вирішення заяви про забезпечення позову не оцінюється та не вирішується питання обґрунтованості позовних вимог та перспектив їх задоволення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено та не надано належних обґрунтувань, які б підтверджували ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав та інтересів у разі задоволення позову за умови невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У свою чергу, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу або іншим особам здійснювати певні дії.
На переконання суду, накладення арешту на земельні ділянки, виходячи із змісту позовних вимог не відповідає адекватному співвіднесенню виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.
Водночас, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі не стосуються безпосередньо повернення чи витребування земельних ділянок на користь позивача, тобто не мають майнового характеру, за наявності яких суд міг би забезпечити позов шляхом накладення арешту на відповідні земельні ділянки, тому накладення арешту на земельні ділянки не є співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами немайнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 907/268/22.
Позовні вимоги у даній справі є похідними відносно права на землю, а забезпечення позову безпосередньо впливає на баланс інтересів сторін, а відтак, суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки унеможливить володіння, користування та розпорядження ними законним власником.
Щодо заяви про забезпечення позову в іншій частині запропонованих позивачем заходів, то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
За змістом п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, 02.09.2025 на 15-й сесії восьмого скликання Буринська міська рада прийняла рішення про відмову в укладанні на новий строк (продовженні) договору оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством у формі ТОВ «Гранум» ЛТД, мотивуючи це тим, що строк дії договору оренди землі (землі запасу) №72 від 21.10.2008 закінчується 21.10.2025, та керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України та статтею 59 «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 33 Закону України «Про оренду землі», статтею 12 Земельного кодексу України.
22.10.2025 на 17-й сесії 8 скликання Буринська міська рада прийняла рішення про припинення дії договору оренди землі (землі запасу) № 72 від 21.10.2008, який був укладений між Буринською районною державною адміністрацією та малим підприємством у формі ТОВ «Гранум» ЛТД.
Також 22.10.2025 на 17-й сесії 8 скликання Буринська міська рада прийняла рішення про продаж права оренди на земельних торгах у формі аукціону на земельні ділянки комунальної власності Буринської міської ради з кадастровими номерами: 5920980800:06:001:0242, площею 0,2122 га; 5920980800:06:001:0241, площею 7,0144 га; 5920980800:06:001:0214, площею 17,0491 га; 5920980800:05:002:0072, площею 15,1339 га.
Того ж дня, 22.10.2025 на 17-й сесії 8 скликання Буринська міська рада прийняла рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності, які розташовані на території старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області за наступними кадастровими номерами: 5920980800:06:001:0243, площею 22,1944 га; 5920980800:06:001:0226, площею 96,5569 га; 5920980800:06:001:0213, площею 32,7541 га; 5920980800:05:001:0075, площею 51,4745 га.
Тобто, Буринська міська рада Конотопського району Сумської області, як власник земельних ділянок, керуючись своїми повноваженнями, які визначені, зокрема, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про землеустрій» розпорядилася своїми правомочностями власника щодо спірних земельних ділянок.
Наведені позивачем обставини самі по собі не можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову, позаяк заборона власнику розпоряджатися своєю власністю є крайньою мірою судового примусу і може застосовуватись у виняткових випадках. Інакше таке обмеження може призвести до істотних негативних наслідків, а саме - порушення прав та охоронюваних законом інтересів власника земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 912/1711/19.
Також суд зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 308/10112/16-а визначено, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є лише стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб (постанова від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18)).
При цьому суд під час розгляду заяви про забезпечення позову не розглядає правомірність дій відповідача, оскільки фактично це є предметом розгляду справи по суті, виходячи зі змісту позовних вимог.
Судом враховано імперативні приписи ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Також судом враховано, що згідно із ч. 13 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Суд вважає, що з огляду на зазначене вище, обрані позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними із пред'явленими позовними вимогами у даній справі.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до потенційного порушення прав і охоронюваних законом інтересів не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
У заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності забезпечення позову при збереженні балансу інтересів сторін спору, а також прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 27.10.2025 (вх.№5683 від 27.10.2025) Малого підприємства «Гранум» ЛТД у формі товариства з обмеженою відповідальністю про забезпечення позову.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.10.2025.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
4. Надіслати копію ухвали учасникам справи.
Суддя Ю.А. Джепа